Рішення № 54281170, 24.11.2015, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/4890/15-ц

2/206/1334/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24 листопада 2015 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Зайченко С.В.,

при секретареві Щербині Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

02 вересня 2015 року на адресу суду надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 05 липня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № НОМЕР_1, відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 19637,62 гривень. Станом на 05 липня 2015 року заборгованість позичальника перед банком становить 22574,71 гривень, яка складається з: заборгованості за сумою кредиту 18545,81 гривень, заборгованість зі сплати відсотків 1,60 гривень, сума комісії 4027,30 гривень.

21 липня 2014 року ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло вимоги за кредитним договором № НОМЕР_1 від 05.07.2013 року, який був укладений між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1

Взяті на себе зобовязання позичальник не виконує, тому позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором а також сплачені судові витрати.

Позивач в судове засідання не зявився, надіслав на адресу заяву в якій зазначив що прохає розглядати справу без його участі позовні вимоги визнає у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності із вказаними вище обставинами дає судові підстави для застосування положень ч. 4 ст. 169, ст.ст. 224, 225 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Судом було встановлено, що 05 липня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № НОМЕР_1, відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 19637,62 гривень (а.с.7-9).

Дотепер відповідач неналежно виконує свої зобовязання з повернення кредиту та сплаті відсотків за ним, в результаті чого станом на 05 липня 2015 року заборгованість позичальника перед банком становить 22574,71 гривень, яка складається з: заборгованості за сумою кредиту 18545,81 гривень, заборгованість зі сплати відсотків 1,60 гривень, сума комісії 4027,30 гривень (а.с.6).

21 липня 2014 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг України» було укладений договір факторингу №21/07/14, відповідно до якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняла право вимоги за кредитним договором № НОМЕР_1 від 05.07.2013 року (а.с.13-17).

Таким чином, відбулася заміна кредитора у зобов'язаннях.

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України та договором про надання кредиту.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори й інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав відповідачу певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України, було укладено.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Враховуючи той факт, що відповідач дотепер неналежно виконує свої обовязки з повернення кредиту та відсотків за ним, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням її зобовязань у розумінні наведеної норми.

Згідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Зважаючи на те, що відповідач неналежно виконує свої обовязки за кредитним договором, що полягає у фактичному припиненні сплати за ним, суд вважає правильним звернення до суду з позовом про дострокове стягнення кредитних коштів.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 Цивільного Кодексу України, за договором факторингу одна сторона передає або зобовязується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобовязується відступити факторові сою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобовязання клієнта перед фактором.

Згідно ст.. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позов необхідно задовольнити в заявлений позивачем спосіб.

В порядку визначеному ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу - не здійснювалося.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 526, 553, 554, 610, 611, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст.ст. 81, 88, 169, 197, 208, 209, 212 215, 218, 224-225 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № НОМЕР_1 від 05 липня 2013 року у розмірі 22574,71 гривень, яка складається з: заборгованості за сумою кредиту 18545,81 гривень, заборгованість зі сплати відсотків 1,60 гривень, сума комісії 4027,30 гривень, а також сплачений судовий збір 243,60 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто Самарським районним судом м. Дніпропетровська за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Головуючий суддя: С.В. Зайченко