Рішення № 54289949, 05.11.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7744/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Гончаренко В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі головуючого Гончаренко В.М.

суддів Короткова В.Д., Калараш А.А.

з участю секретаря Абалдової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Белста» до ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про відшкодування майнової та моральної шкоди, збитків, заподіяних дорожньо-транспортною пригодою за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.04.2015 року,-

встановила:

Позивач ТОВ «Белста» звернувся до суду з вищезазначеним позовом до ОСОБА_2, ВАТ НАСК «Оранта», посилаючись на те, що 26.05.2014 року приблизно о 17 год. 50 хв. на 72 км + 200 м автодороги Одеса Білгород-Дністровський, ОСОБА_2, керуючи автомобілем Ніссан Примєра, не впоралася з управлінням, не врахувала дорожню обстановку та допустила зіткнення з автобусом марки Неоплан-Н-4420, який належить на праві власності ТОВ «Белста» під керуванням водія підприємства ОСОБА_3, який рухався в зустрічному їй напрямку, по зустрічній відносно руху автомобіля Ніссан Примєра, смузі руху, внаслідок чого було скоєно ДТП та транспортні засоби отримали пошкодження.

Просить стягнути на його користь з відповідачів в солідарному порядку суму матеріальної шкоди в розмірі 25 504 грн., вартість експертного автотоварознавчого дослідження в розмірі 700 грн., суму збитків в розмірі 30 000 грн., суму моральної шкоди в розмірі 100 000 грн., сплачений судовий збір за розгляд позовної заяви в розмірі 1 563 грн.

Справу розглянуто у відсутність відповідачів.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.04.2015 року позов задоволено частково, стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ВАТ НАСК «Оранта» на користь ТОВ «Белста» суму матеріальної шкоди в розмірі 25 504 грн., суму моральної шкоди в розмірі 2 000 грн., судовий збір за розгляд позовної заяви в розмірі 277, 04 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Белста» суму збитків в розмірі 30 000 грн., судовий збір за розгляд позовної заяви в розмірі 300 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_2, вважаючи рішення незаконним та таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, надала до суду апеляційну скаргу про його скасування.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість рішення суду першої iнстанцiї та доводiв апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне їх задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Відповідно до ст.6 Закону України Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно ст. 979 ЦК України, Закону України Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 26.05.2014 року приблизно о 17 год. 50 хв. в світлий час дня при ясній погоді та сухому дорожньому покритті на 72 км + 200 м автодороги Одеса Білгород-Дністровський, ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не впоралася з управлінням, не врахувала дорожню обстановку, не впевнившись в тому, що смуга зустрічного руху, на яку вона буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, рухаючись зі сторони м. Білгород-Дністровського в сторони м. Одеси, почавши виконувати маневр обгону транспортного засобу, що їхав в попутному з нею напрямку попереду, по її смузі руху, допустила зіткнення з автобусом марки Неоплан-Н-4420 д/н НОМЕР_2, який належить на праві власності ТОВ «Белста» під керуванням водія підприємства ОСОБА_3, який рухався в зустрічному їй напрямку, по зустрічній відносно руху автомобіля Ніссан Примєра, смузі руху, в наслідок чого було скоєно ДТП та транспортні засоби отримали пошкодження, чим порушено п.14.2 «в» Правил дорожнього руху.

26.05.2014 року слідчим СВ Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області було розпочато досудове розслідування та відкрито за фактом ДТП кримінальне провадження № 12014160240001494 (а.с.5-6).

Постановою слідчого СВ Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області від 11.07.2014 року було закрито кримінальне провадження № 12014160240001494 за відсутністю складу злочину (а.с.20-22).

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.08.2014 року по справі № 495/5738/14-п ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище Доніч) притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП і піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. на користь держави (а.с23).

Згідно із даною постановою, ОСОБА_2 порушено п.п.14.2 «в» Правил дорожнього руху, чим скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Вину свою ОСОБА_2 визнала, яка підтверджується матеріалами адміністративної справи.

Відповідно до полісу № АС/5858057 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (зі строком дії з 10.12.2013 року по 09.12.2014 року), ОСОБА_2 застрахувала свій автомобіль НОМЕР_1 в ВАТ НАСК «Оранта».

Автобус марки Неоплан-Н-4420, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, 2001 року випуску, застраховано в страховій компанії «Оранта», франшиза складає 1000 грн. /а.с.159/.

На підставі п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно з ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст. 61 ч.4 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено цю постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ТОВ «Белста», яке є власником пошкодженого автобуса марки Неоплан-Н-4420 д/н НОМЕР_2, заподіяна майнова шкода, яка виражена у матеріальному збитку внаслідок пошкодження вказаного автотранспортного засобу.

Експертне автотоварознавче дослідження проводилось експертами ПМП «ЕКС» двічі 28.07.2014 року (висновок № 60) (а.с.29-42) та 16.03.2015 року (висновок № 61) (а.с.189-202).

Колегія суддів не приймає до уваги висновок № 60 від 28.07.2014 року, оскільки його провела особа, яка не мала на це повноважень, так як строк дії свідоцтва сплив 29.10.2013 року /а.с.29/.

За результатами висновку № 61 експертного авто товарознавчого огляду по визначенню вартості матеріальної шкоди від 16.03.2015 року, розмір матеріального збитку щодо пошкодженого внаслідок ДТП автобуса марки Неоплан-Н-4420 д/н НОМЕР_2, складає 25 504 грн. /а.с.189-202/.

28.05.2014 року ТОВ «Белста» подано до ВАТ НАСК «Оранта» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та заява про страхове відшкодування (а.с.15-16).

26.08.2014 року та 06.10.2014 року ТОВ «Белста» зверталося до ВАТ НАСК «Оранта» з заявами про виплату страхового відшкодування, однак, до цього часу не отримало відповідні грошові кошти.

Відповідно до п. 36.2. ст. 36 ЗУ Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Таким чином, з огляду на наведене, на думку колегії суддів, правильним буде стягнути матеріальну шкоду у розмірі 24504 грн. без урахвання франшизи у розмірі 1000 грн. саме з НАСК «Оранта», а не з ОСОБА_2

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, майну потерпілих, встановлюється при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого збиток, заподіяний майну потерпілих.

Таким чином, з ОСОБА_2 на користь ВАТ НАСК «Оранта» необхідно стягнути 1000 грн. франшизи.

Задовольняючи частково позов про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Белста» у розмірі 2000 грн., посилаючись на те, що підприємство зазнало незручності та інші негативні наслідки, зокрема, із-за вимушеного простою транспортного засобу частина робітників звільнилась за власним бажанням, що привело до порушення виробничого процесу.

Колегія суддів не погоджується з думкою суду першої інстанції та вважає її помилковою, оскільки, в матеріалах справи знаходиться договір № 18 від 27 травня 2014 року, відповідно до якого ФОП ОСОБА_4 підприємству надавались послуги з перевезення робітників товариства.

Не заслуговують також на увагу доводи ТОВ «Белста», що автобус, належний ФОП ОСОБА_4 мав меншу пасажировмістимість, ніж Неоплан Н-4420, у зв»язку з чим значна кількість працівників з цих підсав звільнилась, оскільки доказів того, що саме з цих підстав звільнились працівники, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції надано не було.

Крім цього, представник ТОВ «Белста» на надав токазів того, що працівники підприємства звільнилися саме з тих підстав, що

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року № 5) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз»яснено, що при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягає обов'язковому з'ясуванню наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

На думку колегії суддів, позивач не довів спричинення йому моральної шкоди, у зв»язку з чим в цій частині позову йому слід відмовити.

Також позивачем не доведено суму збитків у розмірі 30000 грн., яку він просив стягнути з відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За правилами ст.60 ч.1 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції у достатньому обсязі не перевірив вказаних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, наданим доказам не дав належної правової оцінки в сукупності та їх взаємному зв»язку, належним чином не перевірив протиріччя та суперечності наданих сторонами доказів у справі, та ухвалив помилкове рішення, у звязку з чим судове рішення підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про стягнення з ВАТ НАСК «Оранта» на користь ТОВ «Белста» страхового відшкодування у розмірі 24504 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НАСК «Оранта» 1000 грн.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Белста» судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 100 грн., з ВАТ НАСК «Оранта» на користь ТОВ «Белста» судові витрати у розмірі 2 163 грн.

Керуючись п.2 ч.1 ст.307, п.п.1, 3, 4 ст. 309, ч.2 ст.314 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.04.2015 року скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Белста» до ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про відшкодування майнової та моральної шкоди, збитків, заподіяних дорожньо-транспортною пригодою задовольнии частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Белста» страхое відшкодування у розмірі 24504 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» 1000 грн.

У задоволенні решти частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Белста» судові вирати у розмірі 100 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Белста» судові вирати у розмірі 2163 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий В.М.Гончаренко

Судді В.Д.Коротков

ОСОБА_5