Рішення № 54289185, 11.12.2015, Великомихайлівський районний суд Одеської області

Справа №498/1911/14-ц

Провадження №2/498/51/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2015 року смт. Велика Михайлівка

Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Теренчук Н.С.

при секретарі Іванову І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Велика Михайлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення спадкоємця від права на спадкування спадщини за законом, зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним, за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Великомихайлівської селищної ради об'єднаної територільної громади Великомихайлівського району Одеської області, про визнання заповіту недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2014 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 про усунення спадкоємця від права на спадкування спадщини за законом, мотивуючи свої вимоги тим, що 18 травня 2014 року помер її батько ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що постійно проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді будинку, земельної ділянки та рухомого майна. 12 травня 2014 року спадкодавцем було складено заповіт, згідно якого усе майно, яке належало йому на день його смерті, він заповідав позивачці. Окрім позивачки до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернулись два сини спадкодавця ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Ще за життя батька та матері, відносини між ним і відповідачем були вкрай складними. Відповідач неодноразово в стані алкогольного спяніння погрожував їм розправою, змушував їх втікати з домівки та переховуватися, перечікуючи агресивний стан свого сина. Вона постійно несла витрати на утримання свого покійного батька, доглядала за ним та вчиняла всі необхідні дії щодо його догляду, матеріального забезпечення та утримання. Тому позивачка просить суд усунути ОСОБА_2 від права на спадкування обовязкової частки у спадщині, відкритої внаслідок смерті 18 травня 2014 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є його батьком.

28 січня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачка ОСОБА_1 являється його рідною сестрою та крім неї у нього є ще рідний брат ОСОБА_3. Все своє життя він проживав у батьківському будинку разом з батьками. Іншого житла у нього не має. Своєї сімї також немає. Він являється інвалідом 2-ї групи в результаті отриманих ним поранень в 1985 році, які були повязанні з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, що підтверджується наступними документами витягом з протоколу за № 120 засідання військово-лікарської комісії Південного регіону по встановленню причинного звязку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв; довідкою до акту огляду медико-соціального експертною комісією серія 10 ААВ № 732808; посвідченням серія ААБ № 011063 яке видане УСЗН Великомихайлівської РДА Одеської області. Вперше отримувати пенсію він почав після смерті батька в 2014 році. Батькам він допомагав по господарству заготовляв сіно для худоби та обробляв город, приймав участь в перекриті даху хати, будівництві господарських будівель( сараю). Крім сестри матеріально та фізично батькові допомагав їх рідний брат ОСОБА_4, який постійно возив батька на своєму автомобілі до лікарні в тому числі і в м. Одеса привозив секретаря Новопетрівської сільської ради додому для посвідчення першого батьківського заповіту на них трьох в рівних частках. На поховання батьків, на лікування батька тратилися батьківські кошти, які були виявлені після смерті матері. Останні роки життя батько тяжко хворів ішемічною хворобою серця. Цим безпорадним станом батька скористалася в своїх корисливих цілях його сестра і оформила на своє імя заповіт. В заповіті зазначені неправдиві та сфальсифіковані данні, а саме те що заповіт підписаний іншою особою у звязку з тим, що батько був неписемний. Батько був досвідченою людиною, міг читати та писати в тому числі і розписуватися за себе. Також вважає, що вищевказаний заповіт було незаконно внесено та зареєстровано у Спадковому реєстрі після смерті батька (заповідача) майже через два місяці після його посвідчення, а саме 07.07.2014 року. Тому позивач просить суд визнати заповіт ОСОБА_4 від 12 травня 2014 року, який складений та посвідчений секретарем Новопетрівської сільської ради Великомихайлівського району, Одеської області, ОСОБА_5, за реєстровим № 12 на користь ОСОБА_1 недійсним.

30 січня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, Новопетрівської сільської ради Великомихайлівського району, Одеської області про визнання заповіту недійсним, мотивуючи свої вимоги тим, що 18 травня 2014 року помер його батько, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що постійно проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. Після смерті батька відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку, земельної ділянки та рухомого майна. Крім нього до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернулися його рідні брат ОСОБА_2 та сестра ОСОБА_1. За час життя батько оформив заповіт на них всіх трьох дітей, який було посвідчено ОСОБА_5, секретарем Новопетрівської сільської ради, Великомихайлівського району, Одеської області. При написанні заяв у нотаріуса він з братом дізнався про існування іншого другого батькового заповіту, який було посвідчено ОСОБА_5 секретарем Новопетрівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області за № 12 від 12.05.2014 року лише на імя ОСОБА_1, заповіт який було посвідчено ОСОБА_5, секретарем Новопетрівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області за № 12 від 12.05.14 року на імя ОСОБА_1 вважає незаконним та сфальсифікованим. Останні роки життя батько тяжко хворів ішемічною хворобою серця. Його здоровя з року в рік все більше погіршувалося, виникало ряд інших захворювань, постійно виникали ускладнення від захворювань. Цим безпорадним станом батька скористалися в своїх корисливих цілях його сестра та оформила на своє імя заповіт. В заповіті зазначені неправдиві та сфальсифіковані данні, а саме те що заповіт підписано іншою особою в звязку з неписемністю батька. Батько був досвідченою людиною, міг читати та писати в тому числі і розписуватися за себе. В останні тижні життя батька, сестра його ізолювала до нього із родичів та його знайомим нікого не допускала та закривала будинок разом з батьком на замок. Також вважає, що вищевказаний заповіт було незаконно внесено та зареєстровано у Спадковому реєстрі після смерті батька (заповідача) майже через два місяці після його посвідчення, а саме 07.07.2014 року. Тому позивач просить суд визнати заповіт ОСОБА_4 від 12 травня 2014 року, який складений та посвідчений секретарем Новопетрівської сільської ради Великомихайлівського району, Одеської області, ОСОБА_5, за реєстровим № 12 на користь ОСОБА_1 недійсним.

Ухвалою суду вищевказані позови були обєднані в одне провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 позовні вимоги за первісним позовом про усунення ОСОБА_2 від усунення спадкоємця від права на спадкування спадщини за законом підтримали в повному обсязі. Суду пояснили, що ОСОБА_2 є рідним братом ОСОБА_1 та сином покійного ОСОБА_4. За життя батька, ОСОБА_2 ухилявся від догляду за батьком та постійно, знаходячись в стані алкогольного спяніння виганяв батьків з дому, вчиняв проти батьків протиправні дії, батько з матірю змушені були переховуватись. ОСОБА_1 постійно доглядала за батьком, надавала йому необхідну допомогу. Тому просили позов задовольнити. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 та позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним не визнали в повному обсязі. Пояснили суду, що під час складання заповіту батько все розумів, підписати заповіт сам не міг, оскільки був дуже слабкий. Батько сам попросив її привести секретаря сільської ради щоб скласти заповіт на неї. Тому вважають, що підстав для визнання заповіту недійсним немає.

Також в судовому засіданні ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 про усунення його від права спадкування спадщини за законом не визнав в повному обсязі, суду пояснив, що він допомагав батькам як міг, тобто допомогав по господарству, доглядав за батьком вдень, коли сестра була відсутня. Матеріальної допомоги батькам надавати не міг, оскільки він являється інвалідом 2 групи, пенсію почав отримувати тільки після смерті батька, так як йому допомогли в її оформлення, так як він сам не міг поїхати в м.Одеса та оформити пенсію, бо йому часто стає зле, в нього дуже болить голова та він втрачає пам'ять. Окрім батьківського будинку, в нього іншого житла немає, та йому нікуди йти. Свої позовні вимоги щодо визнання заповіту недійсним підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

В судовому засіданні ОСОБА_4 свої позовні вимоги про визнання заповіту недійсним підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Суду пояснив, що ОСОБА_1 є його рідною сестрою, а ОСОБА_2 братом. Батько останній час дуже хворів, цим безпорадним станом батька скористалися в своїх корисливих цілях його сестра та оформила на своє імя заповіт,який підписано іншою особою нібито в звязку з неписемністю батька, але їх батько був досвідченою людиною, міг читати та писати в тому числі і розписуватися за себе. В останні тижні життя батька, сестра його ізолювала до нього із родичів та його знайомих нікого не допускала та закривала будинок разом з батьком на замок.

В судовому засіданні представник Великомихайлівської селищної ради обєднаної територіальної громади Великомихайлівського району Одеської області позовні вимоги ОСОБА_4 не визнала в повному обсязі. Так як вважає що заповіт складено вірно з дотриманням усіх норм закону щодо посвідчення та складання заповіту секретарем сільської ради. Але висловила думку, стосовно усунення ОСОБА_2 від права на спадкування спадщини за законом, так як вважає, що з точки зору порядності та людяності не можна залишити людину з другою групою інвалідності, який не працює без даху над головою, так як іншою домівки у нього не має.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, що мають значення для справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про усунення спадкоємця від права на спадкування спадщини за законом задоволенню, також не підлягають до задоволення зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 помер 18 травня 2014 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖД №374039 від 29.05.2014 року .

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є дітьми ОСОБА_4.

Згідно матеріалів спадкової справи №210/2014 до майна померлого 18 травня 2014 року ОСОБА_4, заведеної 11.06.2014 року, з заявами про прийняття спадщини у встановлений ст.1270 ЦК України, до Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2

Відповідно до ст. 1233, ч.1 ст 1234 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

За життя, 12.05.2014 року від імені ОСОБА_4 секретарем Новопетрівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області ОСОБА_5 було складено та посвідчено заповіт за реєстровим номером 12, яким він все своє майно, що буде належати йому на день його смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, а також все те, на що він за законом буде мати право, він заповів ОСОБА_1

Заповіт як односторонній правочин підпорядковується загальним правилам ЦК України щодо недійсності правочинів. Недійсними є заповіти: в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; складені особою, яка не мала на це право; складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення.

Згідно із ч.1 ст.1257 заповіт, складений особою, яка не мала на це право, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Згідно ч.2 ст. 1257 за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

З позовних заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вбачається, що останні роки життя батько тяжко хворів ішемічною хворобою серця, цим безпорадним станом батька скористалася в своїх корисливих цілях їх сестра ОСОБА_1 і оформила на своє імя заповіт, вважають, що в заповіті зазначені неправдиві та сфальсифіковані данні, а саме те що заповіт підписаний іншою особою у звязку з тим, що батько був неписемний, вказують, що їх батько був досвідченою людиною, міг читати та писати в тому числі і розписуватися за себе. Однак в судовому засіданні встановлено, з пояснень ОСОБА_1, свідків, що стан здоровя ОСОБА_4 був дуже поганим та постійно погіршувався, він був дуже слабким та підписати сам заповіт не міг, тому від його імені заповіт підписано іншою особою. Але він все розумів, та перебував у здоровому розумі та твердій памяті.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було розяснено їх право клопотати про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, але вони від проведення експертизи відмовились.

Згідно пояснень секретаря Новопетрівської сільської ради ОСОБА_5, яка була допитана судом в якості свідка, що на момент складання заповіту 12.05.2014 року ОСОБА_4 вона була секретарем Новопетрівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області. На момент складання заповіту ОСОБА_4 був дуже хворий, до сільської ради прийшла його донька ОСОБА_1 і сказала, що батько хоче скласти новий заповіт на її користь. Коли вона прийшла додому до ОСОБА_4 він їй сказав, що хоче переписати заповіт на доньку, так вона єдина хто про нього піклується, і тому він хоче усе майно заповісти їй. Вона почала пояснювати, що для того, щоб скласти заповіт необхідно заплатити державне мито, в цей же день ОСОБА_1 заплатила державне мито і принесла квитанцію і відповідний пакет документів. В той же день вона склала заповіт і при свідках які були присутні при складанні минулого заповіту зачитала заповіт і посвідчила підписом, так як ОСОБА_4 на той момент не міг розписатися. Пояснити, чому в заповіті вказано, що ОСОБА_4 неписемний, не може.

Отже, твердження ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про те, що їх батько ОСОБА_4 із-за стану здоровя при складанні оспорюваного заповіту не розумів своїх дій не підтверджені доказами та не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Згідно з положеннями ст. 1247 ЦК заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути підписаний особисто заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до ч.4 ст. 207 ЦК України у якій зазначено, що якщо фізична особа у звязку з хворобою або фізичною вадою не може підписати власноруч, за її дорученням текст правочину в її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у ст. 1251-1252 ЦК України, зокрема заповіт може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

На момент посвідчення заповіту ОСОБА_4 від 12.05.2014 року діяв Порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затверджений наказом Міністерства юстиції України №3306/5 від 11.11.2011 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.11.2011 року за №1298/20036.

Відповідно до пункту 1.2. вищевказаного Порядку, нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій.

Судом встановлено, що секретаря Новопетрівської сільської ради Великомихайлівсьокого району Одеської області ОСОБА_5 призначено посвідчувати заповіти Розпорядженням сільського голови Новопетрівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області від 30.12.2010 року №49/СР-2010 «Про призначення відповідальної особи, щодо вчинення посадовими особами органів місцевого самоврядування нотаріальних дій»

Також в матеріалах справи наявна посадова інструкція від 04.01.2011 року №02 секретаря сільської ради та виконавчого комітету ОСОБА_5, затверджена Розпорядженням сільського голови №01 від 04.01.2011 року, в п.2.10. якої вказано, що секретар сільської ради сладає та засвідчує нотаріальні дії.

Тобто, судом встановлено, що Новопетрівською сільською радою Великомихайлівського району Одеської області, рішення щодо покладення повноважень по вчиненню нотаріальних дій на секретаря сільської ради ОСОБА_5, не приймалося.

Отже, станом на 12.05.2014 року, на території Новопетрівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, не була визначена посадова особа по вчиненню нотаріальних дій, тому секретар Новопетрівської сільської ради ОСОБА_5 не була уповноваженою особою на вчинення нотаріальних дій та не мала права на складання та посвідчення заповіту 12.05.2014 року від імені ОСОБА_4.

Крім цього, судом встановлено, що вчинення нотаріальної дії у вигляді посвідчення заповіту від імені ОСОБА_7 12 травня 2014 року відбулося з порушенням ЗУ «Про нотаріат», норм Цивільного кодексу України, та з не дотриманням вимог Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування.

Відповідно п.2.1. вищевказаного Порядку, нотаріальні дії вчиняються в приміщенні органу місцевого самоврядування. В окремих випадках, коли громадянин не може з'явитися в зазначене приміщення, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаним приміщенням. Якщо нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням органу місцевого самоврядування, то в посвідчувальному написі на документі і в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій записується місце вчинення нотаріальної дії із зазначенням адреси, а також причини, з якої нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням органу місцевого самоврядування.

З тексту заповіту вбачається, що секретарем Новопетрівської сільської ради ОСОБА_8 взагалі не вказано місце вчинення даної нотаріальної дії та причина цього. З пояснень сторін та показань свідків в судовому засіданні встановлено, що заповіт від 12.05.2014 року, реєстр за №12, посвідчено поза межами приміщення сільської ради в житловому будинку по вул.Щорса, 7 в с.Новопетрівка Великомихайлівського району Одеської області, за місцем проживання ОСОБА_4 Хоча в журналі реєстрації нотаріальних дій Новопетрівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області вказано, що місцем вчинення нотаріальної дії є вул.Щорса, 7 в с.Новопетрівка Великомихайлівського району Одеської області та причиною цього вказана хвороба спадкодавця.

Отже, оцінюючі надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заповіт від 12.05.2014 року від імені ОСОБА_7 складено секретарем Новопетрівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області ОСОБА_8, яка не визначена рішенням відповідного органу місцевого самоврядування уповноваженою на це особою, складений з порушенням вимог щодо його посвідчення, тому є нікчемним.

Згідно ч.2 п.1 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч.4 ст.1257 ЦК України, у разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

Відповідно до ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст.1259 цього Кодексу.

ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги щодо усунення ОСОБА_2 від права на спадкування обовязкової частки у спадщині у звязку з тим, що він навмисно ухилявся від допомоги батькові, який в останній час тяжко хворів через похилий вік та вчиняв проти батьків протиправні дії.

Відповідно до ч.5 ст. 1224 ЦК України особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Для ухвалення рішення про усунення від спадкування у справі повинні бути надані належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що спадкодавець потребував допомоги відповідача, останній мав можливість її надати, проте ухилявся від обов'язку щодо її надання.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Крім цього, підлягає з'ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.

Виходячи зі змісту ч. 5 ст. 1224 ЦК України, суд, при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування, повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.

Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України має значення сукупність обставин: перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи та звернення спадкодавця по допомогу до цієї особи, ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Відповідно до абз. 3 п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року « Про судову практику у справах про спадкування» безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Згідно виписного епікризу з амбулаторної картки ОСОБА_7, останній перебував на «Д» обліку у Великомихайлівській ЦРЛ з 1988 року, з діагнозом ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний кардіосклероз , гіпертонічна хвороба. В липні 2013 року стан різко погіршився, був госпіталізований до терапевтичного відділення Великомихайлівської ЦРЛ. Незважаючи на періодичні курси амбулаторного лікування стан стабільно погіршувався. ОСОБА_4 знаходився на постійному прийомі ліків. Схильність до самообслуговування ОСОБА_4 була знижена та він потребував постійного стороннього догляду.

Показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що батькам завжди допомагала донька ОСОБА_1, по господарсву, допомагала саджати та прибирати город. Коли б вони не приїзджали до покійних ОСОБА_4 та ОСОБА_10, вони ніколи не бачили ОСОБА_2, так як його ніколи не було вдома. ОСОБА_2 ніколи своїм батькам ні чим не допомагав. Померлий батько казав, що боявся залишатися з сином один. Коли батько знаходився у лікарні в м. Одеса ОСОБА_2 жодного разу не зявлявся. ОСОБА_4 приходив декілька разів.

Показаннями свідка ОСОБА_11 про те, що вона є донькою ОСОБА_1. Поки дідусь хворів мати на протязі 10 місяців за ним доглядала. Вона також, коли приїзджала на вихідні, разом з матірю ходила до дідуся та бабусі та допомагала їм. Її дядько, ОСОБА_2 рідко бував вдома і вона його майже не бачила. Мати приходила до дідуся вранці, в обід та ввечері. Дідуся закривали, тому що він боявся ОСОБА_2

Показаннями свідка ОСОБА_12 про те, що він є двоюрідним братом покійної ОСОБА_10. Коли вони приїзджали разом з дружиною, ОСОБА_2 вони ніколи не бачили, так як його не бувало вдома. Приходив тільки для того, щоб взяти поїсти та йшов. Якось подзвонили до батьків ОСОБА_1 та вони розповідали, що спали ніч на городі в кукурудзі, тому що ОСОБА_2 їх вигнав і не пускав додому.

Показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що ОСОБА_1 являється його дружиною. Дружина завжди допомагала батькам по господарству, коли батько тяжко захворів доглядала за ним. В останій час він погано себе почував і за 8 днів до смерті він був з тестем. ОСОБА_2 приходив і йшов. Батько не хотів залишатися з ОСОБА_2, вони часто сварилися. Батьки мали свої гроші коли батьки перекривали будинок і будували сарай вони це робили за власні кошти.

Показаннями свідка ОСОБА_14 про те, що ОСОБА_2 допомагав батькам так як проживав разом з ними. Варив їсти, працював на городі, допомагав заготовлювати сіно на зиму. Щодо протиправних дій зі сторони ОСОБА_2 по відношенню до своїх батьків нічого не чув.

Показаннями свідка ОСОБА_15 про те, що ОСОБА_2 допомагав батькам по господарству, заготовлював сіно та дрова на зиму. Щодо протиправних дій ОСОБА_2 стосовно батьків він нічого не знає, і не чув.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що вона знала батьків ОСОБА_1, так як не подалік від їх дому проживала її свекруха. Вона часто бачила як мати ОСОБА_1 прибігала до її свекрухи та плакала, що її син ОСОБА_2 знову прийшов додому пяний, нецензурно лається, кричить, простягає руки. Свекруха їй розповідала, що таке стається часто і мати ОСОБА_1 приходить до неї скаржиться. Вона не памятає щоб ОСОБА_2 десь колись працював. Батькам він не допомагав, за ними доглядала тільки їх донька ОСОБА_1

Тож в судовому засіданні в становлено, що ОСОБА_4 знаходився в безпорадному стані , потребував допомоги та таку допомогу йому надавала його дочка ОСОБА_1

В матеріалах справи наявний акт судово- медичного дослідження (обстеження) № 226, згідно якого при судово - медичному огляді гр. ОСОБА_2, виявлені віддалені наслідки контузії головного мозку у вигляді органічного психічного розладу складного генезу (травматичного, судинного) з генералізованими тонікоклоніческими нападами середньої частоти на тлі зміни особистості за органічним типом і соціальною дезадаптацією. Також встановлено наявність множинних рубців шиї, лівої верхньої і обох нижньої кінцівок, які за своїми морфологічними ознаками є наслідком загоєння осколкових поранень. Зазначені поранення і контузія могли бути отримані засвідчуваних в 1985 році. Розвиток посттравматичного органічного психічного розладу з генералізованими тонікоклоніческими нападами середньої частоти на тлі зміни особистості за органічним типом і соціальною дезадаптацією знаходиться в причинному зв'язку з отриманими ушкодженнями у вигляді контузії і осколкових поранень гр. ОСОБА_17

Також в матеріалах справи наявна копія посвідчення виданого УСЗН Великомихайлівської РДА Одеської області від 30 липня 2014 року серії ААБ №011063, згідно якого ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи.

Тобто, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2, за наявними у нього захворюваннями в наслідок отриманих ушкоджень у вигляді контузії і осколкових поранень, розвитку посттравматичного органічного психічного розладу з генералізованими тонікоклоніческими нападами середньої частоти на тлі зміни особистості за органічним типом і соціальною дезадаптацією, не міг надавати допомоги батькові, а сам потребував допомоги.

Також в судовому засіданні не встановлено доказів того, що ОСОБА_4 у зв'язку з віком та хворобою висловлював прохання про надання допомоги, а ОСОБА_2 свідомо від її надання ухилявся. Тобто, факту навмисного ухилення відповідача ОСОБА_2 від надання допомоги безпорадному спадкодавцю не доведено.

Що стосується тверджень ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_16, щодо протиправних дій ОСОБА_2 по відношенню до ОСОБА_4, суд вважає, їх не доведеними, оскільки жодного належного та допустимого доказу, крім пояснень свідків, суду не надано. Доказів звернення до правоохоронних органів щодо протиправних дій ОСОБА_2 у відношенні до своїх покійних батьків, та судових рішень стосовно результатів таких звернень суду не надано, хоча судом ОСОБА_1 було розяснено таке її право.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення спадкоємця від права на спадкування спадщини за законом необхідно відмовити, в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним, та позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Великомихайлівської селищної ради об'єднаної територільної громади Великомихайлівського району Одеської області, про визнання заповіту недійсним необхідно відмовити, та встановити, що заповіт ОСОБА_4, який складено та посвідчено секретарем Новопетрівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області ОСОБА_5, 12 травня 2014 року за реєстровим номером 12 є нікчемним

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення спадкоємця від права на спадкування спадщини за законом - відмовити.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним, та позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Великомихайлівської селищної ради об'єднаної територільної громади Великомихайлівського району Одеської області, про визнання заповіту недійсним - відмовити.

Встановити, що заповіт ОСОБА_4, який складено та посвідчено секретарем Новопетрівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області ОСОБА_5, 12 травня 2014 року за реєстровим номером 12 є нікчемним.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н.С. Теренчук

Повний текст рішення виготовлено 08 грудня 2015 року.

Суддя: Н.С. Теренчук