Ухвала суду № 54271793, 26.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2015 року м. Київ К/800/34769/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська компанія насосного обладнання» до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумська компанія насосного обладнання» (далі - ТОВ «Сумська компанія насосного обладнання») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (далі - ДПІ у м. Сумах) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року позовні вимоги ТОВ «Сумська компанія насосного обладнання» задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Сумах залишено без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у м. Сумах подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ «Сумська компанія насосного обладнання» у задоволенні позову.

ТОВ «Сумська компанія насосного обладнання» подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у м. Сумах.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у м. Сумах було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Сумська компанія насосного обладнання" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2014 року. За результатами перевірки складено акт № 325/18-19-15-02/37524115 від 30 січня 2015 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем норм п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4, п. 200.14 ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2014 року на суму 691827,00 грн., завищено від'ємне значення за жовтень 2014 року на 15561,00 грн. та занижено суму бюджетного відшкодування за лютий, квітень, травень-жовтень 2012 року, лютий-грудень 2013 року, січень-вересень 2014 року на загальну суму 940967,00 грн.

На підставі акту перевірки 17 лютого 2015 року ДПІ у м. Сумах прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0000041502/1103 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2014 року на суму 15561,00 грн.

№0000031502/1099 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2014 року в розмірі 691827,00 грн. та застосування штрафних фінансових (санкцій) на суму 172957,00 грн.

№0000051502/1106 про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 940967,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, протягом періоду що перевірявся, мав господарські взаємовідносини з контрагентами: ТОВ "Машдеталь", ТОВ «СКНО» ОСОБА_4, ТОВ "Енмаліт", ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6 які на час здійснення господарських операцій з позивачем були зареєстровані як юридичні особи. Реальність здійснення господарських операцій підтверджується первинними документами, які свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов'язань за укладеними договорами та про використання отриманого позивачем товару у власній господарській діяльності.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пп. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до розділу 5 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 №678 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» зазначено, що платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації 0110 за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації 0110.

При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації 0110), подають до декларації 0110 (Д4) (додаток 4).

Залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Отже, від'ємне значення суми ПДВ виникає у разі, коли податковий кредит платника більший за податкове зобов'язання, тобто платник податку придбав більше робіт/товарів/послуг ніж продав протягом звітного (податкового) періоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачені вимоги до первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Сумська компанія насосного обладнання» підтверджено здійснення господарських операцій відповідними податковими накладними та іншими документами що за своєю формою та змістом відповідають ст. 201 ПК України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та містять всі обов'язкові реквізити.

Крім того, невиконання контрагентами платника своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету має негативні наслідки лише щодо цієї особи і платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що позивач мав право відобразити бюджетне відшкодування на спірну суму в жовтні 2014 року, з податкового кредиту (від'ємного значення) за період з лютого 2012 року до вересня 2014 року, оскільки згідно ст. 200.4 ПК України не обмежено право на відображення бюджетного відшкодування виключно календарним (податковим) періодом одного місяця, що передував звітному. Відшкодування може бути заявлене та здійснюватись за будь-який попередній податковий період.

Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеній в постанові від 10 жовтня 2011 року.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку, що податкові повідомлення-рішення 17 лютого 2015 року прийняті ДПІ у м. Сумах є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ «Сумська компанія насосного обладнання».

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення, постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров