Ухвала суду № 54271616, 09.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року Справа № 876/10916/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судових засідань Сідельник Г.М.,

представника позивача Степанової О.В.,

представника відповідача Сухарської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 жовтня 2015 року у справі за позовом громадської організації «Українська народна самооборона» до управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради, управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради про визнання протиправною відмови у ненаданні публічної інформації,

ВСТАНОВИВ :

27 липня 2015 року громадська організація «Українська народна самооборона» (далі - ГО «УНСО») звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправною неправомірну відмову управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради (далі - Відповідач 1) у наданні публічної інформації за інформаційним запитом № 45 від 25.06.2015 року та визнати протиправною неправомірну відмову управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради (далі - Відповідач 2) у наданні публічної інформації за інформаційним запитом № 46 від 25.06.2015 року.

Оскаржуваною постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 жовтня 2015 року у справі № 607/12785/15-а позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Відповідача 2 у ненаданні публічної інформації за інформаційним запитом ГО «УНСО» № 46 від 25 червня 2015 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі Відповідач 2 просив зазначене судове рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскільки інформація на запит Відповідачем 2 надана та це підтверджено матеріалами справи, то йому незрозуміло чому суд дійшов висновку про визнання дій Відповідача 2 протиправними, оскільки право позивача на доступ до публічної інформації порушено не було.

Представник Відповідача 2 у судовому засіданні апеляційного суду підтримала вимоги, викладені у апеляційній скарзі. Просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник позивача у ході апеляційного розгляду заперечила обґрунтованість доводів апелянта, просила залишити оскаржуване судове рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник Відповідача 1 на виклик апеляційного суду не прибув, що не перешкоджає розгляду справи на підставі ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи і проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Частково задовольняючи позовні вимоги ГО «УНСО», суд першої інстанції виходив із того, що Відповідачем 2 належними доказами не спростовано вимоги ГО «УНСО» в частині ненадання інформації за його інформаційним запитом № 46 від 25.06.2015 року.

Даючи оцінку рішенню суду першої інстанції та доводам апелянта, що викладені у поданій апеляційній скарзі, апеляційний суд виходить із такого.

Статтею 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VІ) визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Як передбачено статтею 19 цього Закону, письмовий запит подається в довільній формі та має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

При цьому, статтею 20 Закону № 2939-VІ встановлено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Судом першої інстанції встановлено, що 25 червня 2015 року за № 46 ГО «УНСО» на адресу Відповідача 2 був направлений запит на інформацію, в якому позивач просив надати публічну інформацію, яка стосується отримання управлінням містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки на реконструкцію будівлі в м. Тернополі по вул. Паркова 12, виготовлення проектно-кошторисної документації для проведення реконструкції будівлі по вул. Паркова 12, під адміністративну будівлю з офісними приміщеннями.

Позивач наполягає на тому, що витребовувана ним публічна інформація була отримана із запізненням, будь-якого листа про продовження терміну розгляду питання щодо надання інформації ним також не отримано, що є порушенням Закону України «Про доступ до публічної інформації».

У матеріалах справи міститься лист від 01 липня 2015 року за № 660/9-у, адресований ГО «УНСО», з повідомленням про продовження терміну розгляду питання до 23.07.2015 року. У журналі реєстрації вихідної кореспонденції за 01.07.2015 року наявна відмітка про те, що лист за № 60/9-у був зданий на відправку ГО «УНСО». При цьому витребовувана інформація була отримана представником ГО «УНСО» 29.07.2015 року, про що свідчить розписка голови ГО «УНСО».

Разом із тим матеріали справи не містять належних доказів ні про отримання ГО «УНСО» направленого 01.07.2015 року листа за № 660/9-у про продовження терміну розгляду запиту, ні про отримання установою поштового зв'язку листа від 01.07.2015 року № 660/9-у для відправки ГО «УНСО».

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Відповідачем 2 належними і допустимими доказами не спростовано вимоги ГО «УНСО» в частині ненадання інформації по інформаційному запиту № 46 від 25.06.2015року, а тому позовні вимоги в цій частині підставно задоволено судом першої інстанції.

Підсумовуючи наведене апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 жовтня 2015 року у справі № 607/12785/15-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Дякович

Л.П.Іщук

Ухвала у повному обсязі складена 10 грудня 2015 року.