Рішення № 54286456, 11.01.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2 /243/149/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2013 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді- Профатило П.І.

при секретарі- Савчук Д.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Словянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального міжгалузевого обєднання «Словянськ», Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк»в особі Філії Головного управління Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк в Донецькій області», відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції, про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2012 року до Словянського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ТМО «Словянськ», ПАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк», ВДВС Словянського міськрайонного управління юстиції, про зняття арешту з майна, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.11.2010 року, йому належить квартира АДРЕСА_1. У листопаді 2012 року, йому стало відомо, що на весь будинок №20 по вул. Ж.Революції в м. Словянську, Донецької області накладено арешт, при зверненні 12.11.2012 року до ВДВС, йому стало відомо, що у відділі ДВС Словянського міськрайонного управління юстиції на примусовому виконанні знаходиться наказ Господарського суду Донецької області від 15.03.2011 року про стягнення з ТМО «Словянськ»на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк»заборгованості за кредитом. Згідно іпотечного договору боржник - ТМО «Словянськ»передав стягувачу у заставу незакінчене будівництво адміністративно житловий корпус, а саме вісім квартир першого та другого рівня загальною площею 1039,41 кв.м вісім офісних приміщень загальною площею 491,81 кв.м і девять складських приміщень загальною площею 491,19 кв.м. однак при укладанні договору іпотеки 05.05.2008 року між ТМО «Словянськ»та банком, його нотаріально не було посвідчено, а тому даний договір вважається нікчемним. Однак рішенням Господарського суду Донецької області від 13.06.2012 року даний договір було визнано дійсним з моменту його укладання. Тому просить суд зобовязати відділ ДВС Словянського міськраойнного управління юстиції зняти арешт з квартири №2 в будинку №20 по вул. . Ж. ОСОБА_2 в м. Словянську, Донецької області, яка належить йому на праві власності з 12.11.2010 року та зобовязати відділ ДВС Словянського міськраойнного управління юстиції внести відповідний запис до державного реєстру про зняття арешту з квартири.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не зявився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

В судовому засідання представник позивача ОСОБА_3 вимоги позивача уточнила, просила суд зняти арешт з квартири №2 в будинку №20 по вул. . Ж. ОСОБА_2 в м. Словянську, Донецької області, яка належить ОСОБА_1 на праві власності з 12.11.2010 року, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача ТМО «Словянськ», ОСОБА_4, вимоги позивача визнав у повному обсязі, не заперечував проти задоволення позову та пояснив, що між ТМО «Словянськ»та ОСОБА_1 було укладено договір дольової участі житлового будівництва. ОСОБА_1 виконав умови договору у повному обсязі, внаслідок чого ТМО «Словянськ»надав лист до Словянської міської ради, в якому просив розподілити житлову площу в житловому будинку, що знов вводиться в експлуатацію в житловому будинку №20 по вул. Ж.Революції, зведеною площею 1116,6 кв.м. Рішенням Словянської міської ради від 03.11.2010 року ОСОБА_1 було передано у власність квартиру АДРЕСА_2, яка була збудована за рахунок особистих коштів ОСОБА_1

В судовому засіданні представник відповідача ПАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк»в особі Філії Головного управління ПАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк в Донецькій області», ОСОБА_2, вимоги позивача не визнав та пояснив, що 05.05.2008 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк»та ТМО «Словянськ»було укладено кредитний договір № 185 від 05.05.2008 року. В забезпечення виконання зобовязань по даному договору між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк»та ТМО «Словянськ»було укладено іпотечний договір №367 в право власності яке виникне в майбутньому, відповідно до якого в забезпечення виконання будь яких зобовязань Боржника, іпотекодавець передає в іпотеку іпотеко держателю нерухоме майно, а саме вісім квартир першого та другого рівня загальною площею 1039,41 кв.м, вісім офісних приміщень, загальною площею 419,8 кв.м, та 9 складських приміщень, загальною площею 491,19 кв.м. Рішенням Господарського суду Донецької області від 13.06.2012 року іпотечний договір № 367 в від 05.05.2008 року укладений між банком та ТМО «Словянськ» визнано дійсним з моменту його укладання.

В судовому засіданні представник відповідача відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_5, не заперечував проти задоволення вимог позивача, просив суд постановити рушення на розсуд суду, за наявними доказами, що знаходяться у матеріалах справи.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача ТМО «Словянськ», ОСОБА_4, представника відповідача ПАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк»в особі Філії Головного управління ПАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк в Донецькій області», ОСОБА_2, представника відповідача відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що відповідно до іпотечного договору №367 в право власності яке виникне в майбутньому, укладеного між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк»та ТМО «Словянськ»від 05.05.2008 року в забезпечення виконання будь яких зобовязань Боржника, іпотекодавець передає в іпотеку іпотеко держателю нерухоме майно, а саме вісім квартир першого та другого рівня загальною площею 1039,41 кв.м, вісім офісних приміщень, загальною площею 419,8 кв.м, та 9 складських приміщень, загальною площею 491,19 кв.м (а.с.41-43).

Рішенням Господарського суду Донецької області № 5006/2/24пд/2012 від 16.06.2012 року іпотечний договір № 367 в від 05.05.2008 року укладений між банком та ТМО «Словянськ»визнано дійсним з моменту його укладання (а.с. 17-19).

Відповідно до постанови ВП №33406547 від 10.10.2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, державний виконавець наклав арешт на незакінчене будівництво адміністративно житлового корпусу, а саме вісім квартир першого та другого рівня загальною площею 1039,41 кв.м, вісім офісних приміщень загальною площею 419,81 кв.м, і девять складських приміщень, загальною площею 491,19 кв.м за адресою вул. Ж.Революції, 20, м. Словянськ, що належить ТМО «Словянськ». Арешт майна накладено на підставі наказу № 28/11, виданого 15.03.2012 року Господарським судом Донецької області (а.с. 16, 20).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом, має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.

Порядок звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника, арешт та вилучення майна боржника визначено у статті 52-57 вказаного Закону, зокрема, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Так, Рішенням виконкому Словянської міської ради № 739 від 03.11.2010 року «Про розподіл житлової площі в житловому будинку, що знов вводиться в експлуатацію в житловому будинку №20 по вул. Ж.Революції»ОСОБА_1 передано у власність двокімнатну квартиру №2 по вул. Ж.Революції, зведеною площею 133,8 кв.м (а.с. 12).

Квартира в житловому будинку є нерухомим майном в розумінні ч. 1 ст. 181 ЦК України.

Стаття 182 ЦК України передбачає державну реєстрацію прав на нерухомість, так, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Більш того, діючим законодавством визначено, що моментом набуття права власності у набувача виникає з моменту державної реєстрації.

Так, 12.11.2010 року Словянською міською радою ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право власності на двокімнатну квартиру №2 по вул. Ж.Революції, загальною площею 133,8 кв.м, житловою площею 76,3 кв.м (а.с. 13)., яке було зареєстровано в КП БТІ м. Словянська, в реєстрі прав власності за №32052374 та в книзі 80 за № 184233 (а.с. 12, 13).

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

У звязку з тим, що на момент накладення арешту державним виконавцем ВДВС Словянського міськрайонного управління юстиції, тобто на 10.10.2012 року, двокімнатна квартира №2 по вул. Ж. Революції, належала на праві власності ОСОБА_1 на підставі рішення Словянської міської ради № 739 від 03.11.2010 року, право власності на квартиру в КП БТІ зареєстроване 12.11.2010 року за ОСОБА_1 ніким не скасоване та не оспорюється, а тому суд вважає, що позовні вимоги позивача про звільнення з-під арешту квартиру є обґрунтованими, оскільки підстави для накладення арешту на вищезазначену квартиру відсутні.

Таким чином, суд приходить до переконання про необхідність зобовязати Відділ державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції зняти арешт з квартири АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_1 на праві власності.

На підставі ст. ст. 52-57, 60 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 181, 182, 317 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 61, 212-215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Зобовязати Відділ державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції зняти арешт з квартири АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_1 на праві власності.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Словянський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Словянського

міськрайонного суду ОСОБА_6