Постанова № 54287320, 08.12.2015, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/1643/15-а

Провадження №2-а/319/97/2015

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2015 року смт Куйбишеве

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Скляра С.Ю.,

розглянувши в приміщенні Куйбишевського районного суду Запорізької області у поряду письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

26 листопада 2015 року ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області (далі Управління ПФУ) про визнання протиправними дійщодо припинення виплати пенсії як інваліду ІІІ групи загального захворювання з 01 квітня 2015 року та зобов'язання поновити виплату пенсії з 01 червня 2015 року.

Вимоги обґрунтувала тим, що вона отримуєпенсію як інвалід ІІІ групи загального захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058). З 01 квітня 2015 року відповідачем припинено виплату пенсії, оскільки вона є державним службовцем. Позивач вважає такі дії дискримінаційними по відношенню до неї та такими, що суперечатьКонституції України, Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Позивач ОСОБА_1 у відповідній письмовій заяві, поданій до суду її представником, вказала про те, що вона підтримує заявлені вимоги по тих підставах, які нею були викладені в позовній заяві, та прохає їх задовольнити за результатами судового розгляду (а.с.2-7,14-17,21).

Управління ПФУ, як відповідач по справі, позов ОСОБА_1 не визнало і подало письмові заперечення. Відповідач прохає відмовити в задоволенні позову,посилаючись на те, щоприписи статті 47 Закону №1058в редакції, чинній з 01 квітня 2015 року, розповсюджуються на осіб, яким пенсії призначено за спеціальними законами:Законами України «Про статус народного депутата України, «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів». Оскільки позивач отримувала пенсію як інвалід ІІІ групи загального захворювання, призначену за Законом №1058, тому Управлінням ПФУ правомірно застосовані підстави для припинення виплати пенсії з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року. Відтак вимоги позивача ОСОБА_1 безпідставні та задоволенню не підлягають (а.с.24).

Сторони були повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання не зявились, прохали розглянути справи без їхньої участі та участі їх представників.

Дана справа розглянута судом відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) в порядку письмового провадження.

У відповідності до вимог частини першої статті 41 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, та через розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, з'ясувавши позиції сторін і фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають значення для вирішення спору по суті, прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні ПФУ, отримувала пенсію як інвалід ІІІ групи загального захворювання. Одночасно позивач працює на посаді начальника відділу прийому громадян управління соціального захисту населення Куйбишевської районної державної адміністрації Запорізької області та є державним службовцем (а.с.6-7,9-11).

З 01 квітня 2015 року позивачу припинено виплату пенсії (а.с.12).

Вирішуючи питання правомірності припинення виплати пенсії позивачу, суд виходить з такого.

Як встановлено абзацом 2 частини 1статті 47 Закону №1058 в редакції, яка чинна з 01 квітня 2015 року, тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбаченихЗаконами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються; у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цьогоЗаконупоновлюється.

Відповідач вважає, що оскільки позивач працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно доЗакону України «Про державну службу», то в період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року пенсія, призначена згідно зЗаконом №1058,виплачуватись не повинна.

Суд зазначає, що станом на 01 квітня 2015 року посада, на якій працює позивач, дійсно, давала право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбаченихЗаконом України «Про державну службу», у зв'язку з чим відповідачем правомірно виплату пенсії позивачу було припинено.

Разом з тим, відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII (далі Закон №213)у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно доЗаконів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону №213 закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 01 червня 2015 року не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про державну службу»щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

В теперішній час особам, які підпадають під діюЗакону України «Про державну службу», пенсія призначається відповідно доЗакону №1058.

Таким чином, з 01 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбаченихЗаконом України «Про державну службу», у зв'язку з чим передбачені частиною першою статті 47 Закону №1058підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до цьогоЗакону, відпали, і з 01 червня 2015 року перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії відсутні.

З огляду на вказане, суд вважає, що з 01 червня 2015 року виплата пенсії, призначеної позивачу ОСОБА_1 відповідно до Закону №1058, підлягає відновленню у зв'язку з відсутністю підстав для її невиплати. При цьому суд вважає, що поновити права та інтереси позивача іншим шляхом ніж відновлення виплати цієї пенсії неможливо.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано доказів на спростування обставин, що покладені в основу висновків суду, доводи заперечень проти позову їх не спростовують.

Позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, суд в порядку частини першої статті 94 КАС України має підстави присудити позивачеві всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Управління ПФУ, що виступає стороною у справі, а саме в сумі 487 грн. 20 коп. сплачений судовий збір при предявленні позову до суду (а.с.1).

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», стст.11,17,69-71,94,99,122,160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1, - задовольнити.

Дії Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області щодо припинення після 01 червня 2015 року виплати ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», - визнати протиправними.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області відновити з 01 червня 2015 року виплату ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на утримання Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області (юридична адреса: 71001 Запорізька область, Куйбишевський район, смт Куйбишеве, вул.Леніна, 76, код за ЄДРПОУ 20508551) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт громадянина України серії СВ №585184, виданий Куйбишевським РВ УМВС України в Запорізькій області від 19 квітня 2002 року, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1) документально підтверджені судові витрати, повязані зі сплатою судового збору у розмірі 487 (чотирьохсот вісімдесяти семи) гривень 20 (двадцяти) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, її копії шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції Куйбишевський районний суд Запорізької області заяви за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України.

Суддя: С.Ю.Скляр