Рішення № 54289627, 09.12.2015, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

___________________________________________

Справа № 521/16554/15-ц

Номер провадження № 2/521/6357/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

головуючого судді - Жуган Л.В.

при секретарі - Іськовій В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «ОСОБА_2 Гарант» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,-

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси, 07.10.2015 року звернувся позивач ТДВ Страхова компанія «ОСОБА_2 Гарант» із позовом до ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 06.01.2014 року, ОСОБА_3 рухаючись по вул. Старицького у м. Одесі, керуючи автомобілем НОМЕР_1, під час руху не вибрав безпечний інтервал в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Опель Астра» державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4, в результаті зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Малиновського районного суду від 10.02.2014 року винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 06.01.2014 року визнаний водій автомобілю НОМЕР_1 ОСОБА_3

Згідно звіту про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу, №6262 від 10.03.2014 року, вбачається що розмір заподіяної шкоди автомобілю марки «Опель Астра» державний номерний знак НОМЕР_2, склала 2807,18 грн.

На момент вчинення ДТП автомобіль НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, було застраховано ТДВ Страхова компанія «ОСОБА_2 Гарант», згідно умов договору обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс №АС/0875461 від 14.06.2013 року.

ТДВ Страхова компанія «ОСОБА_2 Гарант», здійснило виплату страхового відшкодування за страховим випадком ОСОБА_4 у розмірі 1829,32 грн.

Оскільки ОСОБА_3, добровільно не відшкодував заподіяну шкоду, позивач просить суд, стягнути з нього на користь ТДВ Страхова компанія «ОСОБА_2 Гарант» у рахунок відшкодування витрат повязаних зі сплатою страхового відшкодування 1829,32 грн., та понесені судові витрати.

Представник позивача ТДВ Страхова компанія «ОСОБА_2 Гарант» за довіреністю ОСОБА_2, надала до суду заяву згідно якої підтримала позовні вимоги, просила розглянути справу без участі представника товариства та зазначила, що проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, повідомлялась судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про причини своєї неявки суд не сповістила.

У звязку з неявкою відповідача та неповідомлення про поважні причини такої неявки в судове засідання, суд, зі згоди представника позивача, ухвалив провести розгляд справи в заочному порядку та постановити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку поданим доказам, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 06.01.2014 року, ОСОБА_3 рухаючись по вул. Старицького у м. Одесі, керуючи автомобілем НОМЕР_1, під час руху не вибра безпечний інтервал в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Опель Астра» державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4, в результаті зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження, після чого ОСОБА_3 залишив місце зіткнення автомобілів, чим порушив вимоги п. п. 2.10, 13.1 Правил дорожнього руху України.

Постановою Малиновського районного суду від 10.04.2015 року ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст. ст. 122-4, 124 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України постанова по справі про адміністративне правопорушення обовязкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є преюдиціальним фактом, та не підлягає доказуванню.

Пунктом 7 Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» визначено, що суд, розглядаючи позов, який випливає зі справи про адміністративне правопорушення, не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Таким чином, вина ОСОБА_3 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є преюдиціальним фактом, та не підлягає доказуванню.

Згідно звіту про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу, №6262 від 10.03.2014 року, вбачається що розмір заподіяної шкоди автомобілю марки «Опель Астра» державний номерний знак НОМЕР_2, склала 2807,18 грн.

На дату скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, було застраховано ТДВ Страхова компанія «ОСОБА_2 Гарант», згідно умов договору обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс №АС/0875461 від 14.06.2013 року.

Відповідно до п. 38.1.1(г) ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строку і за умов визначних у п.п. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

За п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки цивільно правова відповідальність водія автомобіля НОМЕР_1ОСОБА_3, була застрахована ТДВ Страхова компанія «ОСОБА_2 Гарант», ОСОБА_5 власник автомобіля марки «Опель Астра» державний номерний знак НОМЕР_2, звернувся до ТДВ Страхова компанія «ОСОБА_2 Гарант», заявою про виплату страхового відшкодування.

В зв'язку з чим згідно платіжного доручення №1873 від 04.04.2015 року ТДВ Страхова компанія «ОСОБА_2 Гарант» сплатило матеріальну шкоду завдану в наслідок ДТП, що сталось з вини відповідача ОСОБА_3, власнику пошкодженого автомобіля «Опель Астра» державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_6у розмірі 1829,32 грн.

Відповідно до регресної вимоги за вих. №03/2058 від 03.2015 року ТДВ Страхова компанія «ОСОБА_2 Гарант», зверталось до відповідача ОСОБА_3, з проханням відшкодувати завдані збитки, понесені позивачем в наслідок страхового відшкодування, виплаченого ОСОБА_6, однак відповідач так і не відшкодував завданих збитків, та не повідомив страховика про ДТП.

Згідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1187 ч.2 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності) володіє, зокрема, транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що сума страхового відшкодування у розмірі 1829 (одна тисяча вісімсот двадцять дев'ять) гривень 32 коп., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача ТДВ Страхова компанія «ОСОБА_2 Гарант».

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Судом встановлено, що при подачі позову, позивач сплатив судовий збір у розмірі 1378 грн., що підтверджується платіжним дорученням №15163 від 30.09.2015 року, наявним в матеріалах справи, у звязку з чим такі витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 993, 1166, 1187, 1192 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «ОСОБА_2 Гарант» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «ОСОБА_2 Гарант» (код ЄДРПОУ32382598, п/р26508063794100 ПАТ «Укрсиббанк», МФО351005) грошові кошти у розмірі 1829 (одна тисяча вісімсот двадцять дев'ять) гривень 32 коп. та витрати по оплаті судового збору у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Л.В. Жуган