Ухвала суду № 54278969, 01.12.2015, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13492/15-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2015 року суддя Подільського районного суду м.Києва Декаленко В. С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві про зняття арешту з майна,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зняття арешту з майна.

Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що вона (позовна заява) подана з порушенням вимог чинного цивільно-процесуального законодавства, які ставляться до її форми та змісту, а тому підлягає залишенню без руху для усунення недоліків, виходячи з наступних підстав.

Стаття третя ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 118 ЦПК України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, з дотриманням порядку, встановленого частинами другою і третьою статті 11-1 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається визначеному судді.

Статті 119 та 120 ЦПК України встановлюють обов'язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.

Так стаття 119 ЦПК України, визначає, що позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Пленум Верховного Суду України в п. 7 своєї Постанови від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснив, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Мною встановлено, що незважаючи на вимоги вищезазначених норм цивільно-процесуального закону та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, позивачем в своєму позові не зазначено свого поштового індексу, засобів зв'язку відповідача та не викладено в повній мірі обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, зокрема не обґрунтовано нормами матеріального права, а саме ст. 16 ЦК України та нормами ЗУ «Про виконавчого провадження» підстави обрання такого способу захисту свого права як зняття арешту з майна в судовому порядку та в порядку позовного провадження, зважаючи на ту обставину, що ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження» на яку посилається позивач, надає право на зняття арешту з майна в судовому порядку лише у незавершеному виконавчому провадженні або у випадку коли належність арештованого майна оспорюється іншою особою, яка вважає себе його власником, з матеріалів же позову вбачається, що власником спірного майна є саме позивач - боржник по виконавчому провадженню і вказане виконавче провадження на даний час є завершеним, тобто у випадку підтвердження безпідставності накладення арешту та його не зняття за наявності для того законних підстав, вбачається ні що інше як протиправна бездіяльність державного виконавця.

Крім того, згідно ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй Постанові від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснив, що порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Мною встановлено, що позивачем незважаючи на вимоги ч. 5 ст. 119 ЦПК України, ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» та роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, не надано до суду документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі визначеному ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».

Згідно п. 3 вищезазначеної Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ята статті 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статті 207 ЦПК).

З врахуванням вищевикладеного, приходжу до висновку про доведеність тієї обставини, що позовна заява не може вважатися такою, що відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства, які ставляться до її форми та змісту.

Стаття 121 ЦПК України визначає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного, ст. 16 ЦК України, ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 4, 6 ЗУ «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 3, 11, 107-114, 118, 119, 120, 121 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві про зняття арешту з майна - залишити без руху.

Надати позивачу строк в 3 (три) дні з дня отримання ухвали, для усунення недоліків.

Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали в указаний термін, матеріали позовної заяви будуть вважатись неподаними і повернуті йому.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяВ. С. Декаленко