Рішення № 54286935, 09.12.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/2479/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 грудня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області

у складі : головуючого - судді Мацунича М.В.

суддів : Куштана Б.П., Панька В.Ф.

з участю секретаря : Дашковської С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мікс" на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 28 серпня 2015 року по справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мікс" до ОСОБА_1 про визнання договору щодо надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладеним та стягнення заборгованості за надані послуги, -

в с т а н о в и л а :

Так, 05.03.2015 року ОСББ "Мікс" звернулось в суд із вищенаведеним позовом, який мотивувало тим, що являється балансоутримувачем багатоквартирного будинку № 1"В" по вул. І.Франка в м. Ужгород, та виконавцем послуг з управління та утримання даного житлового комплексу. ОСОБА_1 являється власником офісного приміщення, загальною площею 56,30 кв.м., що знаходиться в даному багатоквартирному будинку. Починаючи з 2011 року ОСОБА_1 отримує, послуги з утримання будинку та прибудинкової території, але за такі послуги не сплачує. З метою врегулювати виниклі зобов'язання по наданню послуг з утримання будинку та прибудинкової території та їх споживання, ОСББ "Мікс" надіслало ОСОБА_1 два примірники типового договору по наданню послуг з утримання будинку та прибудинкової території, але остання такі не підписала. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг між сторонами, не перешкоджало ОСОБА_1 користуватись послугами по утриманню будинку та прибудинкової території. За період з 01.02.2012 року по 31.01.2015 року виникла заборгованість за комунальні послуги на загальну суму 2915,23 гривень. Та 20.04.2015 року ОСББ "Мікс" збільшило позовні вимоги, та просило визнати укладеним з 08.04.2011 року договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території. За прострочення виконання грошового зобов'язання, просило стягнути відповідно до вимог ст. 625 ЦК України з ОСОБА_1 встановлений індекс інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Оскільки, ОСОБА_1 не бажає виконувати свої обов'язки по сплаті комунальних послуг, а тому і просить суд стягнути виниклу заборгованість на загальну суму 3627,42 гривень, і судові витрати.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 28 серпня 2015 року, відмовлено ОСББ "Мікс" в задоволенні позову.

Заперечуючи рішення суду, ОСББ "Мікс", подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати таке, і ухвалити нове рішення суду про задоволення позовних вимог у межах позовних вимог. При цьому посилається на те, що рішення суду не відповідає вимогам норм матеріального права й ухвалено в порушення норм процесуального права.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представники ОСББ "Мікс" в особі Ламбрух О.С. і Дорофеєва І.Ф. підтримали, вимоги скарги, яку просив задоволити, виходячи з наведених мотивів.

Представник ОСОБА_1 в особі адвоката Роля І.І., просив відхилити вимоги скарги, оскільки позивач не довів, які комунальні послуги надає, а звідси, рішення суду є законним.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення сторін, які беруть участь у справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального й процесуального права при винесенні оспорюваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до вимог статей 212 - 214 ЦПК України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним рішення є тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й, всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається, рішення в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, а висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності й підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проте зазначеним вимогам закону ухвалене в справі рішення суду не відповідає. Та через це підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

За правилами ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У силу вимог ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. А звідси, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. А ч. 3 ст. 60 ЦПК України передбачено, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення в справі, і щодо яких у сторін виникає спір.

Відхиляючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за комунальні послуги, суд першої інстанції виходив із того, що ОСББ "Мікс" належним чином не обґрунтувало позовних вимог до ОСОБА_1, та належними й допустимими доказами не довело підставність своїх вимог по наданню належних і якісних послуг по утриманню будинку й прибудинкової території.

Але погодитись з таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів не може, виходячи з наступного.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються ЗУ "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором із власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном, і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Передача майна з балансу на баланс відбувається відповідно до Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затвердженого постановою КМ України від 11.10.2002 року № 1521. Цей Порядок регулює процедуру передачі житлового комплексу на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, а також житлового комплексу або його частини на баланс іншої юридичної особи, статут якої передбачає можливість провадження такої діяльності, з балансу колишнього балансоутримувача.

Сам факт передачі житлового комплексу з балансу на баланс, оформляється Актом приймання-передачі, форма якого затверджена згаданою постановою КМ України від 11.10.2002 року № 1521. А виходячи зі змісту вимог пунктів 6 і 7 Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, кожній стороні, що бере участь у прийманні-передачі з балансу на баланс, надається примірник Акту приймання-передачі, що підписаний членами комісії та затверджений керівництвом кожної сторони. Датою передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс є дата підписання Акта приймання-передачі.

Акт приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс між КПЗГ "Агромікс" та ОСББ "Мікс" стосовно 48-и квартирного житлового будинку, складено 02 листопада 2010 року, а.с. 54-56.

Рішенням V сесії VI скликання Ужгородської міськради від 08.04.2011 року № 141, призначено балансоутримувачем житлового комплексу та споруд за адресою м. Ужгород, вул. І.Франка, 1"В", ОСББ "Мікс". Визначено останнього виконавцем послуг з управління та утримання житлового комплексу, а.с. 9.

Не затвердження управлінням майна міста Акту приймання-передачі житлового комплексу з балансу на баланс від 02.11.2010 року не може свідчити про те, що факт приймання-передачі житлового комплексу з балансу на баланс не мав місце, а звідси і впливати на обсяг прав і обов'язків балансоутримувача, яким є ОСББ "Мікс".

За наведених обставин, ОСББ "Мікс" є належним балансоутримувачем багатоквартирного будинку № 1"В" по вул. І.Франка в м. Ужгород, а тому воно має права, передбачені ч. 1 ст. 24 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до змісту п.2.1. Статуту ОСББ "Мікс" (затвердженого Загальними зборами /протокол №1 від 09.09.2010р./), завданням та предметом діяльності об'єднання є : належне утримання будинку та прибудинкової території; забезпечення реалізації прав власників приміщень будинку на володіння та користування спільним майном членів об'єднання.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 та ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України - цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу.

Зобов'язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться, ст. 526 ЦК України.

Як зазначено в ст. 3 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

А відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 13 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на такі як, зокрема: послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Так, п. 1 ч. 1 ст. 20 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якими вони фактично користувалися. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати спожитих послуг у повному обсязі.

Так, ч. 3 ст. 23 ЗУ "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.

Згідно абзацу 7 ч. 8 ст. 10 ЗУ "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" до виключної компетенції загальних зборів членів об'єднання відноситься: визначення розмірів внесків та платежів членами об'єднання, а.с. 90-91.

Та абзацом 3 п. 8.1. Статуту ОСББ "Мікс" (затвердженого Загальними зборами /протокол №1 від 09.09.2010р./ у редакції протоколу № 7 від 25.12.2013р.) передбачено, що розмір та порядок сплати обов'язкових платежів на утримання будинку та прибудинкової території, затверджується загальними зборами об'єднання, щорічно.

Частиною 6 ст. 13 ЗУ "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що у разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.

Рішенням загальних зборів від 01.11.2010 року № 3 затверджено щомісячну плату за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 1,07 гривню за кВ.м., а рішенням загальних зборів від 25.12.2013 року № 7 затверджено щомісячну плату за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 2,09 гривні за кВ.м.

Як убачається із Переліку послуг по утриманню будинку та прибудинкової території (Додаток № 1 до Рішення загальних зборів від 01.11.2010 року № 3), ОСББ "Мікс" надає такі у кількості 6-ти послуг, загальна вартість яких - 1,07 гривня за кВ.м., а.с. 12.

Між тим, виходячи зі змісту частин 1-5 ст. 18 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, у якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії.

У той же час, споживач послуг має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством, п. 5 ч. 1 ст. 20 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги".

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 при наявності ненадання ОСББ "Мікс" послуг з утримання будинку і прибудинкової території, викликала його представника для складення та підписання акта-претензії. Чи наявність доказів того, що представник ОСББ "Мікс" не з'явився для складання акту-претензії або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії. Також відсутні докази і з приводу того, що ОСОБА_1 з приводу претензій до ОСББ "Мікс", зверталась до суду, щодо задоволення претензій по ненаданню послуг з утримання будинку і прибудинкової території.

Виходячи із цього, зазначена норма у взаємозв'язку з діями осіб, які породжують цивільні права та обов'язки для останніх, не передбачає право ОСОБА_1 як споживача послуг, вчиняти дії по не здійсненню оплати житлово-комунальних послуг взагалі. А при цьому, передбачає певний порядок розрахунку, який полягає в зменшенні розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, чи зниження їх якості.

Таким чином, ОСОБА_1 повинна була сплачувати щомісяця в період з 01.11.2010 року по 31.12.2013 року по 60,24 гривень за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, а починаючи з 01.01.2014 року по 117,67 гривень, виходячи із загальної площі 56,30 кв.м., офісного приміщення. А звідси, загальна заборгованість по послугам з утримання будинку та прибудинкової території в період з 01.02.2012 року по 31.01.2015 року, становить загальну суму в розмірі 2915,23 гривень.

Слід зазначити, що між сторонами наявні правовідношення в яких, замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета угоди, виходячи з дій осіб, які породжують цивільні права та обов'язки або сплату їх як ціни угоди, є грошовим зобов'язанням.

Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

При цьому, інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Не дивлячись на те, що між сторонами відсутні оформлені в письмовій формі договірні відносини, але в разі існування між ними прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Розрахунок нарахування індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, наведені позивачем у Розрахунку, який міститься в матеріалах справи, а.с. 16. Відповідно до якого, індекс інфляції за весь час прострочення, становить - 598,48 гривень, а три проценти річних від простроченої суми, становлять - 113,71 гривень.

ОСББ "Мікс" також заявило вимогу про визнання укладеним з 08.04.2011 року Договору про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території.

Так, п. 10.5. Статуту ОСББ "Мікс" (затвердженого Загальними зборами /протокол №1 від 09.09.2010р./ у редакції протоколу № 7 від 25.12.2013р.) передбачено, що власники нежитлових приміщень розташованих у межах житлового комплексу, які не є членами об'єднань та орендарі, повинні укладати з об'єднанням договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території чи надання послуг.

Водночас ч. 1 ст. 19 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

А в статтях 20, 21 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" визначаються обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 20 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" передбачений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному в п. 3 ч. 2 ст. 21 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг із визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою КМ України від 20 травня 2009 року № 529 зі змінами "Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" (далі - Постанова).

З аналізу змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст. ст. 19 - 21 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", Постанови вбачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень, і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст. ст. 627, 630 ЦК України та ст. ст. 19, 20 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги".

Матеріали справи містять типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 08.04.2011 року, який не суперечить формі та змісту (умовам) типового договору затвердженого Постановою, а.с. 28-31.

Твердження відповідачки, що такий суперечить Типовому договору затвердженому Постановою, нічим не доведено.

Визначаючи період з якого слід вважати укладеним між сторонами Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, колегія суддів приймає до уваги ту обставину, яка підтверджує надання сторонами доказу із приводу того, що такий договір направлявся для укладення. ОСББ "Мікс" надало суду тільки лист від 14.11.2014 року за № 36 зі змісту якого йдеться про те, що ОСОБА_1 надсилаються для підписання два екземпляра типового договору. Проте не надано доказу, що такий реально надсилався, і ОСОБА_1 такий отримала, але відмовилась підписати такий. Тоді як ОСОБА_1 надала суду доказ із приводу того, що 07.08.2015 року надіслала на адресу ОСББ "Мікс" цінним листом типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що стверджується квитанцією від 07.08.2015 року, який отримано ОСББ "Мікс", що і підтвердив представник Дорофеєв І.Ф..

За цих обставин, датою укладення Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, слід визнати 08 серпня 2015 року.

Відповідно до абзацу 4 ч. 1 ст. 22 ЗУ "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об'єднання за рішенням загальних зборів має право: виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

На виконання даної норми ОСББ "Мікс" виступило колективним замовником послуг з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, уклавши з виконавцями таких послуг відповідні договора: Договір про постачання енергії, Договір про надання послуг із прибирання, Договір періодичного огляду димових та вентиляційних каналів, Договір на технічне обслуговування та ремонт ліфтів, Договір по виконанню топографо-геодезичних вишукувань і Договір про відкриття та обслуговування поточного банківського рахунку, а.с. 110, 111, 112, 115, 113 і 114.

Виходячи із цього, відсутні підстави стверджувати, що послуги з утримання будинку та прибудинкової території не надаються.

Як наведено в абзаці 4 п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 12 "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку", вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги ч. 3 ст. 27 ЦПК України щодо зобов'язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи.

За цих обставин, твердження представника Роля І.І., що суд апеляційної інстанції безпідставно долучив до матеріалів справи нові докази не можна визнати слушним, оскільки, такі докази мають виключне значення для правильного вирішення справи, так-як доводять підставність позовних вимог.

Таким чином, виниклі між сторонами зобов'язання підлягають виконанню. Та одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зазначені обставини в їх сукупності дають підстав стверджувати, що ОСОБА_1 зобов'язана здійснювати оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території. А за наявності ненадання таких послуг, фіксувати порушення актом-претензією, чого не було зроблено.

Ураховуючи викладене у взаємозв'язку з наведеними нормами права, колегія суддів дійшла до думки, що ухвалене судом першої інстанції судове рішення не можна визнати законним. А звідси на підставі ч. 1 ст. 309 ЦПК України таке підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення суду про часткове задоволення позовних вимог, що свідчить про часткову під ставність доводів апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ОСББ "Мікс" - 511,56 (243,60 + 267,96) гривень, судового збору.

Згідно ст. 84 ЦПК України, ОСББ "Мікс" понесло витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката у розмірі 500 гривень, які підлягають стягненню як підставні, а.с. 19, 20.

Виходячи з наведеного та керуючись вимогами статей 307, 309, 314, 316 і 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

р і ш и в :

апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мікс", задоволити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 28 серпня 2015 року скасувати та ухвалити в справі нове рішення суду про часткове задоволення позову.

Визнати договір про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Мікс" та ОСОБА_1, укладеним з 07 серпня 2015 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мікс" - 2915,23 гривень заборгованості за період з 01 лютого 2012 року по 31 січня 2015 року за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території; 598,48 гривень індексу інфляції й 113,71 гривень процентів річних та судовий збір у сумі 511,56 (243,60 + 267,96) гривень, і витрати на правову допомогу в розмірі 500 гривень.

У задоволенні решти позову, відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання ним законної сили.

Головуючий : ____ Судді : ______

______