Постанова № 54286286, 11.12.2015, Селидівський міський суд Донецької області

Справа №242/4561/15-а

Провадження №2-а/242/420/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2015 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Пирогової Л. В., при секретарі Ніколенко Д.М., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м.Селидове Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії. На обґрунтування вимог вказала, що з 01 березня 2009 року перебува на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м.Селидове Донецької області як отримувач пенсії за віком. Згідно листа УПФУ від 25.08.2015 року № 46/71-02-01-04 позивачу повідомлено, що на час призначення пенсії період її роботи в районі Крайньої Півночі зарахований до страхового стажу в одинарному розмірі, що свідчить про порушення відповідачем вимог міжнародного і національного законодавства щодо зарахування роботи в районах Крайньої Півночі в кратному розмірі, - один рік роботи у цих районах за один рік і шість місяців. Зазначила, що у період з 10 листопада 1984 року по 26 листопада 1992 року вона працювала в Державному підприємстві шахта «Хальмер-Ю», спочатку була прийнята оператором телетайпу звязку, з 01.04.1986 року переведена на посаду економіста планово-економічного відділу, 01.03.1989 року переведена на посаду інженера-економіста з технічного планування, і з 27.09.1991 року виконуючим обовязки планово-економічного відділу. Звільнена за статтею 31 КЗпП по догляду за дитиною, останній день роботи 26 жовтня 1992 року. Під час трудової діяльності на шахті «Хальмер-Ю» позивач отримувала заробітну плату з урахуванням районного коефіцієнта, що становив 60 відсотків до 01.08.1989 року, а з 01.08.1989 року заробітна плата виплачувалась з урахуванням районного коефіцієнта 1,7. Позивач зазначає, що відповідачу було надано всі необхідні документи проте, рішенням від 21 вересня 2015 року УПФУ було відмовило позивачу в пільговому обчисленні стажу за спірний період з посиланням на ненадання трудових договорів. Вважає дії відповідача з приводу не зарахування пільгового (північного) стажу в полуторному розмірі до її страхового стажу такими, що суперечать міжнародним угодам у сфері пенсійного забезпечення між Урядом України і Урядом Російської Федерації, а також нормам, що передбачені законодавством України. Просила суд визнати протиправними дії Управління пенсійного Фонду України в м.Селидове Донецької областіз приводу не зарахування її роботи в районі Крайньої Півночі до страхового стажу в полуторному розмірі під час призначення пенсії; зобовязати Управління пенсійного Фонду України в м.Селидове Донецької області зарахувати періоди роботи в Державному підприємстві шахта «Хальмер-Ю» з 10 жовтня 1984 по 01 січня 1991 року до страхового стажу в полуторному розмірі; зобовязати Управління пенсійного Фонду України в м.Селидове Донецької області провести перерахунок пенсії з урахуванням обчислення північного стажу в полуторному розміріз 02 травня 2015 року; понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати розподілити у відповідності до статті 94 КАС України; зобовязати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Позивач в судове засідання не зявилась, про час та місце судового розгляду повідомлена належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності в інтересах позивача, у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити та уточнила позовні вимоги в частині дати з якої необхідно провести перерахунок пенсії з урахуванням обчислення північного стажу в полуторному розмірі, а саме просила здійснити перерахунок з 11 травня 2015 року, з урахуванням шести місяців, що передують до дати подачі позовної заяви до суду.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала суду письмові заперечення. На обґрунтування непогодження з позовом вказала, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м.Селидове Донецької області як отримувач пенсії за віком, яка призначена на підставі її особистої заяви від 01.03.2009 року №91 та доданих до неї документів. 15.09.2015 року звернулась до УПФУ в м.Селидове із заявою №3357 від 15.09.2015 року про перерахунок пенсії по стажу та нею була надана архівна довідка від 13.07.2015 року №8026-15/15 виданої Муніципальною бюджетною установою «Воркутинським Муниципальним архівом». Рішенням від 21 вересня 2015 року УПФУ відмовлено ОСОБА_3 в пільговому обчисленні стажу із застосуванням кратності за період з 10 жовтня 1984 по 01 січня 1991 року Державному підприємстві шахта «Хальмер-Ю» у звязку із відсутністю відомостей щодо розповсюдження пільг по кратному обчисленню стажу роботи встановлені ст.. 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечення проти нього, судом встановлено наступне.

ОСОБА_3, з 01 березня 2009 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м.Селидове Донецької області як отримувач пенсії за віком, яка призначена на підставі її особистої заяви від 01.03.2009 року №91 та доданих до неї документів.

З листа УПФУ від 25.08.2015 року № 46/71-02-01-04 вбачається, що на час призначення пенсії період роботи ОСОБА_3 в районі Крайньої Півночі зарахований до страхового стажу в одинарному розмірі.

У період з 10 листопада 1984 року по 26 листопада 1992 року позивач ОСОБА_3 працювала в Державному підприємстві шахта «Хальмер-Ю», з 10.10.1984 року була прийнята оператором телетайпу звязку, з 01.04.1986 року переведена на посаду економіста планово-економічного відділу, 01.03.1989 року переведена на посаду інженера-економіста з технічного планування, і з 27.09.1991 року виконуючим обовязки планово-економічного відділу. Звільнена за статтею 31 КЗпП по догляду за дитиною, останній день роботи 26 жовтня 1992 року, про що свідчить копія трудової книжки БТ-ІІ №0123049 виданої на імя ОСОБА_3 - записи за №№ 4-9, а також архівна довідка від 15.04.2014 року № 3042-14/14.

Згідно довідки від 15.04.2014 року № 3042-14/14 підприємство «Шахта «Хальмер-Ю» знаходилось у місті Воркута. Місто Воркута Комі АРСР за постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 року №1029 відноситься до районів Крайньої Півночі.

Під час трудової діяльності на шахті «Хальмер-Ю» позивач ОСОБА_3 отримувала заробітну плату з урахуванням районного коефіцієнта, що становив 60 відсотків до 01.08.1989 року, а з 01.08.1989 року заробітна плата виплачувалась з урахуванням районного коефіцієнта 1,7. На підтвердження цього свідчить архівна довідка від 10.10.2008 року № 7318-08/08.

За архівною довідкою від 13.07.2014 року № 8026-15/15, наданою Воркутинським муніципальним архівом: «ОСОБА_3 прийнята 10.10.194р. (прийомна записка від 10.10.1984р. №233). Звільнена 26.10.1992р. (наказ від 16.06.1992р. №217-к)».

Судом встановлено, що трудові договори ОСОБА_3 з шахтою «Хальмер-Ю» укладались строком на три роки, зокрема, договір з 10.10.1984року №234; договір з 10.10.1987року №200; договір з 10.10.1990року б/н.

Крім того, позивач 15.09.2015 року звернулась до УПФУ в м.Селидове із заявою №3357 від 15.09.2015 року про перерахунок пенсії по стажу.

Рішенням від 21 вересня 2015 року УПФУ відмовлено ОСОБА_3 в пільговому обчисленні стажу за спірний період з посиланням на ненадання трудових договорів.

Статтею 4 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (далі Закон№1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується наКонституції України,складається зОснов законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування,цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення,міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до ст.4 «Тимчасової угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, у галузях пенсійного забезпечення», вчиненої у м. Москві 15 січня 1993 року, при обчисленні пенсії або її частини, що відповідає тривалості трудового стажу, виробленого у районах крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі до 01 січня 1991 року, на підставі Статті 1 цієї Тимчасової Угоди на території України визначення загального трудового стажу роботи, середньомісячного заробітку і розміру пенсії здійснюється згідно з її законодавством.

Відповідно до п. 5розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року N 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Підпунктом д) пункту 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" передбачено, що «робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану -два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» було скорочено тривалість трудового договору, який надає право на отримання пільг, передбачених ст.5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а саме: зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком та по інвалідності, виключно працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей країни за умови укладення ними трудового договору про роботу в цих районах строком на три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Відповідно до вимог вищезазначених норм закону, а також Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно доЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженому постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року, пільгове обчислення стажу роботи з 01 березня 1960 року по 31 грудня 1990 року проводиться на підставі документів, які підтверджуютьправо на пільги, які були встановлені для працюючих в районах Крайньої Півночі чи в місцевостях, прирівняних до цих районів.

До інших документів відносяться документи, видані безпосередньо підприємством чи архівною установою, де зазначено, що працівник мав право на пільги, передбачені відповідними Постановами чи Указами.

Записами в трудовій книжці позивача, довідками підтверджується, що ОСОБА_3 у періодиз 10 жовтня 1984 по 01 січня 1991 року працювала у Державному підприємстві шахта «Хальмер-Ю» м. Воркута Комі АРСР.

Відповідно допостанови Ради Міністрів СРСР від 10.11.67 р. за №1029з подальшими змінами,місто Воркута відноситься до районів Крайньої Півночі.

На підставі викладеного суд вважає, що що відповідачем безпідставно не враховано до пільгового страхового стажу періоди роботи позивача в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з з 10 жовтня 1984 по 01 січня 1991 року з розрахунку один рік за один рік і шість місяців.

Суд не приймає доводи відповідача, що праця позивача в районах Крайньої Півночі повинна підтверджуватися строковими трудовими договорами, оскільки факт укладання трудових договорів з роботодавцями підтверджується записами у трудовій книжці, а також архівними довідками, що відповідно до п.5 розділу ХV «Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» є достатніми документами для перерахунку пенсії.

При визначенні дати, з якої право позивача належить відновленню, суд виходить з наступного.

Відповідач зазначає, що право на перерахунок пенсії з урахуванням кратного обліку стажу за спірний час, може виникнути у позивач з дати звернення до УПФУ з заявою про перерахунок, посилаючись на строки, встановлені статтею 45 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Проте, суд зазначає, що ця норма не належить застосуванню до спірних правовідносин і суд не приймає наведені доводи відповідача, оскільки в даному випадку йдеться не про перерахунок пенсії в розумінні статті 42 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», а про перерахунок з метою відновлення права позивача на обчислення північного стажу в кратному розмірі, порушеного під час призначення пенсії, 01 березня 2009 року.

Разом із цим, статтею 99 визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається із матеріалів справи позивач звернулася до суду з цим позовом 11 листопада 2015 року, а тому її порушене право на обчислення пенсіїз урахуванням північного стажу у кратному розмірі підлягає відновленню з дати, що передує шести місяцям до дня звернення до суду, тобто з 11 травня 2015 року.

Відповідно до частини другої статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

В судовому засіданні встановлено, що 21.09.2015 року УПФУ в м.Селидове було прийнято рішення б/н, яким позивачу відмовлено в перерахунку пенсії по стажу в пільговому обчисленні північного стажу.

Суд, з метою повного захисту прав позивача, приходить висновку про необхідність скасування цього рішення як такого, що перешкоджає відновленню права позивача.

Згідно частині 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

В судовому засіданні документально підтверджені витрати позивача на сплату судового збору у розмірі 487 грн. 20 коп., які підлягають стягненню з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області за рахунок бюджетних асигнувань.

У відповідності до статті 267 КАС України суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, має право зобовязати субєкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Пленум Вищого адміністративного суду України постановою від 20.05.2013року № 7 «Про судове рішення у цивільній справі» також розяснив, що з метою забезпечення судового контролю за своєчасним і належним виконанням судового рішення суд у резолютивній частині рішення повинен повніше використовувати право покладати обовязок на субєкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у визначений строк звіт про виконання судового рішення у відповідності до частини першої статті 267 КАС України (пункт 10.12. Постанови), тому суд вважає, що вимога про надання звіту підлягає задоволенню.

Керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 11, 94, 99, 158-163, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області про зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним дії та скасувати рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області від 21.09.2015 року щодо не зарахування роботи ОСОБА_3 в районі Крайної Півночі до страхового стажу в полуторному розмірі під час призначення пенсії.

Зобовязати Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області зарахувати періоди роботи ОСОБА_3 в Державному підприємстві шахта «Хальмер-Ю» з10.10.1984 року по 01.01.1991 року до страхового стажу в полуторному розмірі.

Зобовязати Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області провести перерахунок пенсії з урахування обчислення північного стажу в полуторному розмірі з 11.05.2015 року.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області за рахунок бюджетних асигнуваньна користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Зобовязати Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області подати до Селидівського міського суду Донецької області звіт про виконання постанови у строк один місяць з дня отримання постанови після набрання судовим рішенням законної сили.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 14.12.2015 року.

Суддя Л.В. Пирогова