Ухвала суду № 54291023, 03.12.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 666/4442/15-к

Провадження №11-кп/791/941/15 Головуючий у 1-й інст.: Рябова О.Д.

Категорія:ч.2 ст. 121; ч. 3 ст. 135 КК України Доповідач: Черства Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

03 грудня 2015 року м. Херсон

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області в складі :

головуючого судді: Черствої Є.О.,

суддів: Вороненко Т.В., Бугрименка В.Г.,

при секретарі: Темнюк Т.А.,

з участю прокурора: Коломійця В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Херсоні кримінальне провадження № 12015230030002417 за апеляційними скаргами, із змінами заступника прокурора Херсонської області Шабуняєва К.С. та обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Дніпровського районного суду м. Херсона від 10 вересня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1,-

в с т а н о в и л а :

Цим вироком обвинуваченого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; громадянина України; уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2; зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3; в силу ст. 89 КК України не судимого,-

засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України - на 9 (девять) років позбавлення волі;за ч. 3 ст. 135 КК України на 7 ( сім) років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш сурового покарання білш суровим, остаточно ОСОБА_1 призначене покарання 9 ( девять) років позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено тримання під вартою.

Строк відбуття покарання рахується з 25.06.2015 року.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 6701,52 гривень судових витрат за проведення експертиз.

Вирішене питання щодо речових доказів.

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 23 червня 2015 року близько 22.30 годин, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходячись у помешканні квартири № 2 будинку 3-А, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Партизана Желєзняка, під час словесної сварки з ОСОБА_2, з мотивів раптово виниклої до того неприязні, умисно наніс останньому один удар кухонним ножем в область передпліччя правої руки, завдавши тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого, яка згідно висновкам експерта ХОБСМЕ № 736 від 24.06.2015 року, настала внаслідок колото різаного наскрізного поранення правої верхньої кінцівки з пошкодженням правої плечової артерії, що супроводжувалося гострою крововтратою, у звязку з чим виявлені тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя та перебувають у причинному звязку з настанням смерті.

Він же, 23 червня 2015 року близько 22.30 годин, знаходячись за тією ж адресою, після заподіяння потерпілому ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи, що ОСОБА_2 перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлений можливості вжити заходів для самозбереження через безпорадний стан, залишив його в такому стані на місці вчинення злочину, при цьому маючи реальну можливість надати йому допомогу. Внаслідок чого ОСОБА_2, знаходячись близько двох годин у небезпечному для життя стані без надання медичної допомоги, від отриманих тілесних ушкоджень помер.

В апеляційних скаргах:

- із змінами заступник прокурора Херсонської області Шабуняєв К.С. посилається на незаконність вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 в звязку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, оскільки судом було зайво кваліфіковано при заподіянні потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок чого сталася смерть останнього ( ч. 2 ст. 121 КК України),дії ОСОБА_1 ще й за ч. 3 ст. 135 КК України. Просить вирок в частині засудження ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 135 КК України скасувати і провадження в цій частині закрити, також виключити з резолютивної частини вироку посилання на призначення ОСОБА_1 покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України. Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 121 КК України на 9 років позбавлення волі. В решті вирок залишити без змін.

- обвинувачений ОСОБА_1 посилається на свою незгоду з вироком суду першої інстанції, вважаючи себе невинуватим, вказуючи, що він себе оговорив та що експертизами не встановлено будь яких його слідів на місці злочину, предметах та його одязі. Просить вирок скасувати.

Інші учасники процесу апеляційні скарги не подавали.

Заслухавши думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу із змінами заступника прокурора Херсонської області Шабуняєва К.С. та заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_1; перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга із змінами заступника прокурора Херсонської області Шабуняєва К.С. підлягає задоволенню; а апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Викладені у вироку висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за обставин, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам провадження і підтверджуються дослідженими у судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

Зокрема, свої висновки про винуватість ОСОБА_1 суд першої інстанції обґрунтував доказами, які зібрані з додержанням вимог КПК України, а саме: протоколом огляду місця події та фототаблицями до нього від 24.06.2015 року за адресою: АДРЕСА_1, де було виявлено на підлозі труп ОСОБА_2; показами потерпілої ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_2 є її батьком та перебував у шлюбних стосунках з ОСОБА_4, проживали у неї за адресою: АДРЕСА_2. Там же проживали ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Всі вони зловживали спиртними напоями. 24.06.2015 року вранці вона приїхала провідати батька ОСОБА_2, біля будинку, побачила багато людей, у тому числі і ОСОБА_4, яка була дуже схвильована та повідомила, що батька ОСОБА_2 вбив ОСОБА_1; показами свідка ОСОБА_6 про те, що 23.06.2015 року після 17.00 годин вона разом із ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в зазначеному місці вживали спиртні напої. Близько 21.00 годин пішла до свого постійного місця проживання, а після 23.00 годин до неї прийшов ОСОБА_1, який був пяний і схвильований та розповів про те, що між ним та ОСОБА_2 виник конфлікт щодо грошей та мобільного телефону, які зникли у ОСОБА_1, ОСОБА_2 схопився за ніж, а ОСОБА_1 вихватив у нього ніж та дуже поранив тому руку. Вона разом з ОСОБА_1 пішли до місця проживання ОСОБА_2, де біля будинку побачили « швидку допомогу»;показами свідка ОСОБА_4 про те, що 23.06.2015 року після 17.00 годин вони всі разом вживали спиртні напої. Після 20.00 годин ОСОБА_6 пішла, ОСОБА_5 заснув, вона теж пішла спати. На кухні залишились ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Коли вона прокинулась вночі, побачила, що ОСОБА_2 лежить на підлозі весь в крові, біля його голови лежав ніж. Розбудила ОСОБА_5, який доторкнувся до ОСОБА_2 та сказав, що він мертвий. На цей час ОСОБА_1 в квартирі не було; показами свідка ОСОБА_5 про те, що він проживає за вищевказаною адресою. 23.06.2015 року після 17.00 годин усі разом там вживали спиртні напої. Біля 21.00 годин він пішов спати. На кухні залишились ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Крізь сон чув, що між тими виник спір про мобільний телефон. Серед ночі його розбудила ОСОБА_4, він побачив лежачого на підлозі ОСОБА_2, доторкнувшись до нього, зрозумів, що той мертвий. На цей час ОСОБА_1 в квартирі не було; висновком судово-медичної експертизи №736 від 24.06.2015 року, відповідно до якого при експертизі трупа ОСОБА_2 виявлено сквозне колото-різане поранення правої верхньої кінцівки з пошкодженням плечової артерії. Це ушкодження відноситься до тяжкого тілесного ушкодження по критерію небезпеки для життя та перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого. Смерть наступила від наскрізного колото-різаного поранення правої руки верхньої кінцівки з ушкодженням плечової артерії, що супроводжувалось гострою крововтратою ( а. п. 39 41; т. 1); протоколом огляду від 25.06.2015 року добровільно виданих ОСОБА_1В брюк чоловічих комуфльованого кольору «Хакі», на яких є плями бурого кольору та чоловічого взуття світлого кольору ( а. п. 52- 53; т. 1); висновком судово-імунологічної експертизи №152 від 30.07.2015 року, відповідно до якого на камуфльованих брюках, належних ОСОБА_1 та на лівому мокасині знайдена кров людини, походження якої від потерпілого ОСОБА_2 не виключено ( а. п. 58-60 т.1); висновком судово-медичної експертизи №95 від 29.07.2015 року, згідно якої спричинення дійсного ушкодження, вилученого від трупа ОСОБА_2 наданим на експертизу ножем не виключається ( а. п. 70-75; т.1); протоколом слідчого експерименту від 24.07.2015 року з фототаблицями до нього, проведеного за адресою: АДРЕСА_1, за участю підозрюваного ОСОБА_1, відповідно до якого ОСОБА_1 за присутності понятих показав та пояснив про обставини спричинення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_2В.( а. п. 146-148; т.1).

Таким чином, вказані докази, які були судом належним чином перевірені та оцінені у сукупності, повністю підтверджують винність ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, у вказаний час та місці, за зазначених у вироку обставин, а тому доводи його апеляційної скарги про невинуватість та посилання на те, що він себе оговорив та що експертизами не встановлено будь яких його слідів на місці скоєння злочину не відповідають дійсності та спростовуються вищевказаними доказами.

Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно критично поставився до показів обвинуваченого ОСОБА_1 в тій частині, що він не спричиняв потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень та що він себе обмовив, як до таких, за допомогою яких ОСОБА_1 намагається уникнути покарання за скоєнні злочини і до уваги їх не прийняв. Тим більше, що у судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, ні психологічного, ні фізичного насилля з боку працівників правоохоронних органів до нього не застосовувалось.

Доводи в апеляційній скарзі із змінами прокурора про те, що дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 135 КК України кваліфіковані зайво, заслуговують на увагу та підлягають задоволенню, оскільки якщо особа, яка сама поставила потерпілого в небезпечний для життя стан, свідомо допускає можливість настання смерті останнього чи інших тяжких наслідків, і лише від даної особи залежить настання чи ненастання цих наслідків, то її бездіяльність, яка полягає у завідомому залишенні потерпілого без допомоги, має кваліфікуватися за статтями, що передбачають кримінальну відповідальність за умисне заподіяння тілесних ушкоджень чи інше, залежно від конкретних наслідків.

Таким чином, дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України судом кваліфіковані вірно, додаткова кваліфікація його ж дій за ч. 3 ст. 135 КК України є зайвою, тому вирок в цій частині підлягає скасуванню, з закриттям провадження.

Керуючись ст. ст. 404; 405; 407; 418; 419 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу із внесеними змінами заступника прокурора Херсонської області Шабуняєва К.С. задовольнити.

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Дніпровського районного суду м. Херсона від 10 вересня 2015 року щодо ОСОБА_1 в частині його засудження за ч. 3 ст. 135 КК України скасувати, і провадження в цій частині закрити.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 9 ( девять) років.

Виключити з резолютивної частини вироку посилання на призначення ОСОБА_1 покарання згідно ч. 1 ст. 70 КК України.

В решті цей же вирок залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно, і може бути оскаржена учасниками судового розгляду на протязі трьох місяців з моменту її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, а засудженим в той же строк, з дня вручення йому копії ухвали.

Судді :