Постанова № 54271135, 01.12.2015, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/1651/15-а

13 год. 44 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брезіної Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Якимець Х.В.,

представника позивача не зявився,

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіженька плюс" до Новоселицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень та визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким скасувати податкові повідомлення-рішення №409/15 НОМЕР_1 від 05.08.2011 р., №551/15 НОМЕР_2 від 26.12.2011 р., №552/15 НОМЕР_3 від 26.12.2011 року.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 06.07.2011 року відповідач на адресу TOB «Свіженької плюс» надіслав наказ №618 від 06.07.2011р. про проведення документальної невиїзної перевірки взаємовідносин TOB «Свіженька плюс» та ПП «Приматех» з 01.12.2010 року. На запит податкового органу позивачем було надано всі необхідні документи по контрагенту ПП «Приматех» (податкові накладні, банківські виписки платіжні доручення, видаткові накладні, товаротранспортні накладні, платіжні доручення та договір), які підтверджують включення податкового кредиту. Однак, 20.07.2011 року на адресу TOB «Свіженька плюс» надійшов Акт № 442/15/36430262 від 20.07.2011 року в якому вказано, що угода між TOB «Свіженька плюс» та ПП «Приматех» на придбання товарно-матеріальних цінностей укладені без настання реальних наслідків. Податковим органом визначено, що договори, укладені з зазначеним контрагентом є нікчемними та не створюють юридичних наслідків. Позивач зазначає, що податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.08.2011 року №409/15 про стягнення грошового зобов'язання в сумі 10 000 грн., та штрафної санкції в розмірі 1000 гривень.

Також, як зазначає позивач, 22.11.2011 року Новоселицька міжрайонна податкова інспекція на адресу TOB «Свіженької плюс» надіслала наказ №932 від 02.11.2011 року про проведення документальної невиїзної перевірки взаємовідносин TOB «Свіженька плюс» та ПП «Приматех» за період з 01.01.2011 р. по 28.02.2011 року. Відповідачем 16.12.2011 року на адресу TOB «Свіженька плюс» надіслано акт № 665/15 від 16.12.2011 р., в якому вказано, що угоди між підприємством TOB «Свіженька плюс» та ПП «Приматех» на придбання товарно-матеріальних цінностей укладені без настання реальних наслідків. В акті вказано, що договори, укладені із вказаним контрагентом є нікчемними та не створюють юридичних наслідків, однак обґрунтувань податкового органу щодо прийняття такого висновку немає.

Позивач посилається також на те, що в Акті проведеної перевірки податковим органом зазначено що, згідно довідки Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровськ, угоди між «ПП «Приматех» та TOB «Енерготехінженірінг» та з ПП «КДЮ» визнані нікчемними, на підставі цього податковим органом зроблено висновок, що угоди між підприємством TOB «Свіженька плюс» та ПП «Приматех» на придбання товарно-матеріальних цінностей укладені без настання реальних наслідків. TOB «Свіженька плюс» не погоджується з даним висновком податкового органу. Позивачу не зрозуміло яке відношення до TOB «Свіженька плюс» мають вищевказані організації і як саме вони впливають на дійсність угод укладених з «ПП «Приматех».

Позивач вважає, що відповідач при проведенні перевірки та при оформленні її результатів діяв не в порядку та не в спосіб передбачений законодавством України, висновки вказані в актах перевірки, не відповідають фактичним обставинам справи, прийняті з порушенням норм законодавства. Такі незаконні дії відповідача порушують права та законні інтереси позивача.

TOB «Свіженька плюс» зазначає також, що відповідач не враховував обставин стосовно реальності виконання договору з ПП «Приматех», а свої доводи базує на недоведених припущеннях. Позивач стверджує, що підприємству ПДВ не відшкодовується, а вся сума, включно з ПДВ, була перерахована на рахунок контрагента. Крім того, з отриманої сировини була вироблена продукція у вигляді гранульованого комбікорму, яка реалізована іншим контрагентам. Вся сировина перевозилась приватним підприємцем ОСОБА_2, що підтверджується актами виконання про надання послуг по перевезенню, які були надані для перевірки. Позивач зазначає, що працівники податкового органу не досліджували документів стосовно реальності виконання договору, укладеного з ПП «Приматех».

Позивач стверджує, що несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. TOB «Свіженька плюс» зазначає, що факт отримання підприємством податкової накладної за результатами придбання товару дає підприємству право віднести суму сплаченого ПДВ до податкового кредиту. Жодних додаткових вимог до формування податкового кредиту законодавством не встановлено. Позивач стверджує, що наявність у TOB «Свіженька плюс», виданої йому продавцем товару - ПП «Приматех» податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та наполягав на законності прийнятого рішення податковим органом. Зазначив, що згідно довідки Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровськ ПП «Приматех» відсутнє за місцезнаходженням, про що було складено акт №793/23-3/37149588 від 15.03.2011 р., що виключає можливість здійснення будь-яких господарських операцій, в тому числі взаємовідносин з позивачем. Декларації з податку на прибуток підприємств до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровськ ПП «Приматех» не надавало, відсутня будь-яка інформація щодо основних фондів та нематеріальних активів, необхідних для здійснення основного виду діяльності. Зазначений контрагент не подавав до податкового органу звітності з податку власників наземних транспортних засобів та зборів за забруднення навколишнього середовища. За результатами аналізу документів, які є в обліковій справі зазначеного контрагента, даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел, встановлено відсутність інформації щодо виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання. У зв'язку з відсутністю ПП «Приматех» за місцезнаходженням, відсутні первинні та бухгалтерські документи: договори, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь-які інші первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності. Податковий орган також зазначив, що позивачем не було надано доказів перевезення купленого у контрагента товару, тобто відсутні докази фактичної поставки товару з міста Дніпропетровськ в м. Чернівці.

Таким чином, податковий орган стверджує, що вказані TOB «Свіженька плюс» обставини щодо укладання з зазначеним контрагентом договору поставки та його виконання не містять ознак реальності, а тому прийняті податкові повідомлення-рішення є законними та підлягають виконанню.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно письмових пояснень TOB «Свіженька плюс» від 19.04.2011 р. на лист Новоселицької МДПІ Чернівецької області №3326/1015-007 від 13.04.2011 р., надано документальне підтвердження про включення податкового кредиту за грудень місяць 2010 р., січень 2011 р., лютий 2011 р. по контрагентах, в тому числі ПП «Приматех», а саме копії податкових накладних, товарно-транспортних накладних, договорів поставки товарів, видаткових накладних, платіжних доручень та банківські виписки. (а.с. 10).

У відповідності до наказу Новоселицької МДПІ Чернівецької області від 06.07.2011 р. №618, наказано провести документальну невиїзну перевірку взаємовідносин TOB «Свіженька плюс» із ПП «Приматех» з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р., починаючи з 07 липня 2011 р. терміном на 5 робочих днів. (а.с. 11).

Відповідачем, на підставі наказу від 06.07.2011 р. №618 та повідомлення від 06.07.2011 р. проведено документальну невиїзну перевірку взаємовідносин TOB «Свіженька плюс» із ПП «Приматех» за грудень 2010 року. За результатами перевірки складено Акт №442/15/36430262 від 20.07.2011 року. (а.с. 12-34).

Згідно висновків, зазначених в Акті перевірки №442/15/36430262, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 1, 2 ст. 215, п.п. 1, 5 ст. 203, ст. 216 Цивільного кодексу України, внаслідок чого заключні договори з ПП «Приматех» є нікчемними та не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю на загальну суму ПДВ 10000 грн., що призвело до заниження податку, що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2010 р. в сумі 10000 гривень.

На підставі зазначених висновків, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №409/15 НОМЕР_1 від 05.08.2011 р., у звязку з чим збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 11000 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1000 гривень. (а.с. 35).

Податковим органом на підставі наказу від 22 листопада 2011 р. №932 та повідомлення від 22.11.2011 р. №932 проведено документальну невиїзну перевірку взаємовідносин TOB «Свіженька плюс» із ПП «Приматех» за січень-лютий 2011 року. За результатами перевірки складено Акт №665/15/36430262 від 16.12.2011 року. (а.с. 36-62).

На підставі висновків Акта перевірки №665/15/36430262, податковим органом -Новоселицькою МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №551/15 НОМЕР_2 від 26.12.2011 р., у звязку з чим збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 36423 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн. та №552/15 НОМЕР_3 від 26.12.2011 р., яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 16574 гривні. (а.с. 63, 64).

Згідно договору поставки №4 від 20 грудня 2010 р., укладеного між ПП «Приматех» (продавець) та TOB «Свіженька плюс» (покупець), позивач придбав 283 тонни кукурудзи урожаю 2010 року. (а.с. 65-68).

На підтвердження здійснення господарських операцій TOB «Свіженька плюс» з ПП «Приматех» позивачем надано копії накладних, платіжні документи та платіжні доручення на підтвердження оплати поставленого товару та податкові накладні. (а.с. 123-159).

Крім того, на підтвердження здійснення господарських операцій TOB «Свіженька плюс» з ПП «Приматех» позивачем надано копії обротно-сальдових відомостей, розрахунків та платіжних документів з ФОП ОСОБА_2., копія договору №01/1, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та позивачем. Відповідно до умов вказаного договору №01/1 від 01.11.2010 р. ФОП ОСОБА_2 зобов'язувався перевезти вантаж. Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) між «Свіженька плюс» та ФОП ОСОБА_2, який здійснював перевезення купленого позивачем товару у контрагента. (а.с. 180-191, 203-241).

Згідно відомості про реєстрацію ПП «Приматех» в якості платника ПДВ, зазначено, що контрагент позивача був зареєстрований платником ПДВ 18.06.2010 року. Реєстрація платника ПДВ анульована 11.02.2011 р. за ініціативою платника. (а.с. 163-166).

До вказаних правовідносин суд застосовує положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зобовязаний перевірити дотримання вказаних критеріїв субєктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.п. 201.1, 201.2 ст.201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

У відповідності до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Податковий орган, як на підставу правомірності винесення оскаржуваних повідомлень- рішень із ПДВ зазначає про нікчемність угод, укладених позивачем із контрагентом, з урахуванням інформації наданої ВПМ Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська №757 від 30.06.2011 р., згідно якої ПП «Приматех» відсутнє за місцезнаходженням. Зазначене, на думку податкового органу, свідчить про те, що контрагент позивача не має та не здійснював жодних фінансово-господарських взаємовідносин з іншими підприємствами.

Однак, статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК). З наведеного випливає, що правочин (договір) є правомірним, а отже й дійсним. Неправомірність (недійсність) правочину повинна бути прямо передбачена законом або встановлена рішенням суду, що набрало законної сили.

Разом із тим, відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. У цій же статті розмежовується два види недійсних правочинів: нікчемні та оспорювані. Нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Оспорюваним є правочин, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний недійсним судом.

Верховний Суд України у постанові Пленуму від 06.11.2009 р. № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними (далі - постанова № 9) розтлумачив, що нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду (п. 4 Постанови). Виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (ч. 1 ст. 216 ЦК України ), (п. 7 постанови № 9).

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Пункт 18 постанови № 9 тлумачить, що усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

З урахуванням наведеного, висновки податкового органу щодо нікчемності правочинів, укладених між ПП «Приматех» до ТОВ "Свіженька плюс" є такими, що не відповідають вимогам законодавства із цього питання. Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Однак, ознак, визначених ст. 228 Цивільного кодексу України у договорі, і того, що договір не відповідав вимогам закону, посягав на суспільні, економічні та соціальні основи держави не було. А тому податковий орган не мав правових підстав робити висновки про нікчемність правочину.

В такому разі цей договір міг бути оспорений, однак вказаний дій податковим органом також не було вчинено. Не було доведено, у порядку встановленому законом, недійсності, протиправності правочинів між ПП «Приматех» до ТОВ "Свіженька плюс".

Судом встановлено, що на момент складання податкових накладних та всіх первинних документів ПП «Приматех» було зареєстровано платником податку на додану вартість. Здійснення господарських операції між TOB «Свіженька плюс» та ПП «Приматех» підтверджується: податковими накладними, накладними, платіжними документами, які знаходяться в матеріалах справи. Суд вважає, що позивачем було дотримано встановлений порядок формування податкового кредиту за операціями, здійсненими внаслідок взаємовідносин з ПП «Приматех». Фактичне виконання умов договору поставки підтверджується належними документами.

Крім того, матеріалами справами спростовується позиція податкового органу стосовно того, що відсутні будь-які докази здійснення фактичного поставляння купленого товару позивачем у контрагента. Як встановлено в ході судового розгляду справи, згідно договору №7 від 20.12.2010 р. TOB «Свіженька плюс» було куплено у ПП «Приматех» кукурудзу врожаю 2010 р. вагою 283 тони, яка знаходиться на складі в Чернівецькій області, м. Новоселиця, вул. Складська, буд 10, Зерновий склад ООО "АМГ Агрохолдинг". Таким чином судом встановлено, що куплений товар знаходився не в Дніпропетровській області, а в Чернівецькій. На підтвердження транспортування зазначеного товару, позивач уклав договір перевезення №01/1 від 01.11.2010 р. з ФОП ОСОБА_2, який надав послуги по транспортуванню купленої кукурудзи та отримав грошову винагороду, що також підтверджується матеріалами справи. Зазначене спростовує обґрунтування податкового органу щодо неможливості підтвердження фактичного перевезення купленого товару TOB «Свіженька плюс».

Суд вважає безпідставним посилання податкового органу на довідку ВПМ Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська №757 від 30.06.2011 р., лист №20100/7/23-308-55 від 29.06.2011 р. та лист №23788/23-308-555 від 29.07.2011 року, як на докази фіктивності господарських взаємовідносин між TOB «Свіженька плюс» та ПП «Приматех», оскільки вказаними документами лише зафіксовано те, що контрагент позивача відсутній за місцезнаходженням і на основі цього податковим органом зроблено висновки про відсутність господарських операцій. Відсутність суб'єкта господарювання за місцем знаходження і не дослідження податковим органом, у зв'язку із цим, первинних документів не є достатньою підставою для висновків про те, що операцій не було. Зазначені висновки зроблені на основі припущень, а тому не можуть тлумачитись інакше, як припущення податкового органу.

У відповідності до ст. 69, 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Предметом доказування є господарські операції, їх наявність чи відсутність. Для перевірки цих обставин необхідно проаналізувати первинні документи, чого не було зроблено у вищенаведених актах Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська по відношенню до ПП "Приматекс", а Новоселицькою МДПІ взято за основу інформацію, що ґрунтувалась на припущеннях.

Суд не приймає доводи податкового органу щодо того, що рішенням Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 року встановлено обставини, які мають значення для цієї справи. Так, у справі № 2а-0470/9803/11 за позовом ПП "Приматекс" до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій щодо відображення в акті перевірки висновків про порушення ст. 203, 215, 228, 656 Цивільного кодексу України по правочинах здійснених з ТОВ "Енерготехінженірінг" підтверджується те, що висновки зроблені в акті №2993/23-3/37149588 Лівобережної МДПІ про перевірку ПП "Приматекс" визнані судом такими, що є правомірними. Апеляційний суд вказав, що дослідженими первинними документами було встановлено наявність договору, податкових накладних та видаткових накладних, однак докази оплати за товар відсутні.

Надане суду рішення стосується акту перевірки від 25.07.2011 року №2993/23-3/37149588 Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, акт за вказаним номером не використовувався Новоселицькою МДПІ під час здійснення перевірок TOB «Свіженька плюс» і не став основою для зроблених податковим органом висновків, а тому не може бути застосованих до цих правовідносин.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, судовим розглядом встановлено, що податковий орган протиправно прийняв податкові повідомлення-рішення №409/15 НОМЕР_1 від 05.08.2011 р., №551/15 НОМЕР_2 від 26.12.2011 р., №552/15 НОМЕР_3 від 26.12.2011 р., які підлягають скасуванню.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Новоселицька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернівецькій області не довела правомірність прийнятих рішень.

У відповідності до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №409/15 НОМЕР_1 від 05.08.2011 р. з податку на додану вартість в сумі 11000 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1000 гривень, №551/15 НОМЕР_2 від 26.12.2011 р. з податку на додану вартість в сумі 36423 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн. та №552/15 НОМЕР_3 від 26.12.2011 р., яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 16574 гривні.

3. Повернути сплачений позивачем судовий збір у розмірі 182 грн. 70 коп. за рахунок асигнувань відповідача.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Т.М. Брезіна

Постанова в повному обсязі складена 07 грудня 2015 р.