Ухвала суду № 54274660, 11.12.2015, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/17199/15-к

1-кс/295/6304/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2015 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцов Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Содель А.С.,

прокурора Старунського Ю.С.,

слідчого Левицької Т.В.,

підозрюваного ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі клопотання прокурора прокуратури міста Житомира юриста 2 класу ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор звернувся до слідчого судді із указаним клопотанням в обґрунтування якого зазначив наступне.

Досудовим слідством встановлено, що 10 жовтня 2015 року близько 8 год. 30 хв. ОСОБА_1 перебував в дворі між будинками №40, 40-А та 40-Б по вул. Небесної Сотні в м. Житомирі, де побачив раніше незнайомого ОСОБА_3, який перебував за вище вказаною адресою в кишені куртки якого знаходився мобільний телефон.

В цей час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_3, а саме мобільного телефону.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_1 скоротив відстань між собою та ОСОБА_3 та ривком руки вихопив з карману жилетки останнього мобільний телефон торгівельної марки «LG», моделі КР-105, ІМЕІ: 351951-04485401-5, вартість якого становить 178 грн. 50 коп., в якому знаходилась сім-карта оператора «Київстар» № 093-035-87-36, яка матеріальної вартості для потерпілого не становить разом з навушниками торгівельної марки «LG», після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд,чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 178 грн. 50 коп.

Підставою до внесення клопотання стало те, що ОСОБА_1 усвідомлюючи свою причетність до вчинення кримінального правопорушення, умисно переховувався від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду та/або вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали дане клопотання, просили його задовольнити.

Підозрюваний заперечував щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати особисте зобовязання та пообіцяв зявлятись на виклики до слідчого й прокурора. Вину у скоєному грабежі визнав. Зазначив, що працює неофіційно на пилорамі та господар (роботодавець) дозволив йому спати у вагончику, розташованого біля місця роботи. Скривався від органів міліції бо боявся працівників правоохоронних органів. Додав, що затриманий був приблизно о 10 годині 11.12.2015.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії доданих до нього матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, оглянувши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається із оглянутих в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження, обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 даного кримінального правопорушення підтверджується рядом зібраних доказів, оформлених протоколами процесуальних дій, зокрема допитів та предявлення для впізнання за фотознімками.

Слідчим суддею встановлено, що 27.11.2015 року гр. ОСОБА_1 було оголошено в розшук, а 11.12.2015 року йому було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України.

Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Окрім цього, згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. За санкцією частини другої статті 186 КК України передбачене покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1, наявність вагомих доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, факт того, що він офіційно не працює, немає постійного доходу та постійного місця проживання, неповнолітніх дітей на утриманні немає, раніше судимий, а також враховуючи, що існує реальний ризик вчинення ним нового кримінального правопорушення і можливості підозрюваного переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя дійшов до висновку про задоволення клопотання та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного гр. ОСОБА_1

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 205, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту його затримання, тобто з 10 год. 00 хв. 11 грудня 2015 року.

Відповідно до ч. 5 ст.182, ч.3 ст.183 КПК України, з урахування наведених вище обставин, що характеризують підозрюваного ОСОБА_1, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків 20 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме 24 360 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною особою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № 37317006001562 Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області (Код: 26278626, МФО: 811039, Банк: ГУДКСУ в Житомирській області), у разі внесення якої звільнити ОСОБА_1 з-під варти.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Підозрювана особа або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

Строк дії ухвали до 08 лютого 2016 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Д.В. Кузнєцов