Постанова № 54270616, 09.12.2015, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2015 р. Справа №818/3601/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до Відділу Державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції Сумської області, третя особа - ОСОБА_1 про зняття арешту із заставленого майна,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - позивач, ПАТ КБ "ПриватБанк") звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу Державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції Сумської області (далі - відповідач, ДВС Охтирського МУЮ Сумської області), третя особа - ОСОБА_1 (далі - третя особа, ОСОБА_1В.), в якій просить, з урахуванням уточнень позовних вимог, зняти арешт із заставленого майна Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк": квартири загальною площею 54,6 кв.м, житловою площею 37,7 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, що мешкає за адресою: 42700, АДРЕСА_2, (ІНН НОМЕР_1), накладеного згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП 47942379 від 05.08.2015 року.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до кредитного договору № SUA0GK00000162 від 29.05.2007 р. ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 104 000,00 дол. США. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 30.05.2007 р. між сторонами був укладений договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_2 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 54,6 кв.м., житловою площею 37,7 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі продажу, посвідченому ОСОБА_3, приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу 29.05.2007 року, за реєстром 2089.

Державним виконавцем ВДВС Охтирського МРУЮ відповідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП 47942379 від 05.08.2015 р. було накладено арешт на все нерухоме майно, в тому числі і на вищезгадану квартиру. Згідно ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. В силу застави заставодержатель має переважне право перед іншими кредиторами.

Таким чином, державна виконавча служба не має правових підстав для звернення стягнення на заставлене майно на користь стягувачів, які не є іпотекодержателями.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та розгляд справи провести за його відсутності (а.с. 56).

Представник відповідача, належним чином повідмлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 53), в судове засідання не з'явився, письмових заперечень щодо суті заявлених позовних вимог не надав.

Третя особа та представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 51), надав суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 34).

Відповідно до вимог ч.6 ст. 12 та ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Таким чином, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.05.2007 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № SUA0GK00000162, за яким позивач надав ОСОБА_1 кредит в сумі 104 000,00 дол. США (а.с. 6-8).

В забезпечення виконання зазначеного договору між позивачем та ОСОБА_1 30.05.2007 року укладений договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_2 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 54,6 кв.м., житловою площею 37,7 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 9-11).

Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу 30.05.2007 року за реєстраційним номером № 2106, яким накладено заборону відчуження квартири № 49 по вул. Батюка в будинку № 49 в місті Охтирка, яка належить ОСОБА_2, до припинення іпотечного договору (а.с. 11).

05.08.2015 року державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції Сумської області винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 43), якою накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1, в тому числі і на вищезгадану квартиру.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із ст.ст. 572, 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Чинним законодавством не передбачено заборони накладення арешту на майно, що є предметом іпотеки. Разом із тим ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" обумовлено випадки, підстави й порядок зняття арешту з майна, у тому числі відповідно до ч. 5 цієї норми у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження (конкретні випадки визначені в частинах 1 - 4 указаної статті) арешт із майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

У силу положень ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Згідно із ч. 4 цієї норми заставодержатель має право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна у разі звернення стягнення на це майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями. При цьому встановлено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: 1) виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю (ч. 3 ст. 54 цього самого Закону). Указані норми безпосередньо стосуються арешту як складової виконання рішення суду про задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями.

З аналізу зазначених норм вбачається, що іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, установленому цим Законом.

За приписами ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Слід зазначити, що право іпотеки у позивача виникло 30.05.2007 року, а арешт на все майно був накладений у липні 2013 року, тобто пізніше ніж було укладено договір іпотеки.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, а саме з договору іпотеки, вартість предмету іпотеки складає 500 000.00 грн. (а.с. 9-11), а станом на 03 серпня 2015 р. заборгованість ОСОБА_2 перед ПриватБанком за кредитним договором № SUA0GK00000162 становить 214 133.93 доларів США, що в гривневому еквіваленті по Курсу НБУ складає 4 522 508,54 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 12-17). Отже, вартість предмету іпотеки менше ніж заборгованість перед іпотекодержателем.

Таким чином, суд зазначає, що Відділ Державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції Сумської області, не має правових підстав для звернення стягнення на заставлене майно на користь стягувачів, які не є іпотекодержателями.

Окрім того, як зазначено в позовній заяві, позивач, який є заставодержателем, не був повідомлений про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться в іпотеці, як того вимагають положення ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» та йому не було роз'яснено право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку, що включення предмету іпотеки - квартири АДРЕСА_4 - до складу арештованого майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення іншими стягувачами, які не є іпотекодержателями цього майна, порушує права позивача на першочергове задоволення своїх вимог за рахунок нерухомого майна ОСОБА_1, а тому позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, відповідно до платіжного доручення від 26.10.2015 року № PROM6BUO8R позивачем було сплачено судовий збір в загальному розмірі 1 218,00 грн. (а.с. 3).

Враховуючи положення вказаних норм, суд вважає за необхідне стягнути на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" за рахунок бюджетних асигнувань Відділу Державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції Сумської області суму судового збору в розмірі 1 218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 коп.).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до Відділу Державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції Сумської області, третя особа - ОСОБА_1 про зняття арешту із заставленого майна задовольнити.

Зняти арешт із заставленого майна Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк": квартири загальною площею 54,6 кв.м, житловою площею 37,7 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, що мешкає за адресою: 42700, АДРЕСА_2, (ІНН НОМЕР_1), накладеного згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП 47942379 від 05.08.2015 року.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, код ЄДРПОУ 14360570) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції суму судового збору в розмірі 1 218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) В.О. Павлічек

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек