Ухвала суду № 54288463, 08.12.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 450/106/11 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.

Провадження № 22-ц/783/6074/15 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 О. Ф.

Категорія: 47

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого Павлишина О.Ф.,

суддів Ніткевича А.В., Приколоти Т.І.,

секретар: Бохонко Е.Р.,

з участю: ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, його представника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа Зимноводнівська сільська рада, про визнання дій незаконними, знесення самочинної будови, стягнення моральної шкоди, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа Зимноводнівська сільська рада, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, знесення незаконно збудованої будівлі,-

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням суду позов ОСОБА_4 задоволено частково. Зобов»язано ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_4 шляхом знесення самочинно збудованої господарської споруди, розмірами 4,45х3,44 м., яка розташована за адресою: с.Зимна Вода, вул.В.Стуса,36, Пустомитівський район Львівської області. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 102 грн. сплаченого судового збору, 30 грн. коштів сплачених за ІТЗ, 2148 грн. коштів сплачених на проведення експертизи. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_2 В апеляційній скарзі стверджує про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими. Зазначає, що земельна ділянка, на якій розташована спірна господарська будівля перебувала у користуванні гр.ОСОБА_6 ще з 1967 року згідно рішення виконкому Пустомитівської районної ради. Посилається на відсутність у позивача документів на будівництво гаража та літньої кухні на його земельній ділянці, та, що позивачем самовільно надбудовано другий поверх над гаражем без дозвільних документів. Наголошує на тому, що в типовому проекті на забудову земельної ділянки площею 0,06 га. встановлено невідповідність у розмірах відстаней розташування будівель до межі, та, що в проекті немає відомостей про літню кухню, а лише про сарай та вбиральню. Вважає, що встановлення конкретного року побудови літньої кухні та гаража ОСОБА_4 має доводитись належними письмовими доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях. На думку апелянта, у суду не було підстав враховувати протипожежні вимоги від його сараю до самочинно збудованих позивачем гаража та літньої кухні, оскільки такі збудовані без відповідного дозволу, будівельної документації та не введені в експлуатацію.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, на підтримання апеляційної скарги, які аналогічні її доводам, пояснення ОСОБА_4, його представника ОСОБА_5 про заперечення вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.09.2009 року, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 23.09.2009 року, ОСОБА_4 є власником житлового будинку №32 на вул.Стуса в с.Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області. (т.1, а.с.74)

Згідно з свідоцтвом про право власності на житловий будинок від 22.11.2000 року ОСОБА_2 є власником житлового будинку №36 на вул.Стуса в с.Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області. (т.1, а.с.71)

Розпорядженням Зимноводівського сільського голови №166/1 від 3 липня 2009 року за заявою ОСОБА_4 припинено незаконне будівництво господарського приміщення гр.ОСОБА_2 по вул.Стуса в с.Зимна Вода та зобов»язано виготовити в установленому порядку відповідні документи на будівництво. (т.1, а.с.8)

Згідно з висновком повторної будівельно-технічної експертизи №3406 від 31.01.2015 року протипожежна відстань між будівлею гаража (вул.Стуса, 32) та господарською будівлею (вул.Стуса, 36) повинна становити не менше 8,0 метрів. Фактична відстань між гаражем та господарською будівлею ОСОБА_2 становить 2,37 м - 2,47 м, що суперечить будівельним нормам. (т.1, а.с.187-191)

Відповідно до положень частин 1, 4 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_4 та відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що проведення самочинного будівництва ОСОБА_2 (без належного дозволу та належно затвердженого проекту) господарської будівлі порушує права ОСОБА_4 щодо користування гаражем, оскільки не дотримано протипожежної відстані до останнього.

Висновок суду відповідає дослідженим доказам та положенням закону.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до твердження про незаконність спорудження господарських будівель ОСОБА_4

Однак такі не можуть прийматись до уваги в зв»язку з такими обставинами та положеннями закону.

Відповідно до ст.186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.380 ЦК України житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Статтею 381 ЦК України встановлено, що садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або

законом.

Враховуючи норми статей 186, 380, 381 ЦК України, господарсько-побутові будівлі (сарай, гараж, санвузол і под.), наземні і підземні комунікації (водопостачання, очисні споруди тощо), що розташовані з житловим будинком на одній земельній ділянці і призначені для забезпечення власника необхідними засобами благоустрою, вважаються приналежністю головної речі і не є самостійними нерухомими речами.

Оскільки ОСОБА_4 отримано свідоцтво про право власності на житловий будинок 22.09.2009 року, тобто після спорудження господарсько-побутових будівель, а ОСОБА_2 вказане свідоцтво не оспорював, позов про визнання його недійсним не подавав, колегія суддів вважає, що нема підстав вважати, що такі не є приналежністю головної речі житлового будинку ОСОБА_4

А відтак, твердження апелянта про незаконність спорудження господарських будівель ОСОБА_4 є безпідставним.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду .

Керуючись п.1 ч.1 ст.307 , ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 липня 2015 рокувідхилити.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 липня 2015 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:Павлишин О.Ф.

Судді: Ніткевич А.В.

ОСОБА_7