Ухвала суду № 54272306, 08.12.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/4460/15

Категорія: 8.3.12 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Коваля М.П.,

судді - Домусчі С.Д.

при секретарі: Топор О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Балтської об'єднаної Державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Одесагаз» до Балтської об'єднаної Державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Одесагаз» звернулося до суду з позовом до Балтської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області про скасування вимоги про сплату боргу від 2 червня 2015 року № Ю-646-23.

Свої позовні вимоги ПАТ «Одесагаз» обґрунтувало незаконністю спірного рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2015 року вищенаведений позов було задоволено. Скасовано спірне рішення.

В апеляційній скарзі Балтська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, самостійно, було визначено 46050,26 гривень до сплати Єдиного внеску за травень 2014 року.

Платіжним дорученням від 17 червня 2014 року № 13177 вищенаведений платіж було проведено позивачем через ПАТ «Єврогазбанк».

Від зазначеного банку до бюджету наведені кошти не надійшли.

Відповідачем було виставлено позивачу вимогу про сплату вищенаведеного боргу від 2 червня 2015 року № Ю-646-23 на 37125,41 гривень.

Згідно п.п.41.1, 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 2 ст. 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010р. за № 2464-VI (далі за текстом - Закон № 2464), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Положеннями ст. 6 Закону № 2464 передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до п.п. 1 п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів як платіжне доручення.

Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Згідно п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свій обов'язок та вчасно подав до банківської установи платіжні доручення на сплату своїх зобов'язань щодо сплати єдиного внеску, однак, банк, в порушення діючого законодавства, не вчинив у встановлений строк відповідні дії.

Відповідно ст. 129.6. Податкового Кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні з вини банку, такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Таким чином, позивач відповідно до діючого законодавства провів сплату єдиного внеску, але з вини банку вказані платежі не були перераховані отримувачу єдиного внеску.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Балтської об'єднаної Державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Одесагаз» до Балтської об'єднаної Державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування вимоги про сплату боргу від 2 червня 2015 року № Ю-646-23 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі виготовлена 11 грудня 2015 року.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /М.П. Коваль/

/С.Д. Домусчі/