ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 819/768/14-a
08 грудня 2015 р.м.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Ліщинській М.М.
за участю:
позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
представника позивачів ОСОБА_8;
представника відповідача ОСОБА_9;
представника третьої особи без заявлення самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: релігійної громади Свято-Миколаївської церкви Української Автокефальної Православної церкви м.Бучач ОСОБА_10;
представника третьої особи без заявлення самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_11 культури, релігій та національностей Тернопільської облдержадміністрації ОСОБА_12
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Тернополі адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_1, ОСОБА_8 інтереси яких представляє ОСОБА_8
до Тернопільської обласної державної адміністрації
третіх осіб без заявлення самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_15, Релігійної громади Свято-Миколаївської церкви Української Автокефальної Православної Церкви м.Бучач та ОСОБА_11 культури, релігій та національностей Тернопільської облдержадміністрації
про визнання неправомірної бездіяльності, скасування ч.2 розпорядження Тернопільської ОДА від 29 травня 2013 року №236-од та зобовязання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_1, ОСОБА_8 через свого представника ОСОБА_8 звернулися до суду з позовом до Тернопільської обласної державної адміністрації та третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_15 та Релігійної громади Свято-Миколаївської церкви Української Автокефальної Православної Церкви м.Бучач про визнання неправомірною бездіяльності Тернопільської обласної державної адміністрації щодо прийняття рішення про реєстрацію змін до статуту релігійної громади Свято-Миколаївської церкви Української Автокефальної Православної Церкви м.Бучач, скасування ч.2 розпорядження Тернопільської ОДА від 29 травня 2013 року №236од Про реєстрацію статуту релігійних громад УАПЦ міста Бучача Бучацького району - про реєстрацію статуту Парафії Святого ОСОБА_16 міста ОСОБА_17 Тернопільської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви та зобовязання Тернопільської ОДА зареєструвати зміни до статуту релігійної громади Парафія Свято-Миколаївської церкви, прийняті на загальних зборах 22 вересня 2013 року та викладені в заяві від 26 вересня 2013 року.
Представник позивачів та самі позивачі в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів, що викладені у адміністративному позові та суду пояснили, що Тернопільська ОДА при прийняті оскаржуваного розпорядження не врахувала обставини реорганізації Української Автокефальної Православної Церкви, внаслідок її об'єднання з частиною Української Православної Церкви (Московського Патріархату) в єдину структуру 25-26 червня 1992 року Всеукраїнським Православним Собором та створення Української Православної Церкви Київського Патріархату та скасовування реєстрації Української Автокефальної Православної Церкви, яка юридично перестала існувати в 1992році. Не перевірила фактичного канонічного підпорядкування релігійної громади «Бучацька парафія храму св.о.Миколая УАПЦ» з часу скасування реєстрації УАПЦ, не врахувала тієї обставини, що Тернопільська Єпархія УАПЦ була зареєстрована в 1997 році як нова релігійна організація, а також не врахувала відсутності релігійного обєднання (центру) УАПЦ, якому зареєструвала її статут в новій редакції безпідставно змінивши канонічне підпорядкування релігійної громади Парафія Свято-Миколаївської церкви м. Бучач.
Представник позивачів зазначила, що зареєстровані відповідачем зміни до статуту релігійної громади церкви св. ОСОБА_18 загальні збори релігійної громади не приймали, оскільки громадяни, за заявою яких було прийняте оскаржуване розпорядження Тернопільської ОДА від 29 травня 2013р. № 236-од не діяли від імені релігійної громади церкви св. ОСОБА_18 в м. Бучачі та не виражають волі цієї громади. На думку позивачів, громадяни, за заявою яких було прийняте оскаржуване розпорядження Тернопільської ОДА від 29 травня 2013р. № 236-од, створили нову релігійну організацію, скориставшись при цьому назвою релігійної організації яку бажають зареєструвати позивачі.
Позивачі в обґрунтування своєї позиції зазначили, що з набуттям незалежності України вся їхня релігійна громада на чолі з священником о. ОСОБА_19 перейшла в Автокефальну Православну Церкву, а влітку 1992 року релігійна громада активно схвалила обєднання Української Автокефальної Православної Церкви з частиною церков Руської Православної Церкви та утворення Української Православної Церкви Київського Патріархату. Позивачі вважають, що з цього часу їхня релігійна громада стала підпорядковуватися Українській Православній Церкві Київського Патріархату, а призначений в грудні 1994 року о. ОСОБА_15 був призначений священником в церкву св..ОСОБА_17 керуючим єпархією Преосвященнішим Василієм архієпископом Тернопільським і Буцацьким УПЦ КП.
На думку позивачів, про канонічну підпорядкованість релігійної громади храму св..ОСОБА_17 в м.Бучачі до УПЦ КП з часу її утворення і по теперішній час свідчить факт виготовлення печатки релігійної організації з описом: «Свято-Миколаївська церква. ОСОБА_17. Київський Патріархат. Українська Православна Церква.» та багато численні церковні документи, засвідченні цією печаткою в період з 1992 по 2013 роки.
Позивачі вважають, що в 2013 році отець ОСОБА_15 змінив свою конфесійну приналежність і без рішення громади перейшов в УАПЦ, а 10 громадян, які підписали заяву не виявляють волі всієї громади і не діяли від її імені, проте ці обставини не були враховані Тернопільською ОДА при реєстрації в травні 2013 року змін до статуту, що і призвело до зміни конфесійної підпорядкованості громади та позбавлення громади прав юридичної особи.
З врахуванням вищенаведеного, позивачі просили позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та зазначив, що 26.09.2013 року відповідно до статті 14 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації" (далі - Закон) до Тернопільської обласної державної адміністрації громадянами України в кількості 10-ти осіб подано заяву про реєстрацію змін до статуту релігійної громади „Парафія Свято - Миколаївської церкви" Української Православної Церкви Київського Патріархату м. Бучач, протокол загальних зборів від 22.09.2013 №2 та статут.
Зазначив, що подані документи стосувались внесення змін до статуту (нова редакція) релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви святого ОСОБА_17, зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 25 серпня 1991 року №212 „Про реєстрацію статутів релігійних громад населених пунктів області". Разом з тим, відповідно до пункту 2 розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 29 травня 2013 року №236-од „Про статут релігійних громад УАПЦ міста Бучача Бучацького району у новій редакції" зареєстровано статут релігійної громади „Парафія Святого ОСОБА_16 міста ОСОБА_17 Тернопільської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви", зареєстрований рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 25 серпня 1991 року №212. На підставі вищенаведеного, облдержадміністрацією відмовлено релігійній громаді „Парафія Свято-Миколаївської церкви" Української Православної Церкви Київського Патріархату м. Бучач" у реєстрації статуту.
Представник відповідача вважає, що Тернопільська ОДА не допустила неправомірної бездіяльності, а розпорядження голови Тернопільської ОДА від 29.05.2013 року №236-од таким, що відповідає чинному законодавству, тому просив у задоволені позову відмовити.
Представник третьої особи без заявлення самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Релігійної громади Свято-Миколаївської церкви Української Автокефальної Православної Церкви м.Бучач проти позову заперечив, вважає що розпорядження Тернопільської ОДА від 29.05.2013 року №236-од є правомірним, винесено в порядок і спосіб визначені законом і підстави для його скасування відсутні. Щодо позовних вимог в частині бездіяльності Тернопільської ОДА щодо прийняття рішення про реєстрацію змін до статуту релігійної громади Свято-Миколаївської церкви Української Автокефальної Православної Церкви м.Бучач та зобовязання Тернопільської ОДА зареєструвати зміни до статуту релігійної громади Парафія Свято-Миколаївської церкви, прийняті на загальних зборах 22 вересня 2013 року та викладені в заяві від 26 вересня 2013 року, представник третьої особи зазначив, що дані вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки така релігійна організація як релігійна громаді „Парафія Свято-Миколаївської церкви" Української Православної Церкви Київського Патріархату м. Бучач" ніколи не була зареєстрована як юридична особа та не мала свого статуту.
З врахуванням викладеного, представник третьої особи просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Представник третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_11 культури, релігії та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації, позовні вимоги не визнав, проти їх задоволення заперечив з мотивів викладених в запереченнях представника відповідача та представника Релігійної громади Свято-Миколаївської церкви Української Автокефальної Православної Церкви м.Бучач.
Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_15 в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про день та час слухання справи.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення сторін та представників третіх осіб, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що пунктом 2 розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 29.05.2013 року № 236-од «Про статути релігійних громад Української Автокефальної Православної Церкви міста Бучача Бучацького району у новій редакції» зареєстровано в новій редакції Статут релігійної громади "Парафія Святого ОСОБА_16 міста ОСОБА_17 Тернопільської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви", який був раніше зареєстрований рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради народних депутатів від 25 серпня 1991 року №212 (Т.2 а.с.118).
Позивачі у справі 26 вересня 2013 року звернулися до Тернопільської ОДА із заявою про реєстрацію змін до статуту релігійної громади «Парафія Свято-Миколаївської церкви» Української Православної Церкви Київського Патріархату м.Бучач.
Як встановлено в судовому засіданні дана заява стосувалася змін саме до статуту релігійної громади "Парафія Святого ОСОБА_16 міста ОСОБА_17 Тернопільської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви", який був раніше зареєстрований рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради народних депутатів від 25 серпня 1991 року №212. Дана обставина підтверджується титульними сторінками 4-ох екземплярів статутів, які долучені представником позивача до матеріалів справи (Т.2 а.с. 29, 35, 41 та 47).
З наявної в матеріалах справи відповіді, яка долучена представником відповідача, від 20 грудня 2013 року №К-291 (Т.2 а.с.56) встановлено, що позивачам було відмовлено у реєстрації змін до статуту релігійної громади «Парафія Свято-Миколаївської церкви» Української Православної Церкви Київського Патріархату м.Бучач.
Позивачі в судовому засіданні не погоджуються із вищезазначеною відмовою Тернопільської ОДА, а також із розпорядження Тернопільської ОДА від 29 травня 2013 року №236-од, вважають їх протиправними, оскільки вважають, що релігійна громада у конфесійній приналежності повинна належати до Української православної церкви Київського патріархату, а також те, що Українська автокефальна православна церква утворена у 1995 році, а тому релігійна громада не може їй канонічно підпорядковуватись.
Суд не заперечуючи права позивачів на вільний вибір конфесійної належності, вважає, що оспорювань розпорядження, а також дії чи бездіяльність (як вважають позивачі) Тернопільської ОДА не суперечать вимогам чинного законодавства, а також не порушують прав позивачів виходячи з наступного:
Так, згідно з ч.2 статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» Статут (положення) релігійної організації приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з'їздах, конференціях.
Відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень).
Частиною 1 ст. 14 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації передбачено, що для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації у реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути відмовлено, якщо її статут (положення) або діяльність суперечать чинному законодавству.
Як вбачається з матеріалів справи, Тернопільською ОДА було відмовлено позивачам в реєстрації статуту релігійної громади «Парафія Свято-Миколаївської церкви» Української Православної Церкви Київського Патріархату м.Бучач» у звязку із зміною юрисдикції та рекомендовано повторно подати документи на реєстрацію статуту релігійної громади як новоутвореної.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 25 серпня 1991 року була утворена релігійна громада «Бучацька парафія храму святого ОСОБА_16 Української Автокефальної Православної Церкви».
Згідно із часиною 1 статті 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що згідно даних Єдиного Державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців (надалі - по тексту ЄДРЮОФОП), інформація про релігійну організацію - релігійну громаду "Парафія Святого ОСОБА_16 міста ОСОБА_17 Української Автокефальної Православної Церкви" зазначена з 25 серпня 1991 року.
Підтвердженням юридичного оформлення релігійної громади "Парафія Святого ОСОБА_16 міста ОСОБА_17 Української Автокефальної Православної Церкви" є як статут даної організації, який був оглянутий в судовому засіданні, копія якого долучена до матеріалів справи так (Т.2 а.с.125-130) так і свідоцтво про реєстрацію релігійної організації №985 (Т.2 а.с.99).
Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні, інформації про таку релігійну організацію як релігійна громада «Парафія Свято-Миколаївської церкви» Української Православної Церкви Київського Патріархату м.Бучач, у відомостях ЄДРЮОФОП немає (Т.2 а.с.193).
Відповідно до ст.13 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації.
З пояснень представника відповідача та представника ОСОБА_11 культури, релігії та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації, встановлено, що за період з 1991 року по даний час релігійна громада "Парафія Святого ОСОБА_16 міста ОСОБА_17 Української Автокефальної Православної Церкви" своєї канонічної приналежності не змінювала, оскільки до 29 травня 2013 року звернень від громади щодо внесення змін до статуту не надходило. Доказів на спростування протилежного позивачами не надано.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що релігійна громада «Парафія Свято-Миколаївської церкви» Української Православної Церкви Київського Патріархату м.Бучач» як релігійна організація ніколи не була у встановленому законом порядку зареєстрована та не набула статусу юридичної особою.
З врахуванням викладеного, суд вважає безпідставними твердження позивачів з приводу того, що Тернопільська ОДА розпорядженням від 29 травня 2013 року №236-од позбавила релігійну громаду «Парафія Свято-Миколаївської церкви» Української Православної Церкви Київського Патріархату прав юридичної особи та безпідставно зняла з реєстрації.
Вищенаведені обставини також, свідчать про правомірність позиції Тернопільської ОДА викладеної у листі 20 грудня 2013 року №К-291 (Т.2 а.с.56) з приводу того, що позивачам було рекомендовано повторно звернутись до Тернопільської ОДА із заявою про реєстрацію релігійної громади як новоутвореної.
Суд не приймає до уваги твердження представника позивача, з приводу того, що одним із доказів того, що їх релігійна громада була зареєстрована та за конфесійною належністю належала до УПЦ КП є статут управління Бучацької єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату та відповідне свідоцтво про реєстрацію (Т.2 а.с. 137-138), оскільки дані документи можуть слугувати доказом державної реєстрації іншої юридичної особи, а саме: управління Бучацької єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату та зовсім не мають відношення до релігійної організації, яку мають намір зареєструвати позивачі.
Посилання позивачів на факт виготовлення печатки релігійної організації з описом: «Свято-Миколаївська церква. ОСОБА_17. Київський Патріархат. Українська Православна Церква.» та багаточисленні церковні документи, засвідченні цією печаткою в період з 1992 по 2013 роки, судом також не приймаються до уваги як доказ того, що релігійна громада у свій час була зареєстрована у встановленому законом порядку.
Участь окремих громадян в Всеукраїнському православному соборі Української Православної Церкви Київського Патріархату в 1995 році також не може слугувати доказом того, що релігійна громада в яку нібито входять позивачі була зареєстрована у встановленому порядку.
Досліджуючи правомірність пункту 2 (чи частини 2, як зазначають позивачі) оскаржуваного розпорядження голови Тернопільської ОДА від 29 травня 2013 року №236- од, суд вважає за необхідне зазначити наступне:
На реєстрацію були подані всі необхідні документи, а саме нотаріально засвідчена 10 уповноважених осіб, протокол зборів та 4 примірники статуту.
Як зазначено вище, п.2 оскаржуваного розпорядження зареєстровано в новій редакції Статут релігійної громади "Парафія Святого ОСОБА_16 міста ОСОБА_17 Тернопільської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви", який був раніше зареєстрований рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради народних депутатів від 25 серпня 1991 року №212 (а.с.119-124).
Жодних порушень при реєстрації судом не встановлено, а позивачами не доведено.
Посилання позивачів на те, що 10 громадян, які підписали заяву не виявляють волі всієї громади і не діяли від її імені, проте, ці обставини не були враховані Тернопільською ОДА при реєстрації в травні 2013 року змін до статуту, що і призвело до зміни конфесійної підпорядкованості громади є безпідставними, оскільки позивачі не надали доказів того, що ними у встановленому законом порядку чи через суд визнанно недійсним рішення парафіяльних зборів, яке було оформлено протоколом №1 від 3 лютого 2003 року.
Судом не приймаються до уваги твердження позивачів з приводу того, що влітку 1992 року релігійна громада активно схвалила обєднання Української Автокефальної Православної Церкви з частиною церков Руської Православної Церкви та утворення Української Православної Церкви Київського Патріархату, і цей факт нібито є доказом того, що при парафії ОСОБА_18 в м. Бучачі перестала існувати релігійна громада яка за конфесійною приналежністю належала до УАПЦ. Суд вважає, що дані твердження є припущеннями, які не доведені належними та допустимими доказами. В даному випадку суд наголошує на тому, що позивачами на надано доказів реєстрації з 1992 року по теперішній час такої релігійної організації як релігійна громада «Парафія Свято-Миколаївської церкви» Української Православної Церкви Київського Патріархату, а також не надано доказів того, що після 25 серпня 1991 року коли не-будь було припинено чи скасовано реєстрацію такої релігійної організації як релігійної громади "Парафія Святого ОСОБА_16 міста ОСОБА_17 Тернопільської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви".
За вказаних обставин, суд приходить до переконання, що вимоги позивачів про визнання неправомірною бездіяльності Тернопільської обласної державної адміністрації щодо прийняття рішення про реєстрацію змін до статуту релігійної громади Свято-Миколаївської церкви Української Автокефальної Православної Церкви м.Бучач, скасування ч.2 розпорядження Тернопільської ОДА від 29 травня 2013 року №236од Про реєстрацію статуту релігійних громад УАПЦ міста Бучача Бучацького району - про реєстрацію статуту Парафії Святого ОСОБА_16 міста ОСОБА_17 Тернопільської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви та зобовязання Тернопільської ОДА зареєструвати зміни до статуту релігійної громади Парафія Свято-Миколаївської церкви, прийняті на загальних зборах 22 вересня 2013 року та викладені в заяві від 26 вересня 2013 року є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
Відповідно до ст.94 КАС України судових витрат по справі немає.
Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_20, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_1, ОСОБА_8 до Тернопільської обласної державної адміністрації про визнання неправомірною бездіяльності щодо прийняття рішення про реєстрацію змін до статуту релігійної громади "Свято-Миколаївської церкви" Української Автокефальної Православної церкви" м.Бучач, скасування частини 2 розпорядження Голови Тернопільської №236-од "Про реєстрацію статуту релігійних громад УАПЦ міста Бучача Бучацького району" щодо реєстрації статуту релігійної громади "Парафія Святого ОСОБА_16 міста ОСОБА_17 Тернопільської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви" та зобов'язання Тернопільської обласної державної адміністрації зареєструвати зміни до статуту релігійної громади "Парафія Свято-Миколаївської церкви", прийняті на загальних зборах 22 вересня 2013 року і викладені в заяві від 26 вересня 2013 року, - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено та підписано 11 грудня 2015 року.
Головуючий суддяОсташ А.В.
копія вірна
СуддяОсташ А.В.
Судове рішення № 54272976, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 08.12.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 819/768/14-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: