Ухвала суду № 54271297, 10.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1923/15 Головуючий у 1-й інстанції: Коваленко В.І. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

10 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Беспалова О.О.,

при секретарі судового засідання Гнідіній М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит», публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Володимирський» про зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції (далі по тексту - відповідач), в якому просила зобов'язати відповідача скасувати постанову про розшук майна боржника від 27.05.2014.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення помилково застосував норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч. 6 ст. 12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на виконанні у Придніпровському відділі державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження № 32028280, до складу якого входить 7 виконавчих проваджень, про стягнення із ОСОБА_3 на користь юридичних осіб заборгованості в сумі 348 617 грн. 04 коп.

Державний виконавець Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції постановами від 18.09.2008, 26.05.2009, 15.04.2012 наклав арешт на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_3, зокрема, на автомобіль Опель Омега ДНЗ НОМЕР_2 синього кольору 1988 року випуску та оголосив його в розшук.

15.06.2010 складено акт опису й арешту автомобіля Опель Омега ДНЗ НОМЕР_2 синього кольору 1988 року випуску.

23.06.2010 державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції складено акт про передачу автомобіля Опель Омега ДНЗ НОМЕР_2 синього кольору 1988 року випуску, щодо якого 15.06.2010 складено акт опису, на зберігання ОСОБА_3 та постановою від 23.06.2010 припинено розшук вказаного автомобіля.

17.01.2011 головним державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції винесено постанову про розшук майна боржника, відповідно до якої вирішено оголосити розшук автомобіля Опель Омега ДНЗ НОМЕР_2 синього кольору 1988 року випуску та передати Придніпровському відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції.

Згідно з постановою начальника Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції від 07.05.2012 вирішено залишити під арештом рухоме майно, яке належить ОСОБА_3

17.05.2012 постановою головного державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції накладено арешт та автомобіль Опель Омега ДНЗ НОМЕР_2 синього кольору 1988 року випуску.

Постановою державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції ОСОБА_4 від 27.05.2014 оголошено розшук, вирішено затримати та поставити на штрафмайданчик автомобіль Опель Омега ДНЗ НОМЕР_2 синього кольору 1988 року випуску, що належить боржнику ОСОБА_3.

Згідно відомостей, які містяться в листі УМВС України в Черкаській області №1218 від 08.08.2014, інформацію про розшук належного боржнику автомобіля внесено до баз даних Державтоінспекції. Центром надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Черкаси, Черкаського та Чигиринського районів при УДАІ УМВС України в Черкаській області накладено обмеження на проведення реєстраційних операцій. З метою затримання вказаного транспортного засобу його внесено до системи «Відеоконтроль-Рубіж». На даний час встановити місцезнаходження майна боржника не вдалося.

В подальшому рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.02.2015р. у справі №711/10661/14-ц, що набрало законної сили 03.03.2015, визнано спільною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 автомобіль марки Опель Омега,1997 року випуску.

Проведено поділ майна подружжя. Виділено та визнано право власності за ОСОБА_2 Олександрівноюна 1/2 частину автомобіля марки Опель Омега, 1997 року випуску, колір синій, двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4. Виділено та визнано право власності за ОСОБА_3 на 1/2 частину автомобіля марки Опель Омега, 1997 року випуску, колір синій, двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4.

Посилаючись на ту обставину, що постанова державного виконавця від 27.05.2014 порушує її право власності на ? частину автомобіля, оскільки рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.02.2015р. у справі №711/10661/14-ц спірний автомобіль визнано спільною власністю подружжя, виділено та визнано право власності за позивачем у даній справі на 1/2 частину цього автомобіля, ОСОБА_2 звернулася з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірна постанова прийнята державним виконавцем на підставі та спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Права і обов'язки державного виконавця визначені у статті 11 Закону України «Про виконавче провадження».

За змістом цієї норми державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, вправі накладати арешт на майно боржника, передавати його на зберігання та реалізовувати його в установленому законом порядку.

Частиною 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

За змістом пункту 1 частини першої статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходом примусового виконання судових рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають у інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника визначено у главі 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з частиною першою статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

З аналізу наведених положень Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що державний виконавець при виконанні рішення суду повинен вживати необхідні заходи, в тому числі, накладати арешти на майно боржника, з метою виконання рішення суду, не порушуючи при цьому прав інших учасників таких правовідносин.

Колегією суддів встановлено, що постановами державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 18.09.2008, 26.05.2009, 15.04.2012 було накладено арешт на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_3, зокрема, на автомобіль Опель Омега ДНЗ НОМЕР_2 синього кольору 1988 року випуску.

Частиною 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ.

Спірні правовідносини виникли у зв'язку з незгодою дружини боржника в межах зведеного виконавчого провадження ОСОБА_3 з постановою державного виконавця від 27.05.2014 про оголошення автомобіля в розшук. Незгода обумовлена тим, що рішенням суду, яке набрало законної сили 03.03.2015, за позивачем, яка не є учасником виконавчого провадження, виділено та визнано право власності на ? автомобіля, який оголошено в розшук.

Згідно зі статтею 34 Закону України «Про дорожній рух» та пунктом 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388 власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи або їхні представники зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

З матеріалів справи не вбачається, що за позивачем у встановленому законом порядку зареєстровано спірний автомобіль, який оголошено в розшук. На момент винесення оскаржуваної постанови державного виконавця право власності на частку у спільному майні не було визначено, майно не поділено, а за технічним паспортом власником автомобіля є ОСОБА_5.

Спірна постанова державного виконавця була винесена до набрання законної сили рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.02.2015 у справі №711/10661/14-ц, на яке посилається позивач як на підставу вимог адміністративного позову.

Крім того, зі змісту рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.02.2015 у справі №711/10661/14-ц вбачається, що ОСОБА_2 виділено та визнано право власності на ? частину автомобіля автомобіля марки Опель Омега, 1997 року випуску, колір синій, двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4.

При цьому, як вбачається, зі змісту оскаржуваної постанови державного виконавця, від 27.05.2014 оголошено розшук, вирішено затримати та поставити на штрафмайданчик автомобіль Опель Омега ДНЗ НОМЕР_2 синього кольору 1988 року випуску, тобто інший, ніж вказано в рішенні суду.

Наведене підтверджується і листом Управління Державтоінспекції УМВС України в Черкаській області від 22.05.2012 № 13/6-692, в якому йдеться про виконання постанови державного виконавця від 17.01.2011 про розшук та затримання автомобіля Опель Омега ДНЗ НОМЕР_2 синього кольору 1988 року випуску, кузов № НОМЕР_1.

Таким чином, номер кузова та рік випуску автомобіля не є аналогічними.

Частиною 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч. 3 цієї статті з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.

Згідно з ч. 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

В матеріалах справи відсутні відомості про скасування постанови державного виконавця про накладення арешту на спірний автомобіль, як і оскарження її позивачем чи звернення до суду з позовом про виключення належної одному з подружжя частки майна з акта опису.

При цьому, оголошення розшуку майна боржника у спірних правовідносинах було наслідком накладення арешту на спірний автомобіль з метою забезпечення виконання рішення суду.

Зважаючи на викладене, позивачем обрано невірний спосіб захисту прав, які остання вважає порушеними.

Крім того, при зверненні позивача з даним позовом було заявлено вимоги про зобов'язання відповідача скасувати постанову про розшук майна боржника від 27.05.2014.

Згідно з ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Положеннями ч. 2 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Аналіз наведених положень дає підстави стверджувати, що скасування начальником постанови державного виконавця, який йому підпорядкований відноситься до повноважень керівника відповідного відділу ДВС.

Відповідно до абз. 3 п. 10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року N 7 суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги позивача висновки суду першої інстанції не спростовують та відхиляються судом так, як є помилковими.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 41, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.О. Беспалов

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 10.12.2015

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Беспалов О.О.

Грибан І.О.