Ухвала суду № 54272439, 01.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2015 року м. Київ К/800/57911/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Колега»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014

у справі № 1170/10/0370

за позовом Приватного підприємства «Колега»

до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Колега» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби № 0000342320 від 07.05.2012.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.01.2013 позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 постанову суду першої інстанції скасовано; у задоволенні позовних вимог відмовлено, з підстав правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної фактичної перевірки дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) господарської одиниці ПП «Колега» - складу-магазину, розташованого у м. Олександрія по вул. Героїв Сталінграда, 20, складено акт № 0028/11/26/23/20643651 від 17.04.2012, в якому встановлені порушення, саме: п. п. 1, 2, 12 ст. 3, ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі результатів проведеної перевірки, 07.05.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000342320 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 36 745,96 грн., зокрема, за неведення обліку товарних запасів за місцем реалізації застосовано фінансову санкцію у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, що склало 19 780,16 грн. (9 890,08 грн. х 2); за непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій застосовано фінансову санкцію у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями товарів, що склало 16 965,80 грн. (3 393,16 грн. х 5).

Матеріалами справи встановлено, що згідно видаткових накладних встановлено факт отримання товарів ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 від ПП» Колега».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду справи відповідачем не надано, а судом не встановлено реалізації позивачем фізичним особам - підприємцям ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у період з січня по квітень 2012 року товарів на загальну суму 9 890,08 грн., які не обліковані у встановленому порядку та здійснення розрахункових операцій між ними, які не проведені через реєстратор розрахункових операцій, вартістю 3 396,16 грн.; відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення наступним, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до ст. 6 цього Закону облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем було відмовлено в надані будь-яких первинних документів, що підтверджують ведення обліку товарних записів, оприбуткування та реалізацію товарних записів та розрахунки з покупцями в порядку, встановленому законодавством на складах та/або за місцем їх реалізації.

Перевіркою встановлено, що позивачем не вівся облік товарних записів у встановленому законом порядку на суму 9 890,08 грн., у зв'язку з чим порушено п. 12 ст. 3, ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

При з'ясуванні походження накладних товарно-матеріальних цінностей, в зв'язку з тим, що в первинних документах відсутні назва постачальника товарів ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 останні надали пояснення щодо їх отримання та підтвердили їх оплату готівковими коштами безпосередньо на власних торгівельних об'єктах представникам ПП «Колега».

Згідно контрольних стрічок реєстратора розрахункових операцій встановлено, що отримані суми через реєстратор розрахункових операцій не проходили та розрахункові документи не роздруковувались.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції правомірно зазначив, що позивач порушив п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно яких суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Позивач, як встановлено матеріалами справи, проводив розрахункові операції на повну суму реалізованого товару без використання зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій у розмірі 3 393,16 грн.

Крім того на письмову вимогу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 11.04.2012 № 245/10/23-20-52 до перевірки не надано документів, а саме: залишків товарно-матеріальних цінностей; первинних документів щодо походження, оприбуткування та відвантаження ТМЦ, документального підтвердження реалізації та оплати ТМЦ по ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4

Обов'язок платника податків надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки визначений п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 зазначеного Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст. 44 ПК України).

Відповідно до п. 44.4 ст. 44 ПК України якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

Згідно з п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

З огляду на викладене, та підтвердження матеріалами справи висновків податкового органу, викладених в акті перевірки № 0028/11/26/23/20643651 від 17.04.2012, позивачу правомірно нараховані штрафні (фінансові) санкції спірним податковим повідомленням-рішенням.

Враховуючи вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Колега» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний