Рішення № 54276143, 24.11.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 381/5217/14-ц Головуючий у І інстанції Зуй Т. С.Провадження № 22-ц/780/6396/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 24.11.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

24.11. 2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого Дмитрієвої Л.Д.

Суддів: Матвієнко Ю.О.,Сліпченка А.І.

при секретарі: Дрозд Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ «Надра» на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04.12.2014 року по справі за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2014 року ПАТ КБ «Надра» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 209/П/31/2007-840 від 16.05. 2008 року, а також понесених витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування вимог позову зазначено, що свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, натомість відповідач своїх зобов'язань належним чином не виконував, своєчасно платежі в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих відсотків не вносив, а тому станом на 17.07.2014 року у нього утворилася заборгованість у розмірі 15 145,82 дол. США, та 20698,94 грн. Оскільки відповідач на вимогу позивача вищевказану заборгованість не погасив, вона підлягає до стягнення в судовому порядку.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Надра» просить рішення суду скасувати, з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В апеляційній скарзі апелянт вважає, що правочин є правомірним, оскільки не визнаний судом недійсним і його недійсність прямо не встановлена законом, тому зобов'язання за ним повинні виконуватися належним чином.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Так, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 16.05.2008 року ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір №209/П/31/2007/840, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу кредит на умовах забезпеченості, повернення строковості та платності на загальну суму 11 176 долар США 00 центів із розрахунку 12,3 % на рік. Строком до 20.11.2014 року.

01.02.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору від 16.05.2008, у якій домовились викласти кредитний договір у іншій редакції, а саме зі сплатою 16,09 % річних та суму щомісячного необхідного платежу, згідно графіку.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог, зокрема, що відповідач дійсно отримував від банку кредитні кошти.

Проте колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду, оскільки він не ґрунтується на матеріалах справи і зроблений в результаті неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до положень ст. 204 ЦК України, якою встановлена презумпція правомірності правочину, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ст. 216 ЦК України).

З матеріалів справи убачається, що кредитний договір, укладений між позивачем та відповідачем, недійсним не визнавався, його недійсність прямо не встановлена законом, а відтак він є чинним і підлягає виконанню.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Встановлено, що Горобець.Ю.В. згідно умов кредитного договору, який є чинним, не виконав і законних підстав для його невиконання у нього немає, а тому у суду першої інстанції не було підстав для відмови в стягнені з неї заборгованості.

Суд першої інстанції в порушення норм матеріального права на зазначене уваги не звернув, не врахував, що зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України припиняється з підстав, передбачених договором, або законом (ст. ст. 599, 600, 601, 604-609 ЦК України) і дійшов до помилково висновку про відмову в задоволенні позову з підстав недоведеності факту отримання кредитних коштів на виконання укладеного кредитного договору між сторонами спору.

За таких обставин, коли зобов'язання відповідача за кредитним договором не припинені і повинні виконуватись належним чином, то з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» необхідно стягнути суму заборгованості за кредитним договором № 209/П/31/2007/840 від 16.05.2008 року в загальному розмірі 198203,52грн., а саме заборгованість за кредитом 117 601, 30 грн; заборгованість по сплаті відсотків 59 903,28 грн. штраф за порушення умов додаткової угоди до кредитного договору 5325,14 грн; пеня за прострочення кредиту 15 373,80 коп.

З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права і відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача стягуються судові витрати, а саме 2973,15 грн. судового збору на користь позивача.

Керуючись ст.ст.307,309 ЦПК України судова колегія,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «Надра» задовольнити.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04.12.2014 року скасувати,ухвалити нове рішення ,яким задовольнити позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 198203,52грн., а саме заборгованість за кредитом 117 601, 30 грн; заборгованість по сплаті відсотків 59 903,28 грн. штраф за порушення умов додаткової угоди до кредитного договору 5325,14 грн; пеня за прострочення кредиту 15 373,80 грн. та 2 973,15 судового збору.

Рішення набирає законної сили негайно, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: