Ухвала суду № 54271317, 23.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2015 року Справа № 876/8962/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Левицької Н.Г., Сапіги В.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року про закриття провадження у справі за поданням Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до приватного акціонерного товариства «Роздільський керамічний завод» про підтвердження обґрунтованості застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків,-

В С Т А Н О В И В :

Миколаївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області (надалі Миколаївська ОДПІ) звернулася в суд з адміністративним позовом до приватного акціонерного товариства «Роздільський керамічний завод» (надалі ПАТ «Роздільський керамічний завод») про підтвердження обґрунтованості застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, що застосований рішенням від 18.08.2015 року в.о. начальника Миколаївської ОДПІ ОСОБА_1

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року закрито провадження. Суд виходив з того, що після початку судового засідання суду стало відомо про незгоду ПАТ «Роздільський керамічний завод» з наказом податкового органу №387 від 04.08.2015 року про призначення планової документальної виїзної перевірки та його оскарження. Відтак, виник спір про право.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Миколаївська ОДПІ подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи просить його скасувати.

В основному покликається на те, що на час прийняття рішення про застосування умовного адмінарешту, податковому органу не було відомо про оскарження наказу. Відповідача завчасно повідомлено про намір провести перевірку. З листування також не вбачається оскарження вказаного наказу. Відтак, спір був відсутнім при прийнятті рішення від 18.08.2015 року про застосування адмінарешту.

У разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час розгляду справи судом першої інстанції в судовому засіданні від 20.08.2015 року стало відомо про те, що ПАТ «Роздільський керамічний завод» оскаржив до Львівського окружного адміністративного суду наказ Миколаївської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області № 387 від 04.08.2015 року про призначення планової документальної виїзної перевірки, за не допуск до проведення якої Миколаївська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області звернулась до суду з відповідним поданням.

Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, виходив з того, що на час звернення заявника до суду та розгляду поданням про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, між заявником та платником податків існував спір про право.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

В силу вимог підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Згідно з абзацом 1 пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків здійснюється на підставі подання органів державної податкової служби.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України .

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням чи діями податкового органу, що були підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

При цьому, Кодекс адміністративного судочинства України не містить переліку будь-яких критеріїв такої незгоди, як підстави для висновку про існування спору про право. Таким чином, у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Адже така незгода має втілюватися у вчиненні учасником процесу об'єктивно необхідних дій для відновлення порушеного права.

З огляду на викладене, подання платником податків позову про визнання протиправними наказу заявника щодо проведення перевірки, що було підставою для виникнення обставин для внесення подання, свідчить про наявний спір про право, а тому місцевий суд правильно вважав, що за вказаних обставин, заявник має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному (позовному) порядку.

Вищевикладена правова позиція суду апеляційної інстанції не суперечить практиці Вищого адміністративного суду України (ухвала від 08.10.2015 року справа № К/800/14810/15, ухвала від 20.10.2015 року справа № К/800/21127/15).

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 195, 196 ч.4, 197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року про закриття провадження у справі по справі № 813/4478/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді Н.Г. Левицька

ОСОБА_2