Постанова № 54280460, 28.10.2015, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/5754/15-а

Провадження № 2-а/0203/128/2015

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.10.2015 Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.,

при секретарі - Прокопчук М.О.

за участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська про визнання неправомірними дій щодо обмеження під час перерахунку пенсій за вислугу років та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2015 року позивач звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська про визнання неправомірними дій щодо обмеження під час перерахунку пенсій за вислугу років та зобовязання вчинити певні дії (а.с. 1-5).

Позивач у позовній заяві та у судовому засіданні в обґрунтування вимог посилався на те, що з 04 вересня 1982 року по 05 вересня 2001 року останній працював на посадах прокурорів в органах прокуратури УРСР та України. 05 вересня 2001 року позивач вийшов на пенсію за вислугою років. З 07 вересня 2001 року позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України Кіровського району м. Дніпропетровська та отримує пенсію за вислугу років у розмірі 90 % від суми заробітної плати відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ, в редакції чинній на час призначення пенсії. На підставі довідки про заробітну плату від 26 вересня 2012 року та трудової книжки, позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, оскільки працівникам прокуратури були підвищені посадові оклади, однак відповідач здійснив перерахунок пенсії з 01 липня 2012 року у розмірі 80 % від суми заробітної плати, посилаючись при цьому на Постанову КМУ від 31 травня 2012 року № 505. Виходячи з викладеного, позивач на момент перерахування пенсії вже набув право на отримання підвищеної пенсії у розмірі 90 % від суми місячного (чинного) заробітку, тому дії відповідача щодо перерахування з 01 липня 2012 року призначеної позивачу пенсії у розмірі 80 % від суми місячного заробітку є протиправними, у звязку з чим, позивач звернувся до суду та просив суд визнати неправомірними дії щодо обмеження під час перерахунку пенсій за вислугу років та зобовязання вчинити певні дії (а.с. 1-5).

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, на адресу суду надав письмові заперечення в яких зазначив, що при призначені та перерахунку пенсії відповідач керувався нормами чинного пенсійного законодавства України, в наслідок чого, пенсія була розрахована вірно, а отже позивач не має права на перерахунок пенсії у звязку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури в розмірі 90 % місячного заробітку та виплати різниці між фактично отриманою та належною до оплати сумою пенсії з 01 липня 2012 року, у звязку з чим просив відмовити позивачу у задоволенні позову.

У відповідності до положень ст. 183-2 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження.

Згідно п.4 ч.5 ст.183-2 КАС України справа повинна бути розглянута не пізніше пяти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали даної справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з 04 вересня 1982 року по 05 вересня 2001 року працював на посадах прокурорів в органах прокуратури УРСР та України. 05 вересня 2001 року останній вийшов на пенсію, за вислугою років, з посади прокурора відділу нагляду за дотриманням законів, щодо прав, свобод та захисту інтересів держави на транспорті Прокуратури Дніпропетровської області м. Дніпропетровська. Загальний стаж роботи 27 років 8 місяців 2 дні, в тому числі 21 рік на прокурорський посадах, що підтверджується копією трудової книжки позивача, наявною в матеріалах справи (а.с. 8-11).

Встановлено, що з 07 вересня 2001 року позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська та отримує пенсію за вислугу років у розмірі 90 % від суми місячного заробітку відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії ААА № 322278, наявною в матеріалах справи (а.с. 7).

Також судом встановлено, що позивач дійсно працював в прокуратурі Дніпропетровської області на посаді прокурора відділу та його заробітна плата з 14 червня 2012 року згідно з Постановою КМУ від 31 травня 2012 року № 505 складала 5499 грн., що підтверджується копією довідки № 18ф-256 від 26 вересня 22012 року, наявною в матеріалах справи (а.с. 12).

Крім того, судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з проханням зазначити у якому процентному відношенні від суми заробітної плати відповідно до довідки від 26 вересня 2012 року позивачу необхідно провести перерахунок пенсії на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратури», що підтверджується копією заяви від 22 вересня 23015 року, наявною в матеріалах справи (а.с. 14).

Судом встановлено, що 25 вересня 2015 року позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії в наслідок підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, оскільки обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком, а отже пенсія позивача була розрахована вірно, тому позивач отримує пенсію у розмірі 80 % від суми місячної (чинної) заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, що підтверджується копією листа відповідача від 25.09.2015 року № С 122-15, наявною в матеріалах справи (а.с. 15).

Відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII в редакції від 26.07.2001 року, яка діяла на час призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плат, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожний повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом № 3668-VI, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону України № 1789-XII, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.

Так, відповідно до ст. 50-1 Закону України № 1789-XII у редакції Закону № 3668-VI прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Таким чином, з 01 жовтня 2011 року положення частини першої ст. 50-1 Закону № 1789-XII щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у звязку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VI.

Разом з тим підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють частини тринадцята, вісімнадцята ст. 50-1 Закону № 1789-XII, положення яких щодо перерахунку пенсії у звязку із прийняттям Закону № 3668-VI змін не зазнали (змінилась лише нумерації частин цієї статті).

Так відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону № 1789-XII обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію,станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-XII призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому суд приходить до висновку, що внесені Законом № 3668-VI зміни до ст. 50-1 Закону № 1789-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини 13, 18 ст. 50-1 Закону № 1789-XI, які змін у звязку із прийняттям Закону № 3668-VI не зазнали.

Крім того, вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Також, суд при розгляді даної справи приймає до уваги, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, повязані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, а саме у органах прокуратури.

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, та і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у правоохоронних органах держави повязана з ризиком для життя і здоровя, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності. Тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Враховуючи викладені обставини справи, а саме той факт, що на момент перерахунку пенсії позивач вже набув право отримати підвищену пенсію у розмірі 90 % від суми місячного (чинного) заробітку, суд вважає що дії відповідача щодо перерахування з 01.07.2012 року пенсії позивача у розмірі 80 % від суми місячного заробітку є протиправними, а отже суд вважає необхідним зобовязати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.07.2012 року призначеної позивачу у звязку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90 % місячного заробітку.

Суд, при вирішенні позовних вимог позивача в частині визнання не чинним рішення Управління пенсійного фонду України у Кіровському районні м. Дніпропетровська у вигляді розпорядження № 140522 від 28 вересня 2012 року про перерахунок пенсії в розмірі 80 % від суми заробітної плати, приймає до уваги, що зазначене розпорядження є похідним наслідком неправомірних дій відповідача, щодо перерахунку пенсії за вислугу років позивача, крім того чинним законодавством не передбачено оскарження такого розпорядження, суд приходить до висновку про відмову позивачу у задоволенні позову в цій частині.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, приймаючи до уваги результат вирішення справи, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача у рахунок повернення судових витрат 487,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 69, 158, 160-163, 167 КАС України, ч.1, 13, 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати дії Управління пенсійного фонду України у Кіровському районні м. Дніпропетровська, щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії неправомірними.

Зобовязати Управління пенсійного фонду України у Кіровському районні м. Дніпропетровська здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 90 % від суми заробітної плати.

Стягнути з Управління пенсійного фонду України в Кіровському районні м. Дніпропетровська (ЄДРПОУ: 21910597) на користь ОСОБА_1 у рахунок повернення судових витрат 487,20 грн.

ОСОБА_1 в іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі, якщо судом оголошено вступну та резолютивну частини, а також у разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська. Копія апеляційної скарги одночасно посилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ф.Ф. Маймур