П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 822/2990/15
Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
03 грудня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г.
за участю:
секретаря судового засідання: Тарасенко А.М.,
Прокурора : Ярмощука В.П.
Представника позивача: Олігорського О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма "Перлина Поділля" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма "Перлина Поділля" до Ізяславської районної державної адміністрації, Ізяславської міської ради, за участю Прокуратури Хмельницької області про визнання протиправними, скасування акту та розпорядження,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Ізяславської районної державної адміністрації, Ізяславської міської ради в якому, з врахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправним і скасувати Розпорядження голови районної державної адміністрації від 19.05.2015 року № 240/2015-р. в частині затвердження Акту визначення розміру збитків в розмірі 410635,42 грн. (щодо користування ТОВ НВА "Перлина Поділля" земельною ділянкою 6,9259 га по вул. Жовтневій, 119, м. Ізяслав) від 15.05.2015 року та Акту визначення розміру збитків в розмірі 105314,51 грн. (щодо користування ТОВ НВА "Перлина Поділля" земельною ділянкою 1777,9 кв.м. по вул. Гагаріна, 54, м. Ізяслав) від 15.05.2015 року.
Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.
Прокурор проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Інші сторони, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову суду скасувати в частині з ухваленням в цій частині нової постанови, виходячи з наступного.
Як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось при апеляційному розгляді, звертаючись до суду та на аргументацію позовних вимог, позивач вказав на те, що Комісія з визначення розміру збитків заподіяних власникам земельних ділянок та землекористувачам, при Ізяслаській районній державній адміністрації, діє без Положення, яким би визначалась діяльність даної комісії, а тому акти складені даною комісією є неправомірними. Крім того, позивач зазначив, що нарахування збитків в розмірі орендної плати є неправомірним так як "ТОВ НВА "Перлина Поділля" не користується вищевказаними земельними ділянками та не укладала договір оренди.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено правомірність своїх висновків, а тому вони, на думку суду першої інстанції, є обґрунтованими. Розпорядження голови Ізяславської районної державної амдіністрації від 19.05.2015 року № 240/2015-р. прийняте відповідно до норм чинного законодавства. Також суд першої інстанції зазначив, що Ізяславською міською радою були прийняті рішення від 09.11.2012 року та від 02.07.2009 року про надання позивачу в користування на умовах оренди земельні ділянки, тому норми Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайнятті земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963, на яку посилається позивач, не поширюються на дані правовідносини.
Судова колегія апеляційної інстанції частково погоджується з даним висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно- правовому спору в межах апеляційної скарги, зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» врегульовано, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до статтей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку посвідчується відповідним державним актом. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Пунктом «д» статті 156 Земельного кодексу України встановлено , що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Відповідно зі статтею 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. 19 квітня 1993 року постановою Кабінету Міністрів України № 284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 1 Порядку власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Пункт 2 Порядку закріплює, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.
Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодуванню підлягають інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані (неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян).
Пункт 4 Порядку визначає, що розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).
Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.
Таким чином, предметом правового регулювання норм статтей 156, 157 Земельного кодексу України та Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284, є відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок законного вилучення земельних ділянок на користь інших осіб, їх тимчасового зайняття такими користувачами та обумовленого цим неодержання власником (позивачем) доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Статтею 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток, паїв, а також постійних землекористувачів, що визначено підпунктом 14.1.72 статті 14.
Отже, відповідно до визначення поняття земельного податку він є платежем, що сплачується власниками земельних ділянок та земельних часток, паїв, а також постійними землекористувачам, до яких відноситься і позивач.
Власне, 15.05.2015 року Комісією з визначення розміру збитків заподіяних власникам земельних ділянок та землекористувачам були складені Акт визначення розміру збитків в розмірі 410635,42 грн., за використання земельної ділянки по вул. Жовтнева, 119 у м. Ізяслав без правовстановлюючих документів та без сплати коштів за її використання у період з 16.05.2012 року по 12.03.2014 року площею 4,9259 га в розмірі мінімальної орендної плати за земельну ділянку та з 12.03.2014 року по 15.05.2015 року площею 6,9259 га в розмірі орендної плати, встановленому рішенням 4 сесії Ізяславської міської ради 6 скликання від 28.01.2011 року, згідно розрахунку, поданого Ізяславською міською радою та Акт визначення розміру збитків в розмірі 105314,51 грн. за використання земельної ділянки площею 0.4647 га по вул. Гагаріна, 54 у м. Ізяслав без правовстановлюючих документів та без сплати коштів за використання земельної ділянки на 3 роки, тобто за період з 09.11.2012 року по 15.05.2015 року, в розмірі орендної плати, визначеної рішенням № 17/V-2 32 сесії Ізяславської міської ради від 09.11.2012 року, згідно розрахунку, поданого Ізяславською міською радою.
Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 19.05.2015 року № 240/2015-р було затверджено акти визначення розміру збитків від 15.05.2015 року.
Судова колегія апеляційної інстанції критично ставиться до посилання апелянта на рахунок того, що Товариство не повинно сплачувати визначені збитки, оскільки за умови укладення TOB НВА «Перлина Поділля» договорів оренди земельних ділянок по вул.Жовтнева, 119 Ізяславська міська рада могла б гарантовано отримати суму коштів в розмірі мінімальної орендної плати та розміру орендної плати, встановленому у рішеннях про передачу земельних ділянок в оренду, а не у розмірі земельного податку, як вважає апелянт.
Щодо доводів апелянта про діяльність комісії без затвердженого Положення, яким би визначалась діяльність даної комісії, судова колегія апеляційної інстанції також критично оцінює наведене, оскільки діюче законодавство не зобов'язує відповідача приймати і затверджувати Положення, на яке посилається апелянт.
Акт визначення розміру збитків від 15.05.2015 року затверджений Розпорядженням голови Ізяславської РДА №240/2015-р від 19.05.2015 року в частині визнання розміру збитків за тимчасове користування позивачем земельної ділянкою площею 0,4647га по вул. Гагаріна,54 у м.Ізяслав прийняті правомірно, в межах та спосіб передбачених законом, а доводи апелянта їх не спростовують.
Щодо тимчасового невикористання земельної ділянки по вул. Жовтневій, 119 м.Ізяслав, то слід зауважити, що площа вказаної земельної ділянки комісією визначена із рішень Ізяславської міської ради за 2009,2012 та 2014 роки, разом з тим, в судовому засіданні достовірно було встановлено накладення меж земельних ділянок позивача із землями залізниці, що проходить поряд із вказаною земельною ділянкою, що підтверджується графічними матеріалами публічної кадастрової карти України (а.с.227) та фотоматеріалами завіреними спеціалістами ПП "Ізяслав Єксперти".
Таким чином, вимоги щодо визнання протиправним та скасування розпорядження голови РДА від 15.05.2015 року №240 /2015 року щодо затвердження акту визначення розміру збитків від 15.05.2015 року відносно Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма "Перлина Поділля" в зв'язку з тимчасовим невикористанням земельної ділянки в м. Ізяслав вул. Жовтнева,119 в сумі 410635,42 грн., підлягають задоволенню.
Крім того, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування Актів визнання розміру збитків від 15.05.2015 року, задоволенню не підлягають, оскільки акти не є рішенням суб'єкта владних повноважень, які підлягають оскарженню, а відтак не породжують будь- яких правових наслідків для позивача.
Таким чином, колегія суддів вважає, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального та матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення.
Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Крім того, відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, відповідно до ст. 94 КАС України,суд апеляційної інстанції дійшов висновку про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма "Перлина Поділля" на користь Державного бюджету 2679,82 грн. недоплаченого судового збору та стягнення з Ізяславської районної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма "Перлина Поділля" 669,90 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма "Перлина Поділля" задовольнити частково.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма "Перлина Поділля" до Ізяславська районна державна адміністрація про визнання протиправними, скасування акту та розпорядження скасувати в частині визнання протиправним та скасування розпорядження голови РДА від 15.05.2015 року №240 /2015 року щодо затвердження акту визначення розміру збитків від 15.05.2015 року відносно Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма "Перлина Поділля" в зв'язку з тимчасовим невикористанням земельної ділянки в м. Ізяслав вул. Жовтнева,119 в сумі 410635,42 грн.
Ухвалити в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови РДА від 15.05.2015 року №240 /2015 року щодо затвердження акту визначення розміру збитків від 15.05.2015 року відносно Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма "Перлина Поділля" в зв'язку з тимчасовим невикористанням земельної ділянки в м.Ізяслав вул. Жовтнева,119 в сумі 410635,42 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма "Перлина Поділля" на користь Державного бюджету 2679,82 грн. недоплаченого судового збору.
Стягнути з Ізяславської районної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма "Перлина Поділля" 669,90 грн. судового збору
В решті постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року залишити без змін
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі протягом п'яти днів.
Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Загороднюк А.Г.
Судове рішення № 54271706, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 03.12.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 822/2990/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: