Рішення № 54290790, 27.11.2015, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.11.2015 Справа №607/7703/14-ц

Тернопільськийміськрайонний суд Тернопільськоїобласті в складі:

головуючої Герчаківської О.Я.,

з участю секретаря Субчак Г.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Тернополі цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (надалі - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідно до укладеного договору №б/н від 27 жовтня 2005 року останній отримав кредит у розмірі 2065,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Згідно умов договору ОСОБА_2 зобов'язався повернути позивачу кредит та відсотки в порядку і в терміни, встановленні договором, однак не виконує взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту та відсотків у результаті чого виникла заборгованість в сумі 11520,33 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, а також понесені судові витрати.

05 листопада 2015 року представник позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» подав до суду уточнену позовну заяву, в якій просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість по відсотках за договором б/н від 27 жовтня 2005 року, нарахованих на прострочену заборгованість по кредиту за період з 14 травня 2011 року по 14 травня 2014 року у розмірі 3548,23 грн.

Представник позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача заперечувала щодо задоволення заявленого позову, так як вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, просила застосувати строк позовної давності до виниклих між сторонами правовідносин, про що до матеріалів справи приєднано письмову заяву.

Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 27 жовтня 2005 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено договір, який складається із заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною картою. Згідно даного договору ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 2065,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно рішення Загальних зборів акціонерів від 30 квітня 2009 року змінено найменування позивача з Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриваБанк» на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», про що свідчить статут ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Пунктом 4.6. Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунку клієнта, відкритих у валюті кредитного ліміту, в межах суми, підлягаючих сплаті банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.

Відповідно до п.5.6. Правил користування платіжною карткою (надалі Правила), боржник доручає списувати з будь-якого рахунку, відкритого в Банку, в тому числі з картрахунку, грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань. За несвоєчасне виконання боргових обов'язків (використання простроченого кредиту та овердрафту) власник картки сплачує проценти за підвищеною процентною ставкою або додаткову комісію, розміри яких встановлюються тарифами (п.5.5.1. Правил). У п.6.5 Правил зазначено, що позичальник зобов'язується здійснювати погашення кредиту та відсотків за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 не виконував належним чином взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, що підтверджується розрахунком заборгованості, який надано ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Судовим наказом, винесеним 03 серпня 2007 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, з ОСОБА_2 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто 2359,81 грн. заборгованості за договором кредиту, а також 25,50 грн. судового збору та 15,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №б/н від 27 жовтня 2005 року, станом на 06 травня 2014 року відповідач має загальну заборгованість у розмірі 11520,33грн., яка складається з: 1232,02 грн. - сума заборгованості за кредитом; 9263,53 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 524,78 грн. - штраф (процентна складова).

З розрахунку заборгованості за договором №б/н від 27 жовтня 2005 року, який приєднано позивачем до уточнених позовних вимог, за період з 14 травня 2011 року по 14 травня 2014 року ОСОБА_2 має заборгованість у розмірі 3548 грн.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Визначення поняття «зобов'язання» міститься у ч.1 ст.509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положеннями ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 ЦК України).

Із статей 610, 611, 612 ЦК України вбачається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання та сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до п.5.4. розділу ІІ Правил користування платіжною карткою Умов та Правил надання банківських послуг, строк погашення кредиту в повному обсязі - не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці (в полі MONTH).

Як зазначено у п.3.1.1. розділу ІІ Правил користування платіжною карткою Умов та Правил надання банківських послуг, строк дії картки зазначений на її лицевій стороні та вона дійсна до останнього календарного дня, вказаного на ній місяця.

У заяві від 27 жовтня 2005 року, яка разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною картою складає договір про надання банківських послуг, зазначено, що строк дії кредитного ліміту відповідає терміну дії картки, а строк дії картки встановлений до серпня 2008 року, тобто договором встановлено, що останнім днем виконання зобов'язань було 31 серпня 2008 року.

Відповідно до ст.ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом встановлено спеціальну позовну давність. Зокрема, ч.2 ст.258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язаний його початок (ст.253 ЦК України).

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК України).

Відповідно до частин 3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставоюдля відмови у позові.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст.252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК України).

За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Заявою від 27 жовтня 2005 року, яка є складовою частиною договору про надання банківських послуг, було визначено, що позичальник зобов'язаний щомісячно погашати заборгованість в розмірі 7% від суми витрат.

Із розрахунку заборгованості, що наданий представником позивача, слідує, що зобов'язання по погашенню кредиту перестали виконуватись ОСОБА_2 ще у травні 2006 року та з того часу жодного платежу на погашення кредитної заборгованості, процентів за користування кредитом та інших платежів ним не здійснено.

Таким чином, з часу першого невнесеного відповідачем платежу в рахунок кредиту до дня подання позовної заяви минуло 8 років.

Після закінчення дії договору у серпні 2008 року ПАТ КБ «ПриватБанк» було відомо про порушення зі сторони відповідача взятих на себе зобов'язань і тоді у позивача виникло право на звернення з позовом до суду, однак у період з 31 серпня 2008 року до 31 серпня 2011 року останнім не пред'являлося вимог про стягнення боргу з ОСОБА_2

Позов ПАТ КБ «ПриватБанк» пред'явлений до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 19 травня 2014 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності, встановленогост.257 ЦК України.

На підставі вищевикладеного та зважаючи на те, що позивачем було пропущено строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права, а відповідач наполягає на застосуванні позовної давності, суд вважає, що є підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності, а тому відмовляє у задоволенні позову ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Керуючись ст.ст.88, 209, 213-215, 217, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволені позову ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданніпід час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча О.Герчаківська