Рішення № 54275118, 07.12.2015, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/38/14-ц

2/291/4/15

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

07 грудня 2015 року

Ружинський районний суд Житомирської області у складі :

головуючого - судді Нейла В. М.

при секретарі - Герасимчук Н.П.

з участю - представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ружині Житомирської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача-відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» про стягнення заборгованості за кредитним договором №08/260500-15/1002/02 від 4/1/2008

встановив:

01.04.2008 року ОСОБА_4 та ВАТ КБ "Надра" було укладено кредитний договір № 08/26050015/1002/02. Відповідно до умов кредитного договору банк зобов'язався надати відповідачу кредит в вигляді грошових коштів в національній валюті у розмірі 5000 грн., а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором (рівними платежами щомісячно), але в усякому разі не пізніше 20.03.2011 року.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі (а саме надав відповідачу (позичальнику) грошові кошти в обсязі та у строк, встановлений кредитним договором). Проте, відповідно до покладених на відповідача умов кредитного договору та згідно до ст.ст.509,526,1054 ЦК України відповідач не виконав свої зобов'язання - припинив вносити щомісячні платежі, передбачені умовами Кредитного договору як повернення отриманих коштів та сплату процентів за користування кредитом.У зв'язку із припиненням здійснення платежів на виконання кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором.

18.04.2012 р. ВАТ КБ «Надра» та ТзОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект Капітал» (ЗНВІПФ "ПРІМОКОЛЕКТ ВЕНЧУРНИЙ ФОНД-1"), керуючись главою 47 ЦК України, уклали договір відступлення права вимоги ІМ920120412-Г. Відповідно до умов договору відступлення права вимоги №20120412-Г від 18.04.2012 року та у відповідності до ст.512 ЦК України, ТзОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект Капітал» (ЗНВІПФ "ПРІ-МОКОЛЕКТ ВЕНЧУРНИЙ ФОНД-1"), набуло статусу Нового Кредитора та отримало право вимоги за Кредитним Договором, укладеним між ПАТ «Фольксбанк» та відповідачем.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором станом на 26.12.2013 р. заборгованість відповідача становить 16399,83 грн., а саме: основний борг-4173,73 грн.; відсотки - 2099,07 грн..

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву в якій просить розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити. В разі неявки відповідача, не заперечує проти заочного розгляду справи.

В судовому засіданні представникивідповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3 позов не визнали, пояснивши, що кредит надавався відповідачці ОСОБА_4 на придбання у субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_8 стінки «Вікторія», кухні «ОСОБА_8 нова», одна вказаних стінки і кухні ОСОБА_4 не придбала, позивач не надав доказів виконання свого зобовязання щодо передачі коштів позичальникові-Гайдамащук О.П., а тому просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити на підставі наступного.

Як вбачається з позовної заяви, 01.04.2008 року між Банком та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 08/26050015/1002/02. Відповідно до умов кредитного договору банк зобов'язався надати відповідачу кредит в вигляді грошових коштів в національній валюті у розмірі 5000 грн., а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором (рівними платежами щомісячно), але в усякому разі не пізніше 20.03.2011 року.

Позивач стверджує, що Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі (а саме надав відповідачу (позичальнику) грошові кошти в обсязі та у строк, встановлений кредитним договором). Проте, відповідно до покладених на відповідача умов кредитного договору та згідно до ст.ст.509,526,1054 ЦК України відповідач не виконав свої зобов'язання - припинив вносити щомісячні платежі, передбачені умовами Кредитного договору як повернення отриманих коштів та сплату процентів за користування кредитом.У зв'язку із припинен-ням здійснення платежів на виконання кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.1054 Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

У відповідності з п.1.1 договору № 08/26050015/1002/02 від 01.04.2008 р. кредитор надає позичальнику при співпраці з Закритим акціонерним товариством «Догмат Україна» ( надалі по тексту-Підприємство» грошові кошти в сумі 5000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом з розрахунку 21,50% річних на умовах визначених в даному договорі з остаточним терміном повернення кредиту та сплати процентів не пізніше ніж 20.03.2011 р. (а.с.4-8).

Згідно з п.1.3 договору № 08/26050015/1002/02 від 01.04.2008 р. банк надає позичальникові

Кредит на наступні цілі:

1.3.1 в сумі 3900 грн. на придбання позичальником майна у субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_8 згідно з переліком: стінка ОСОБА_6 вартістю 2150 грн., кухня ОСОБА_9 вартістю 2130 грн.;

1.3.2 в сумі 200 грн. на оплату послуг підприємства, повязаних з консультуванням, прийняттям та оформленням необхідних документів для кредитора тощо;

1.3.3 в сумі 300 грн. на здійснення оплати кредитору за поставку кредиту;

1.3.4 в сумі 600 грн. за здійснення поставки послуг по страхуванню.

Згідно з п.1.4 договору оплата придбаного позичальником майна у продавця здійснюється у наступному порядку: не пізніше дня підписання ним цього договору позичальник здійснює часткову оплату майна в розмірі 380 грн. за рахунок власних коштів, а решта вартості підлягає сплаті за рахунок кредиту, наданого кредитором позичальнику в порядку, передбаченому п.1.5 цього договору.

Згідно з п.1.5 позичальник доручає кредитору, без додаткового узгодження, перерахувати кредитні кошти в день їх надання, в сумах, вказаних в п.п. 1.3.1, 1.3.2, 1.3.3., 1.3.4 цього договору: продавцю на поточний рахунок;підприємству на поточний рахунок; кредитору на поточний рахунок; підприємству на рахунок.

За положеннями ст. ст. 57-59 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем в якості документального обґрунтування заявлених позовних вимог надані копії договору № 08/26050015/1002/02 від 01.04.2008 р., рахунку постачальника ПП ОСОБА_8 № 108 від 01.04.2008 р. на придбання стінки ОСОБА_6, кухні ОСОБА_9, накладної № 108 від 01.04.2008 р. на стінку ОСОБА_6, кухню ОСОБА_9, прийнятих ОСОБА_4 від ПП ОСОБА_8, розрахунок заборгованості у справі за позовом ТзОВ КУА «Прімоколект капітал» до ОСОБА_4 згідно кредитного договору № 08/26050015/1002/02 станом на 27.12.2013 року.

Вказані копії договору № 08/26050015/1002/02 від 01.04.2008 р., рахунку постачальника ПП ОСОБА_8 № 108 від 01.04.2008 р. на придбання стінки ОСОБА_6, кухні ОСОБА_9, накладної № 108 від 01.04.2008 р. на стінку ОСОБА_6, кухню ОСОБА_9, прийнятих ОСОБА_4 від ПП ОСОБА_8, розрахунок заборгованості у справі за позовом ТзОВ КУА «Прімоколект капітал» до гр..ОСОБА_4 згідно кредитного договору № 08/26050015/1002/02

станом на 27.12.2013 року не можуть бути прийняти судом в якості документального доказу, оскільки, по-перше, вказані документи не підтверджують факт перерахування кредитних коштів в сумі 5000 грн. на відповідний розрахунковий рахунок відповідно до умов Договору (п.п. 1.3, 1.5)., а по-друге, зазначені документи не є первинним документом бухгалтерського обліку в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В позовній заяві позивач стверджує про виконання кредитором своїх зобовязань за Договором, проте , станом на 07.12.2015 року станом позивачем не надано жодного документаль-ного доказу у підтвердження вказаних обставин .

Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи , які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити : назву документа (форми), дату і місце складення , назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції .

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», господарська операція -дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань , власному капіталі підприємства; бухгалтерський облік -процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підпри-ємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; зобов'язання заборгованість підприємства , що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутнь-ому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; первинний документ -документ, який містить інформацію про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 18.12.2009, № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" при ухваленні рішення суд відповідно до статті 212 ЦПК оцінює докази з урахуванням вимог статей 58 та 59 ЦПК про їх належність і допусти-мість. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відтак будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів , господарські суди повинні враховувати інститут допус-тимості засобів доказування , згідно з яким обставини справи , що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування . Що ж до належності доказів , то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин , які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує свої рішення лише тими доказами, які були дослід-женні в судовому засіданні.

Надані позивачем копії копії договору № 08/26050015/1002/02 від 01.04.2008 р., рахунку постачальника ПП ОСОБА_8 № 108 від 01.04.2008 р. на придбання стінки ОСОБА_6, кухні ОСОБА_9, накладної № 108 від 01.04.2008 р. на стінку ОСОБА_6, кухню ОСОБА_9, прийнятих ОСОБА_4 від ПП ОСОБА_8, розрахунок заборгованості у справі за позовом ТзОВ КУА «Прімоколект капітал» до ОСОБА_4 згідно кредитного договору № 08/26050015/ 1002/02 станом на 27.12.2013 року не можна вважати документальними доказами, які підтверджують факт перерахування кредитних грошових коштів в рахунок договору, факту наявності у відповідачів заборгованості за спірним договором а відтак не доводять і обовязку останніх сплатити заявлену суму боргу.

Керуючись ст.ст.512,525,526,543,554,599,612,629,1048,1049,1050,1054 ЦК України, ст.ст. 88,209,212,213,215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача-відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» про стягнення заборгованості за кредитним договором №08/260500-15/1002/02 від 4/1/2008 в сумі 16399,83 грн. відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Житомирської області через Ружинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. М. Нейло.