Ухвала суду № 54290414, 08.12.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №589/655/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/2094/15 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 27

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

08 грудня 2015 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Околота Г. М.,

суддів - Левченко Т. А. , Собини О. І. ,

з участю секретаря судового засідання -Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 30 липня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 30 липня 2015 року у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовлено.(а.с. 69-70)

Не погодившись з рішенням суду представник позивач ПАТ КБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування скарги зазначає, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову за пропуском строку позовної давності не взяв до уваги факт досягнення сторонами згоди при укладенні кредитного договору щодо строку його дії, по закінченню якого відповідна картка продовжується банком на новий строк, якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не надійшла письмова заява держателя про закриття картрахунку. Вважає, що за таких умов строк дії картки, а отже і кредитного договору, пролонговувався з кожним роком і діє до 31 січня 2019 року, що підтверджується інформацією по картці. Вказує, що несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із них, оскільки позовну давність необхідно рахувати окремо від кожного нарахованого, але несплаченого платежу за кредитом, а не від дати закінчення строку дії картки, що не стосується настання строку виконання зобовязань за кредитом. Доводить, що банк відповідно до положень ст.1054 ЦК України має право на отримання процентів та комісії за весь час користування кредитом.

Сторони у засідання суду апеляційної інстанції не зявилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому зважаючи на вимоги ч.2 ст. 305 ЦПК України така неявка сторін не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, 09 листопада 2007 року між сторонами було укладено договір приєднання , за умова якого ПАТ КБ «Приватбанк» надало відповідачу ОСОБА_3 кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, до жовтня 2011 року.

Договір складається із заяви кредитора, тарифів надання кредиту, Умов і Правил надання банком послуг та Правил користування платіжною карткою.( а.с. 6-12)

Пунктом 5.3 Умов та Правил надання банківських послуг банку надано право проводити зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк зобовязаний не менше чим за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку відповідно до п.4.9 цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови.

Із розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором вбачається, що у червня 2008 року банк підвищив процентну ставку до 26,40% річних, а з жовтня 2008 року до 30% річних (а.с.4-5).

Позичальник ОСОБА_3 неналежним чином виконувала свої зобовязання за кредитним договором, у звязку з чим виникла заборгованість, розмір якої станом на 16 січня 2015 року складає 24051 грн. 65 коп., з яких: 4773 грн. 10 коп. заборгованість за кредитом, 16057 грн. 04 коп. заборгованість за процентами, 1600 грн. прострочена комісія, 1621 грн. 51 коп. заборгованість по штрафах (а.с.4-5).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції встановив неналежне виконання відповідачем ОСОБА_3 умов договору, що призвело до виникнення заборгованості та з врахуванням поданої представником відповідача заяви про застосування строку позовної давності, відмовив в задоволенні позову на підставі ч.4 ст. 267 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду з наступних підстав.

Згідно ст. 509 ч.1 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено обовязковість виконання зобовязання належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

За змістом ст. 610 ЦК України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Пунктом 3.1 Умов та Правил надання банківських послуг (далі-Умови) передбачено, що Банк відкриває Клієнту картрахунки, видає карти, їх вид і строк дії визначені у заяві та у Памятці клієнта, підписанням якої клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є відкриття рахунка, вказаного в розділі «Відмітки банку» заяви.

Відповідно до п.п. 6.5, 6.9, 8.6. Умов, Клієнт зобов'язується погашати заборгованість за кредитом та відсоткам за користування ним, перевитратами платіжного ліміту, а також сплачувати комісію на умовах, передбачених договором.

У разі виникнення заборгованості Держатель по Картрахунку зобов'язаний погасити заборгованість протягом 30 днів з моменту її виникнення.

За порушення строків платежу за будь-яким грошовим зобов'язанням згідно кредитного договору більше ніж на 120 днів, Клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500,00 грн. та 5% від суми позову.

Згідно п.5.2. Умов у випадках порушення Держателем умов даного договору , Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому чи у визначеній Банком частині.

Пунктом 9.12 Умов визначено, що договір діє протягом дванадцяти місяців з моменту підписання і якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

Поряд із встановленням порядку пролонгації строку дії договору (п.9.12. розділ 9 Умов і Правил надання банківських послуг) сторони встановили порядок і строки виконання боржником зобов'язань.

Так, згідно п.п. 5.3, 5.4 Правил користування платіжною карткою, строк та порядок погашення по Кредиту (Кредитний ліміт, кредитна лінія) по платіжним картам з установленим Мінімальним обов'язковим платежем приведено в Пам'ятці клієнта, яка є невід'ємною частиною ОСОБА_3. Платіж включає в себе плату за користування Кредитом, передбачену Тарифами, та частину заборгованості за Кредитом.

Строк погашення по Кредиту (Кредитний ліміт, кредитна лінія) по платіжним картам без установленого Мінімального обов'язкового платежу здійснюється в наступному порядку: строк погашення процентів по кредиту-щомісячно за попередній місяць; строк погашення Кредиту - в повному обсязі, не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній карті (в полі MONTH). ( а.с. 12)

Частинами 1,4 ст.631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 4 статті 267 ЦК України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

У відповідності до пунктів 3.1.1., 5.4 Правил користування платіжною карткою граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця, вказаного на платіжній карті (поле MONTH).

Таким чином, згідно Правил, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку.

Згідно з матеріалами справи, а саме копії банківської картки ПАТ «ПриватБанку», строк дії картки вказаний до 10.2011 року і вона вважається дійсною до останнього календарного дня такого місяця, тобто до 31.10.2011 року (а.с.96)

За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки, а не закінченням строку дії договору (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14, від 06 листопада 2013 року по справі № 6-116цс13, які, відповідно до ст.360-7 ЦПК України, є обов'язковими для всіх судів України).

З матеріалів справи вбачається, що останнє погашення заборгованості за кредитним договором відповідач ОСОБА_3 здійснила 09.09.2008 року, сплативши 200 грн. в погашення процентів за наданим кредитом, після чого припинила внесення коштів на картковий рахунок. ( а.с. 4, 56)

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, вже станом на січень 2010 року відповідач ОСОБА_3 мала прострочену заборгованість за тілом кредиту у розмірі 2248,10 грн., де загальний залишок заборгованості склав 1929,27 грн, , при цьому збільшився і розмір пені та комісії, який станом на 01 січня 2010 року становив 800 грн. ( а.с. 4-5)

Оскільки перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, в даному випадку строк позовної давності повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу - з лютого 2010 року.

Таким чином, право на звернення до суду з відповідним позовом виникло у банку з лютого 2010 року , між тим останній таким правом впродовж наданого законом строку не скористався, а звернувся до суду лише в лютому 2015 року, тобто за межами позовної давності.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції .

Так, твердження апелянта про те, що строк дії картки та кредитного договору поновлюється кожного разу зі спливом терміну дії картки, що є на думку позивача збільшенням строку позовної давності, погодженої сторонами, а також на відсутність заяви ОСОБА_3 , як Держателя картки про закриття картрахунку, у зв'язку з чим строк дії договору продовжується, - є помилковими з огляду на те, що банк має право звернутись до суду за захистом порушеного права у випадку прострочення позичальником свого зобовязання. В даному випадку, позичальник припинив сплачувати будь-які платежі з вересня 2008, у звязку з чим в жовтні 2008 року виникло прострочення виконання зобовязання, крім того, заборгованість виникла з січня 2010 року , а відтак у позивача виникло право на судовий захист саме з цього часу.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, по закінченню строку дії картки 31 жовтня 2011 року, остання не була продовжена банком на новий строк шляхом надання клієнту карти з новим строком дії, як це передбачено п.3.1.3. Правил користування платіжною картою, а тому суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки строк дії карти закінчився, а відтак закінчився і строк дії договору, доказів щодо видачі нової карти позивач як суду першої так і апеляційної інстанції не надав, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними, оскільки позивач наділений правом вимагати повернення грошових коштів лише в межах визначених ст. 257,267 ЦК України.

Інші доводи скарги є такими ж самими, як і обставини на які відповідач посилався у своїх запереченнях проти позову , які були предметом дослідження у суді першої інстанції та їм була дана належна оцінка, інших доводів апеляційної скарги або нових обставин, що підлягають встановленню, апелянт не навів і ці доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки ґрунтуються вони на обставинах, які встановлені в судовому засіданні, наданих сторонами доказах, у відповідності з нормами матеріального і процесуального законодавства, рішення суду відповідає вимогам ст.ст.213, 214 ЦПК України, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає, тому відповідно до частини 1 ст.308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 325 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - відхилити.

Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 30 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -