Ухвала суду № 54273338, 10.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7698/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2015 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Національного банку України про визнання протиправними дій та бездіяльності, відшкодування шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.07.2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Національного банку України про:

- визнання протиправними дій та бездіяльності у зв'язку з виданням постанови Правління Національного банку від 23.05.2014 року №305, що не була зареєстрована у Міністерстві юстиції України згідно зі ст. 56 Закону України «Про Національний банк України» та не набула чинності відповідно до ст. 57 Конституції України;

- відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної діями та бездіяльністю відповідача, що призвели до обмеження конституційного права володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, власними заощадженнями та відсотками за ними, що розміщенні та не відшкодовані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за договорами банківських строкових вкладів у публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Південкомбанк» (далі - ПАТ «КБ «Південкомбанк») у наступних розмірах: ОСОБА_2 - 1531,20 грн., ОСОБА_3 - 613672,84 грн., ОСОБА_4 - 39010,34 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржувана постанова та дії відповідача порушують охоронювані законом майнові права та свободи позивачів, гарантовані Конституцією України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.07.2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В засідання з'явились учасники процесу.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 будучи одночасно апелянтом та представником ОСОБА_4 на підставі довіреності, наполягали на задоволенні вимог апеляційної скарги та скасуванні оскаржуваної постанови.

Представник відповідача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи скарги та подані письмові заперечення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що під час прийняття спірної постанови, яка являється актом індивідуальної дії та не підлягала обов'язковій реєстрації, Національний банк діяв у порядку та у відповідності до вимог законодавства, у тому числі Конституції України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 року № 679-XIV (далі - Закон №679-XIV) Національний банк України (далі - Національний банк) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Згідно з вимогами п. 8 ч. 1 ст. 7 Закону №679-XIV серед іншого Національний банк здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі.

Головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів (ч. 1 ст. 55 Закону №679-XIV).

Підстави та порядок віднесення банку до категорії неплатоспроможних встановлено ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 року № 2121-III.

При цьому, вказана стаття зобов'язує Національний банк України прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у встановлених законом випадках.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що у період із 28 березня по 10 квітня 2014 року на підставі розпорядження відповідача від 26.03.2014 року №178-р, було проведено позапланову інспекційну перевірку ПАТ «КБ «Південкомбанк».

За результатами перевірки ПАТ «КБ «Південкомбанк» повідомлено про необхідність відображення у бухгалтерському обліку на позабалансовому рахунку 9804 «Документи клієнтів банку (крім фізичних осіб), що не виконані в строк з вини банку» та на позабалансовому рахунку 9806 «Документи фізичних осіб, що не виконані в строк з вини банку» усі невиконані зобов'язання перед вкладниками та іншими кредиторами.

У зв'язку з невідповідністю діяльності ПАТ «КБ «Південкомбанк» вимогам банківського законодавства, Правлінням Національного банку прийнято постанову від 12.05.2014 року №268/БТ «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» до категорії проблемних», якою зобов'язано ПАТ «КБ «Південкомбанк» надати план фінансового оздоровлення банку.

Відповідно до реєстру документів клієнтів банку, що не виконані у строк 10 та більше робочих днів, що поданий ПАТ «КБ «Південкомбанк» до відповідача 20.05.2014 року, загальна сума невиконаних починаючи із 24.02.2014 року у строк з вини банку документів клієнтів, становить 45,3 млн. грн.

Станом на 20.05.2014 року ПАТ «КБ «Південкомбанк» не відображено у бухгалтерському обліку на позабалансових рахунках невиконані зобов'язання перед вкладними та іншими кредиторами.

З досліджених судовою колегією матеріалів справи також вбачається, що ПАТ «КБ «Південкомбанк» мав високий ризик ліквідності, був неспроможний своєчасно виконувати зобов'язання перед клієнтами, його діяльність не відповідала вимогам банківського законодавства і нормативно-правових актів Національного банку, що створювало загрозу інтересам вкладників та інших кредиторів Банку, Правління Національного банку, керуючись статтями 6, 7, 15, 26, 55, 58 Закону України «Про Національний банк України», ст. 44, 66, 67, 73, 75, 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність», прийняло Постанову від 23.05.2014 року № 305, якою Банк було віднесено до категорії неплатоспроможних.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що правомірність прийняття відповідачем спірної постанови була предметом розгляду в адміністративній справі №826/9696/14.

Зокрема, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2014 року у справі №826/9696/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 року, відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Атлантик-Гейзер» до Національного банку України, треті особи: ПАТ «КБ «Південкомбанк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про скасування спірної постанови.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.01.2015 року відмовлено у відкритті касаційного провадження.

У ході судового розгляду справи №826/9696/14 з'ясовано, що рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних є актами персоніфікованого характеру (актом індивідуальної дії), дія яких вичерпується одноразовим застосуванням та які не можуть бути застосовані до інших осіб, а тому не підлягають реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів вважає, що постанова від 23.05.2014 року №305 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк», прийнята Національним банком України на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірна постанова регулює відносини виключно між Національним банком та ПАТ «КБ «Південкомбанк». Відсутній зв'язок (правовідносини) між застосуванням Національним банком до ПАТ «КБ «Південкомбанк» заходу впливу у формі спірної постанови та правом власності суб'єкта на володіння, користування і розпорядження коштами, що знаходяться на поточному рахунку у ПАТ «КБ «Південкомбанк».

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивачі є вкладними ПАТ «КБ «Південкомбанк».

Відповідно до п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 2 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Водночас, спірна постанова регулює відносини виключно між відповідачем та ПАТ «КБ «Південкомбанк», а тому відсутній зв'язок (правовідносини) між застосуванням відповідачем до ПАТ «КБ «Південкомбанк» заходу впливу у формі спірної постанови та правом власності позивачів на грошові кошти розміщені у банку за договорами банківського вкладу.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Також, оскільки не встановлено протиправності дій відповідача при прийнятті оскаржуваної постанови, то відсутні підстави для задоволення вимог позивачів про відшкодування шкоди, яка на їх думку була завдана оскаржуваними діями та рішеннями Національного банку України.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для настання такої відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.

Відсутність однієї із цих ознак виключає можливість застосування відповідальності за завдану майнову шкоду.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що у апеляційній скарзі та у поясненнях, наданих апелянтом ОСОБА_2 останній посилався на здійснення, на його думку, ряду порушень процесуального порядку розгляду справи, зокрема строків розгляду справи та порядку та черговості її розгляду протягом робочого дня. Однак, вказані апелянтом обставини не являються визначеними ст. 202 КАС України підставами для скасування судового рішення. В той час, як на запитання головуючого-судді щодо того, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення відповіді надано не було.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно відмови у задоволенні позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на оскаржувану постанову колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у апеляційній скарзі апелянтами було зазначено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі п. 1.17 ст. 5 та п. 13 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».

Інших підстав для звільнення від сплати судового збору апелянтами не зазначено та матеріали справи не містять.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2015 року, враховуючи , що зазначені апелянтами доводи не є підставою для звільнення від сплати судового збору, частково задоволено клопотання апелянтів та відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до моменту постановляння рішення по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Враховуючи те, що рішення у справі ухвалено не на користь апелянтів, судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до вимог ч. 6 ст. 6 та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з кожного з апелянтів - позивачів окремо до Державного бюджету України у розмірі 80 грн. 39 коп.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.07.2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Національного банку України про визнання протиправними дій та бездіяльності, відшкодування шкоди - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.07.2015 року - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер:НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 80 (вісімдесят) грн. 39 (тридцять дев'ять) коп. за подачу апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; код отримувача (код за ЄДРПОУ: 38004897; банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів до бюджету: 22030001).

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2) судовий збір у розмірі 80 (вісімдесят) грн. 39 (тридцять дев'ять) коп. за подачу апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; код отримувача (код за ЄДРПОУ: 38004897; банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів до бюджету: 22030001).

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, адреса: АДРЕСА_3) судовий збір у розмірі 80 (вісімдесят) грн. 39 (тридцять дев'ять) коп. за подачу апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; код отримувача (код за ЄДРПОУ: 38004897; банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів до бюджету: 22030001).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я.М. Василенко

А.Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 11.12.2015 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.