Ухвала суду № 54272002, 18.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2015 року м. Київ К/9991/59515/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби

та заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області про приєднання до касаційної скарги

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2012 року

у справі № 2а/2570/5273/2011

за позовом Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод»

третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державного казначейства України в Чернігівській області (правонаступником якого є Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області)

про стягнення сум податку, що використані не за цільовим призначенням, -

В С Т А Н О В И Л А :

Ніжинська об'єднана державна податкова інспекція Чернігівської області (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» (далі - відповідач), за участі третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області (далі - третя особа), про стягнення з ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» до державного бюджету податку на додану вартість у загальній сумі 452226,97 грн., що використана не за цільовим призначенням.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2012 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі Ніжинська ОДПІ Чернігівської області Державної податкової служби, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2012 року і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

У заяві про приєднання до касаційної скарги ГУ ДКСУ у Чернігівській області підтримало вимоги касаційної скарги Ніжинської ОДПІ Чернігівської області Державної податкової служби.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Лосинівський маслосирзавод», посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2012 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

У періоді, який перевірявся, ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» було переробним підприємством молока, яке поставляється сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання та іншими постачальниками сировини невласного виробництва.

Ніжинська ОДПІ Чернігівської області провела планову виїзну перевірку ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2010 року та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої був складений акт № 854/23-21403660 від 16 липня 2010 року.

За висновками акту перевірки товариством були порушені, зокрема, вимоги Постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 02 квітня 2009 року № 291, які полягали несвоєчасному перерахуванні на небюджетний рахунок податку на додану вартість у сумі 452226,97 грн. по деклараціях з податку на додану вартість (переробного підприємства), а саме: за квітень 2009 року - у розмірі 28347,97 грн., за травень 2009 року - у розмірі 200123,00 грн., за липень 2009 року - у розмірі 223756,00 грн., з огляду на що вказані кошти вважаються такими, що використані позивачем не за цільовим призначенням.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» здійснило зарахування суми дотаційних коштів за квітень, травень, липень 2009 року на небюджетний рахунок у порядку, визначеному чинним законодавством, які, в свою чергу, надійшли сільськогосподарським товаровиробникам, що підтверджено листами таких сільськогосподарських товаровиробників, з огляду на що сума податку на додану вартість для виплати дотацій переробним підприємствам у розмірі 452226,97,00 грн. за квітень, травень, липень 2009 року не може вважатися такою, що використана ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» не за призначенням.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволених позовних вимог, безвідносно мотивів таких висновків, з огляду на наступне.

Законом України від 04 лютого 2009 року № 922-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу» у статтю 11 Закону України «Про податок на додану вартість» було включено пункт 11.21, відповідно до якого сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Порядок обліку зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 24 листопада 2009 року № 29-РП/2009 Закон України від 04 лютого 2009 року № 922-VI визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

За правилами частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно із статтею 11 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України. Фінансові санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій, які здійснюються органами державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами, чинними на день завершення таких перевірок або ревізій.

Враховуючи те, що в наведеному випадку перевірку товариства податковим органом було проведено 16 липня 2010 року, а Закон України від 04 лютого 2009 року № 922-VI втратив чинність з 24 листопада 2009 року - дня ухвалення Рішення Конституційного Суду України № 29-рп/2009, обов'язок товариства щодо сплати спірного податкового зобов'язання відповідно до частини 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) слід вважати припиненим.

Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 08 жовтня 2013 року у справі за позовом Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області до Закритого акціонерного товариства «Маслозавод «Прилуки» про стягнення податкового боргу.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, безвідносно мотивів таких висновків, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Ніжинської ОДПІ Чернігівської області Державної податкової служби та заява ГУ ДКСУ у Чернігівській області про приєднання до касаційної скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2012 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби та заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області про приєднання до касаційної скарги залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна