Рішення № 54275173, 08.12.2015, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1634/15-ц

Провадження № 2/355/703/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року Баришівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Коваленко К.В.

з участю секретаря Старенької С.М.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, який мотивує тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 24.07.2008 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 400.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

В наслідок неналежного виконання відповідачем умов договору, станом на 31.08.2015 року має заборгованість - 18210.83 грн., яка складається з наступного:

7954,50 грн. - заборгованість за кредитом;

8364,96 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

786,09 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:

250,00 грн. - штраф (фіксована частина).

855,28 грн. - штраф (процентна складова).

Просять суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 18210.83 грн. за кредитним договором № б/н від 24.07.2008 року та судові витрати в сумі1218.00 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, до суду надійшов лист про розгляд справи у відсутність представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявила клопотання про застосування строків позовної давності.

Дослідивши матеріали справи суд вважає заявлений позов немотивованим та таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що дійсно між сторонами 24.07.2008 року було укладено договір № б/н, згідно якого відповідач по справі ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 400.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема із договорів та інших правовідносин. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).

Відповідно до п.9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін. При цьому автоматично пролонговується не термін дії кредитного ліміту, який відповідає строку дії картки, а лише дії умов щодо надання банківських послуг, які регулюють відносини між банком та клієнтом щодо відкриття та обслуговування карткового рахунку клієнта, а також інших банківських послуг.

Відповідно до заяви позичальника, яка є складовою частиною кредитного договору, строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії кредитної картки.

Як вбачається з тексту договору № б/н від 24.07.2008 року термін дії карти №4149437309075532, виданої відповідно до даного договору скінчився в 11 місяці 2009 року(а.с.9).

Заява позичальника про припинення дії договору в матеріалах справи відсутня, а тому відбулась його пролонгація із збереженням тих умов, на яких його було укладено, зокрема щодо умов про порядок пролонгації договору, які також залишаються чинними.

Разом з тим, суд приходить до висновку про застосування у даному спорі строку позовної давності.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Норми ч. 3 ст.267 ЦК України зазначають, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як зазначалось раніше відповідач ОСОБА_1 надала суду письмову заяву про застосування позовної давності.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. 252-255 ЦК України.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 19.03.2014 року (справа №6-14 цс 14), відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Також відповідно до постанови судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 06.11.2013 року, Верховним Судом України висловлено правову позицію про те, що у випадку незалежного виконання позичальником зобов'язань перед кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватись з моменту настання строку погашення чергового платежа.

Відповідно до ч.1 ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України.

На підставі вищевикладеного та керуючись , ст.3,10,15,59,60,213-218 ЦПК України, ст.ст.257-267 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Баришівського

районного суду ОСОБА_3