Постанова № 54272963, 24.11.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

24 листопада 2015 року (12 год. 15 хв.) Справа № 808/6477/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудивуса О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Заболотньої Н.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

до: Приватного підприємства «Азовський стандарт»

про: стягнення податкового боргу.

04.09.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі позивач) до Приватного підприємства «Азовський стандарт» (далі відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача кошти у сумі 6 549,51 грн. податкового боргу з єдиного податку з юридичних осіб на р/р 31414698700013, одержувач: місцевий бюджет м. Мелітополя, код платежу: 18050300, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 37968956, МФО 813015.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що за відповідачем обліковується узгоджений податковий борг перед бюджетом через несплату у строк, встановлений законом, самостійно визначеного зобовязання з єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 6 549,51 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлено податкову вимогу форми «Ю» від 25.11.2014 № 3142-25.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2015 було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

23.11.2015 судом було отримано клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності та підтримку позовних вимог. Представник позивача у судове засідання не прибув.

24.11.2015 судом було отримано клопотання представника відповідача про розгляд справи за його відсутності. Крім того, 22.10.2015 відповідачем подані заперечення на адміністративний позов, у яких він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки ним без порушення строків відрахувань зборів до бюджету для сплати самостійно визначеного зобовязання з єдиного податку з юридичних осіб за три квартали 2014 року у вересні 2014 року направлено платіжне доручення на загальну суму 7 689,50 грн. Вказане платіжне доручення було прийнято ПАТ «Міський комерційний банк» 03.09.2014, однак з підстав, що не залежали від відповідача, проведення платежів та перерахування коштів до бюджету не відбулось.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представників сторін.

Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд на підставі ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали та зясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідача зареєстровано як юридичну особу 25.10.2005, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 6-7).

Відповідно до зворотного боку облікової картки платника податків (а.с. 10) за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 6 549,51 грн. Станом на 23.11.2015 даний борг є непогашеним (а.с. 51).

Зазначена заборгованість виникла в результаті наступного.

За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності відповідачем самостійно визначено собі податкове зобовязання у розмірі 18 400,00 грн. (термін сплати до 19.11.2014) шляхом подачі податкової декларації з єдиного податку з юридичних осіб за три квартали 2014 року від 05.10.2014 № НОМЕР_1 (а.с. 12, 13). За рахунок наявної переплати у розмірі 11 850,49 грн., сума наявної у відповідача заборгованості зі сплати єдиного податку з юридичних осіб становить 6 549,51 грн. (18 400,00 грн. (сума самостійно визначеного податкового зобовязання з єдиного податку з юридичних осіб) 11 850,49 грн. (сума сплаченого податкового зобовязання з єдиного податку з юридичних осіб) = 6 549,51 грн.) (а.с. 13-14).

Відповідачем з метою сплати суми самостійно визначеного податкового зобовязання було оформлено платіжне доручення від 03.09.2014 № 7 на загальну суму 7 689,50 грн. (а.с. 38) та передано до ПАТ «Міський комерційний банк». Вказане платіжне доручення було одержано банківською установою 03.09.2014 та прийнято до виконання, про що свідчить відповідна позначка на його корінці. При цьому, залишок грошових коштів по рахунку відповідача станом на 02.09.2014 складав 7 691,00 грн., станом на 03.09.2014 7 691,00 грн., що підтверджується довідкою від 20.11.2015 № 19, виданою Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» ОСОБА_1 (а.с. 55), та випискою по особовим рахункам відповідача (а.с. 56).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 № 732 «Про віднесення ПАТ «МІСЬКИЙ ОСОБА_2» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014 № 124 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «МІСЬКИЙ ОСОБА_2», згідно з яким з 21.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «МІСЬКИЙ ОСОБА_2» (а.с. 57-58).

25.11.2014 відповідачем на адресу позивача було направлено лист, в якому він повідомив, що виконав належне йому податкове зобовязання, а саме, сплатив суму єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 7 689,50 грн. При цьому, відповідач зазначив, що прийняте 03.09.2014 ПАТ «Міський комерційний банк» платіжне доручення на загальну суму 7 689,50 грн. не було проведено банківською установою з підстав, що не залежать від відповідача (а.с. 37).

16.12.2014 позивачем у порядку вжиття заходів щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку відповідачу вручена податкова вимога форми «Ю» від 25.11.2014 № 3142-25 на загальну суму 6 549,51 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією вищезазначеної податкової вимоги (а.с. 11). Підставою для формування та надіслання відповідачем податкової вимоги було визначено несплату позивачем узгодженого податкового зобовязання з єдиного податку з юридичних осіб.

Оцінюючи правомірність та обґрунтованість заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача коштів у сумі 6 549,51 грн. податкового боргу з єдиного податку з юридичних осіб, суд виходить з такого.

За визначенням, наведеним у пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг це сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктами 129.6, 129.7 ст. 129 ПК України встановлено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України визначені Законом України від 05.04.2001 № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в України» (далі Закон України від 05.04.2001 № 2346-III).

Згідно з п. 22.4 ст. 22 Закону України від 05.04.2001 № 2346-III під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Із системного аналізу законодавства у сфері правового регулювання платіжних систем і систем розрахунків вбачається, що зобовязання платника податків зі сплати коштів у сумі податкового боргу вважається виконаним з моменту надходження та прийняття до виконання банківською установою платіжного доручення платника податків. У свою чергу, з моменту прийняття банківською установою такого платіжного доручення відповідальність за своєчасне та повне перерахування коштів платника податків несе банк.

Судом встановлено, що відповідач для сплати самостійно визначеного податкового зобовязання з єдиного податку з юридичних осіб належним чином оформив платіжне доручення від 03.09.2014 № 7 на загальну суму 7 689,50 грн. (а.с. 38) та передав їх для виконання до обслуговуючого банку, а саме, до ПАТ «Міський комерційний банк», що підтверджується відповідною позначкою на платіжному дорученні. При цьому, залишок коштів по рахунку відповідача перевищував суму, на яку ним було сформовано платіжне доручення. Однак, вказане платіжне доручення не було проведено Банком, та, відповідно, кошти не були перераховані до бюджету з підстав, що не залежали від відповідача, у звязку з чим останнім було пропущено строк сплати суми податкового зобовязання з єдиного податку з юридичних осіб. Також суд приймає до уваги той факт, що виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014 № 124 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «МІСЬКИЙ ОСОБА_2».

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином виконав свій обовязок щодо сплати самостійно визначеного податкового зобовязання, а саме, передав до банківської установи платіжне доручення. Таким чином, відповідач, на переконання суду, не повинен нести відповідальність за списання/несписання коштів з його рахунку та зарахування/незарахування до відповідного бюджету, а, відтак, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача податкового боргу з єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 6 549,51 грн. не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим, а відтак, у його задоволенні слід відмовити у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 12, 14, 86, 158 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області до Приватного підприємства «Азовський стандарт» про стягнення податкового боргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Прудивус