Рішення № 54287564, 10.12.2015, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/3550/15-ц

№ провадження 2/323/1323/15

РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

10.12.2015 м. Оріхів

10 грудня 2015 року м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Галчанського С.В.,

при секретарі судового засідання Мазгін О.М.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк», третя особа: Інспекція з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області про визнання кредитного договору недійсним,

встановив:

Позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому зазначив, що 28 листопада 2006 року між ним та Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» було укладено кредитний договір №ZPN0GK00001143, відповідно до умов якого банк повинен був видати позивачу кредитні кошти готівкою через касу банку у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 37000 доларів США, а також у розмірі 2000 доларів США на сплату страхових платежів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Строк дії договору з 28 листопада 2006 року по 27 листопада 2026 року включно. Для виконання цього договору банк відкрив позичальнику кредитний рахунок №22334055701180.

28 листопада 2006 року між ЗАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» та позивачем було укладено договір страхування майна №ZPN0G025473 сума платежів у якому зазначена у національній валюті гривні.

У цей же день, 28 листопада 2006 року позивача примусили укласти договір особистого страхування №ZPN0LK00025474, не пояснивши, що це його право, а не обовязок.

При укладенні зазначених договорів були порушені права позивача, як споживача послуг, оскільки в порушення вимог п.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» позивачу не було надано повної інформації щодо змісту та обсягу послуг, що надаються.

Позивач зазначає що при укладенні договору та отриманні ним кредитних коштів не було відкрито поточного рахунку, тому відповідно до положень Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої Постановою НБУ від 14.08.2003 р. №337 за заявою на отримання готівки можна отримати виключно переказ у валюті, або кредит у гривні. Тому позивачу внаслідок не укладення договору про відкриття поточного рахунку, банком були надані не кредитні кошти, а переказ у валюті, що ставить під сумнів правомірність нарахування банком відсотків за користування кредитними коштами та саме видачу кредитних коштів.

Крім цього, позивач зазначає, що в порушення Постанови Правління НБУ від 17.06.2004 р. №280 Про затвердження Плану розрахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану розрахунків бухгалтерського обліку банків України (що діяла на час укладення договору), а також Постанови НБУ №337, він не підписував та погоджував із банком перерахування валюти з позикового рахунку, тому рахунок №22334055701180 не може бути відкритим позиковим рахунком, оскільки він є внутрішньобанківським рахунком для обліку виданих кредитів і своєї фінансової та бухгалтерської звітності.

Відповідно до п.8.12 «Правил використання готівкової іноземної валюти на території України», затверджених Постановою Правління НБУ №200 від 30.01.2007 р., зареєстрованих Мінюстом України 18.06.2007 р. №656/13923 банк на підставі Банківської ліцензії на здійснення валютних операцій та письмового Дозволу НБУ має право видавати кредит готівкою іноземною валютою тільки з банківського поточного рахунку клієнта.

Позивач, посилаючись на порушення законодавства та прав позивача з боку відповідача при укладенні договору, вважає цей договір таким, що суперечить чинному законодавству та просить визнати його недійсним.

У судовому засіданні позивач на задоволенні позову наполягав, коротко виклавши обставини, зазначені в ньому.

У судове засідання, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, відповідач не зявився, причину неявки суду не повідомив.

Відтак, відповідно до вимог ч.4 ст.169 ЦПК суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, до суду надіслав заяву, в якій просить суд розглянути справу без його участі.

Суд, дослідивши докази в справі, зокрема надані позивачем: копії кредитного договору, договору страхування майна, заяви про укладення договору страхування нерухомості, договору особистого страхування, заяви про укладення договору особистого страхування, приходить до такого.

Судом встановлено, що 28 листопада 2006 року між позивачем та Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», правонаступником якого є відповідач, було укладено кредитний договір №ZPN0GK00001143, відповідно до умов якого банк видав позивачу кредитні кошти готівкою через касу банку у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 37000 доларів США, а також у розмірі 2000 доларів США на сплату страхових платежів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Строк дії договору з 28 листопада 2006 року по 27 листопада 2026 року включно. Для виконання цього договору банк відкрив позичальнику кредитний рахунок №22334055701180.

28 листопада 2006 року між ЗАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» та позивачем було укладено договір страхування майна №ZPN0G025473 сума платежів у якому зазначена у національній валюті гривні та було укладено договір особистого страхування №ZPN0LK00025474.

Позивачем не доведено, що кредит є споживчим, не доведено наявність нормативних умов для індивідуального ліцензування, на яке посилається позивач.

Відповідно до ст.60 ЦПК України:

1. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

2. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.60, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, Суд,

Вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_2