Рішення № 54288274, 08.12.2015, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/2945/15-ц

Провадження №2/463/1418/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Головатого Р.Я.

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3, про визнання правовідносин припиненими, -

встановив:

позивач звернувся до суду із позовом до ПАТ «Банк національний кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3, просить визнати припиненими правовідносини станом на 25 травня 2015 р. між ОСОБА_4 та ПАТ «Банк національний кредит», які виникли на підставі Договору про надання відновлюваної кредитної лінії №05.1-48ф/2014/2-1 від 05.12.2014., договору застави майнових прав вимоги отримання грошових коштів згідно з договором банківського вкладу «Стандартний» №DF263/2014-146 строком на 6 місяців в іноземній валюті /дол. США/ (без капіталізації процентів) від 05 грудня 2014 року.

Свої вимоги мотивує тим, що 05 грудня 2014 р. між позивачем та ПАТ «Банк національний кредит» було укладено Договір про надання відновлюваної кредитної лінії №05.1-48ф/2014/2-1, на підставі якого сторони погодили, що надання позивачу як позичальнику кредиту буде здійснюватися окремими частинами, зі сплатою 25 % процентів річних та комісій, в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 400000 гривень з кінцевим терміном погашення заборгованості по Кредиту до 04 червня 2015 року (включно). Кредит надавався на наступні цілі: поточні потреби. В якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань перед Кредитором за цим Договором щодо повернення Кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (пені, штрафу), а також інших витрат щодо задоволення вимог Кредитора за Договором, було укладено Договір застави майнових прав вимоги отримання грошових коштів згідно договору банківського вкладу «Стандартний» №DF263/2014-146 строком на 6 місяців в іноземній валюті /дол. США/ (без капіталізації процентів) від 05 грудня 2014 року, що розміщений в ПАТ «Банк національний кредит», та належить Позичальнику на праві власності в сумі 30000 Доларів США; а також було укладено Договір відступлення права вимоги N04-1566/14 під відкладальною обставиною від 05.12.2014 р.

Протягом травня 2015 р. позивач неодноразово звертався до Львівського відділення Кредитора про дострокове розірвання депозитного договору із закриттям кредиту з частини депозитних коштів. 25 травня 2015 р. позивач знову звернувся з письмовою заявою до ПАТ «Банк національний кредит» з вимогою закрити кредит достроково за рахунок предмету застави - коштів на депозитному рахунку № 26304001/2630.4.106434001 згідно з договором банківського вкладу «Стандартний» №DF263/2014-146 від 05.12.2014 р., а тому відповідно до 1.5. Договору про надання відновлюваної кредитної лінії термін погашення кредиту вважається таким, що настав в день, що передує дню подання такої заяви.

За Договором застави майнових прав №04-1565/1-1 (вимоги отримання грошових коштів, що розміщені на вкладному (депозитному) рахунку від 05 грудня 2014 року) Заставодавець у якості забезпечення виконання своїх зобовязань як Позичальника за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №05.1-48ф/2014/2-1 від 05 грудня 2014 року (з усіма змінами та доповненнями, як укладеними так і такими, що будуть укладені в майбутньому), передає Заставодержателю в заставу майнові права на отримання грошових коштів в сумі 30000 доларів США, включаючи сам вклад в сумі 30000 доларів США, нараховані проценти в розмірі 9,00% процентів річних на нього, що випливають з Договору банківського вкладу «Стандартний» від 05 грудня 2014 року, згідно з яким Заставодавець виступає «Вкладником». 1.2. Суть та розмір забезпечених заставою вимог: виконання зобов'язань Заставодавця (Позичальника за Договором кредиту) перед Заставодержателем (Кредитором за Договором кредиту) зокрема: 1.2.1. повернення кредиту в сумі 400000 гривень, з порядком його погашення, передбаченим Основним договором, та кінцевим терміном погашення кредиту до 04 червня 2015 року (включно), а також дострокового погашення у випадках, передбачених Основним договором. Тобто укладенням цього договору - договору застави майнових прав за депозитним договором кредитор та позичальник передбачили спосіб виконання грошових зобовязань останнього - шляхом зарахування депозитних коштів в рахунок заборгованості. Саме такий порядок погашення грошових зобовязань повторно зазначений у п.1.7. Договору застави - Заставодержатель набуває права дострокового звернення стягнення на Предмет застави також у випадку, якщо надійде заява Заставодавця про дострокову видачу вкладу або його частини за Договором банківського вкладу від 05 грудня 2014 року. Оскільки термін виконання основного договору - кредитної лінії настав, то у Заставодержателя виникли підстави для зарахування коштів на депозитному рахунку в рахунок погашення основного зобовязання. Статтею 23 Закону України «Про заставу» встановлено, що при заставі майнових прав реалізація предмета застави проводиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права. У разі настання обставин, передбачених цим договором та відповідно до яких у заставодержателя з'являється безумовне право на звернення стягнення за цим договором, сторони домовились, що право вимоги, що є предметом застави за цим договором автоматично переходить до заставодержателя з моменту набуття останнім права на звернення стягнення на предмет застави за цим договором у порядку передбаченому ст. 23 Закону України «Про заставу». Окремими пунктами договору застави сторони передбачили чіткі вимоги для списання грошових коштів з депозитного рахунку в рахунок погашення зобов'язань за кредитним договором (договірне списання). Списання грошових коштів з депозитного рахунку в рахунок погашення кредиту відбувається автоматично і без всяких умов і додаткових погоджень. Відповідно до ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною щодо якої невідомо настане вона чи ні.

Окрім цього, у звязку із настанням терміну виконання основного зобовязання, вступив у дію Договір про відступлення права вимоги N 04-1566/14 під відкладальною обставиною від 05.12.2014 р. за умовами якого Первісний кредитор (вкладник) передав новому кредитору (Банку) право вимоги на суму зобовязань за основним договором - договором про надання відновлюваної кредитної лінії від 05.12.2015р. (п.1.1., 1.2.З., 1.4). Відкладальні умови за цим договором - 1) подання первісним кредитором заяви про дострокове повернення коштів розміщених на депозитному (вкладному) рахунку і які перебувають у заставі відповідно до договору застави майнових прав; 2) настання терміну погашення кредиту. Оскільки станом на 25 травня 2015 р. вступив в дію п.1.1. Договору про відступлення права вимоги в частині суми заборгованості за основним договором (на 400 000 гривень), тобто відбулося поєднання боржника га кредитора в одній особі, що на підставі ст. 606 ЦК України має наслідком припинення зобовязання.

Оскільки сума депозиту є більшою за суму боргу за основним договором, то залишок коштів на депозитному рахунку підлягає поверненню вкладнику (п. 1.4. Договору про відступлення права вимоги). Враховуючи факт припинення зобовязань за кредитом, договір застави як похідне зобовязання станом на 25 травня 2015 р. також припинився (ст. 593 ЦК України - право застави припиняється у разі припинення зобовязання, забезпеченого заставою).

В судове засідання позивач не з'явився, представник останнього подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк національний кредит» ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, скерував на адресу суду письмові заперечення, просить розгляд справи проводити за його відсутності та в задоволенні позовних вимог в частині визнання правовідносин припиненими відмовити, а в частині зобов'язання до вчинення дій провадження у справі закрити.

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причине неявки суду не повідомив, скерував на адресу суду клопотання про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

05 грудня 2014 р. між позивачем та ПАТ «Банк національний кредит» було укладено Договір про надання відновлюваної кредитної лінії №05.1-48ф/2014/2-1 (а.с.8-12).

В якості забезпечення виконання позивачем своїх зобов'язань за вищевказаним договором щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (пені, штрафу), а також інших витрат щодо задоволення вимог Кредитора за Договором, 05 грудня 2014 р. між позивачем та ПАТ «Банк національний кредит» було укладено Договір застави майнових прав вимоги отримання грошових коштів, що розміщені на вкладному (депозитному) рахунку) згідно з договором банківського вкладу «Стандартний» №DF263/2014-146 строком на 6 місяців в іноземній валюті /дол. США/ (без капіталізації процентів) від 05 грудня 2014 року (а.с.13-14).

Крім цього, 05 грудня 2014 р. між позивачем та ПАТ «Банк національний кредит» було укладено Договір відступлення права вимоги N04-1566/14 під відкладальною обставиною (а.с.15).

Звертаючись до суду із позовними вимогами про визнання припиненими правовідносини станом на 25 травня 2015 р. між ОСОБА_4 та ПАТ «Банк національний кредит», які виникли на підставі Договору про надання відновлюваної кредитної лінії №05.1-48ф/2014/2-1 від 05.12.2014., договору застави майнових прав вимоги отримання грошових коштів згідно з договором банківського вкладу «Стандартний» №DF263/2014-146 строком на 6 місяців в іноземній валюті /дол. США/ (без капіталізації процентів) від 05 грудня 2014 року, позивач посилається на ст.593 ЦК України, згідно з якою право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

При цьому, вважаючи припиненими свої зобов'язання за договором про надання відновлюваної кредитної лінії №05.1-48ф/2014/2-1, позивач виходив з того, що у звязку із настанням терміну виконання цих зобовязань, вступив у дію Договір про відступлення права вимоги N 04-1566/14 під відкладальною обставиною від 05.12.2014 р. за умовами якого Первісний кредитор (вкладник) передав новому кредитору (Банку) право вимоги на суму зобовязань за основним договором - договором про надання відновлюваної кредитної лінії від 05.12.2015р. (п.1.1., 1.2.З., 1.4). Відкладальні умови за цим договором - 1) подання первісним кредитором заяви про дострокове повернення коштів розміщених на депозитному (вкладному) рахунку і які перебувають у заставі відповідно до договору застави майнових прав; 2) настання терміну погашення кредиту. Оскільки станом на 25 травня 2015 р. вступив в дію п.1.1. Договору про відступлення права вимоги в частині суми заборгованості за основним договором (на 400 000 гривень), тобто відбулося поєднання боржника га кредитора в одній особі, що на підставі ст. 606 ЦК України має наслідком припинення зобовязання.

Дійсно, згідно з ст.606 ЦК України зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Разом з тим, як вбачається з висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 6-43цс15, відповідно до статті 606 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі. Зазначена підстава припинення цивільно-правового зобов'язання відноситься до групи підстав, що не належать до правочинів і не залежать від волі сторін. Стаття 606 Цивільного кодексу України застосовується судом до спірних правовідносин у разі, коли до сторони, яка є боржником, переходить зобов'язання іншої особи відповідно до будь-якої підстави, зазначеної в законі, та якщо при цьому один із суб'єктів правовідношення у зв'язку з обставинами, зазначеними в законі, зникає і з двох самостійних суб'єктів залишається (утворюється) один, в якому поєднується боржник і кредитор. Саме в такому разі підстава припинення цивільно-правового зобов'язання не залежатиме від волі сторін. Отже, у випадку, коли боржник банку придбав право вимоги до банку за договором, відповідні два зобов'язання між банком і його боржником, який придбав згідно з договором право вимоги до банку, не можуть припинятись на підставі статті 606 ЦК України, оскільки зазначена стаття до таких правовідносин не застосовується.

Відповідно до ч.1 ст.360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Оскільки перехід від позивача до ПАТ «Банк національний кредит» права вимоги суми вкладу за договором банківського вкладу «Стандартний» №DF263/2014-146 строком на 6 місяців в іноземній валюті /дол. США/ (без капіталізації процентів) від 05 грудня 2014 року не є тією обставиною, яка в розумінні ст.606 ЦК України поєднує боржника і кредитора в одній особі, а тому відповідно не свідчить про припинення 25 травня 2015 року зобов'язань ОСОБА_4 перед ПАТ «Банк національний кредит», які виникли на підставі Договору про надання відновлюваної кредитної лінії №05.1-48ф/2014/2-1 від 05.12.2014.

За таких обставин, у суду відсутні підстави для визнання припиненими станом на 25 травня 2015 року і правовідносин між ОСОБА_4 та ПАТ «Банк національний кредит», які виникли на підставі договору застави майнових прав вимоги отримання грошових коштів згідно з договором банківського вкладу «Стандартний» №DF263/2014-146 строком на 6 місяців в іноземній валюті /дол. США/ (без капіталізації процентів) від 05 грудня 2014 року на підставі ст.593 ЦК України, згідно з якою право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ «Банк національний кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3 про визнання припиненими правовідносини станом на 25 травня 2015 р. між ОСОБА_4 та ПАТ «Банк національний кредит», які виникли на підставі Договору про надання відновлюваної кредитної лінії №05.1-48ф/2014/2-1 від 05.12.2014., договору застави майнових прав вимоги отримання грошових коштів згідно з договором банківського вкладу «Стандартний» №DF263/2014-146 строком на 6 місяців в іноземній валюті /дол. США/ (без капіталізації процентів) від 05 грудня 2014 року слід відмовити.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 88, 197, 212-214 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3 про визнання припиненими правовідносини станом на 25 травня 2015 р. між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Банк національний кредит», які виникли на підставі Договору про надання відновлюваної кредитної лінії №05.1-48ф/2014/2-1 від 05.12.2014., договору застави майнових прав вимоги отримання грошових коштів згідно з договором банківського вкладу «Стандартний» №DF263/2014-146 строком на 6 місяців в іноземній валюті /дол. США/ (без капіталізації процентів) від 05 грудня 2014 року, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня отримання його копії до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м.Львова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Р.Я.Головатий