Ухвала суду № 54271976, 01.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 грудня 2015 року м. Київ К/800/50741/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М. вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги приватного сільськогосподарського підприємства «Україна» (далі – ПСП «Україна») на судове рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2015 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Дворічанському районі Харківської області до ПСП «Україна» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

В С Т А Н О В И В :

1 грудня 2015 року представник ПСП «Україна» звернувся з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2015 року, якою позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ПСП «Україна» несплачену суму відшкодувань по пільгових пенсіях в розмірі 4 406,18 грн.

У касаційній скарзі ставиться вимога про скасування рішення апеляційного суду та ухвалення нового про відмову в позові. Вказується на те, що в Податковому кодексі України фіксований сільськогосподарський податок виключений взагалі. Не зважаючи на те, що відповідач сплачує єдиний податок, він повинен бути звільнений від сплати витрат на виплату і доставку пільгових пенсій як сільськогосподарський товаровиробник.

Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, є необґрунтовані.

Верховний Суд України у постанові від 7 липня 2015 року (справа №21-735а15) зазначив, що при вирішенні питання щодо правильного застосування пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 9 серпня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та підпункту 6.6 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19 грудня 2003 року № 21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663), обов’язок з відшкодовування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 9 серпня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених у порядку статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (у редакції Закону, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), покладений на підприємства.

З урахуванням зазначеного, керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного сільськогосподарського підприємства «Україна» на судове рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2015 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Дворічанському районі Харківської області до приватного сільськогосподарського підприємства «Україна» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Олексієнко