Постанова № 54270217, 11.12.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

11 грудня 2015 року Справа № 814/2763/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження.

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, Миколаїв, 54025

доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК" ОСОБА_2, пр. Гагаріна, 12-А (пр. Шевченка, 8-А, 65058), Одеса, 65039

третя особаФонд гарантування вкладів фізичних осіб, б-р Т. Шевченка, 33-Б, Київ 32, 01032 провизнання протиправною бездіяльність, зобовязання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі за текстом Фонд) ОСОБА_3 щодо не включення його, як вкладника за договором банківського рахунку у доларах США від 23.01.2015 р. № НОМЕР_1, укладеним з ПАТ «Імексбанк», до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та зобовязання відповідача подати до Фонду інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом за договором банківського рахунку у доларах США від 23.01.2015 р. № НОМЕР_1, укладеним з ПАТ «Імексбанк», за рахунок Фонду. Оскільки рішенням виконавчої дирекції Фонду від 19.10.2015 р. № 189 було змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора АТ «Імексбанк», на ОСОБА_2, про що було повідомлення на офіційному інтернет-сайті Фонду http://www.fg.gov.ua, за клопотанням представника позивача на підставі ст. 55 КАС України було здійснено заміну відповідача на Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» ОСОБА_2.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на невідповідність операції по зарахуванню коштів на рахунок позивача вимогам постанови Національного Банку України від 16.09.2013 р. № 365 «Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України», постанови Національного Банку України від 15.01.2015 р. № 16/БТ «Про віднесення ПАТ «Імексбанк» до категорії проблемних», а також на проведення перевірки ГУ МВС України в Одеській області та ГУ БКОЗ СБ України за повідомленнями Уповноваженої особи Фонду.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

Постановою Нацбанку України від 26.01.2015 р. № 50 «Про віднесення АТ «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних», банк був віднесений до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 16 від 26.01.2015 р. «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «Імексбанк», розпочато процедуру виведення АТ «Імексбанк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 27.01.2015 р. по 26.04.2015 р. включно, та призначено уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації ОСОБА_4.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 84 від 23.04.2015 р. «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Імексбанк» продовжено здійснення тимчасової адміністрації до 26.05.2015 р. включно.

Постановою Нацбанку України від 27.05.2015 р. № 330 було відкликано банківську ліцензії АТ «Імексбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» розпочато процедуру ліквідації банку з відшкодуванням коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до Плану врегулювання, з 27.05.2015 р., та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку ОСОБА_3.

23.01.2015 р. ОСОБА_5 звернувся до відділення АТ «Імексбанк» № 429 у м. Миколаєві із заявою про відкриття поточного рахунку на імя ОСОБА_1, після чого між банком та ОСОБА_5, діючим в інтересах ОСОБА_1 (Клієнта), був укладений договір № НОМЕР_1 банківського рахунку у доларах США, відповідно до якого банк відкриває Клієнту (позивачу) поточний рахунок № 26202492798027, зобовязується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, які йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка, проведення інших операцій за рахунком.

Меморіальним валютним ордером № 7796 від 23.01.2015 р. банк, за розпорядженням ОСОБА_5, перерахував з його рахунку 26205462798002 на рахунок 26202492798027, відкритий ОСОБА_5 на імя позивача, кошти в сумі 10000,00 дол. США.

Цього ж дня 23.01.2015 р. між банком та позивачем був укладений договір № НОМЕР_1 банківського рахунку у доларах США, яким також передбачене відкриття банком позивачу, як Клієнту, поточного рахунку 26202492798027, та здійснення відповідних операцій за рахунком.

22.05.2015 р. позивач подав Уповноваженій особі Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ «Імексбанк» заяву про включення його, як вкладника за договором № НОМЕР_1 від 23.01.2015 р., до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та просив здійснити виплату вкладу відповідно до закону.

Відповідач листом від 03.06.2015 р. № 294 повідомив позивача, що виплату йому суми гарантованого відшкодування вкладу тимчасово призупинено до зясування обставин та підтвердження характеру звичайності проведених операцій, та що відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України від 23.02.2012 р. № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» наказом уповноваженої особи Фонду № 34-в від 05.02.2015 р. створена комісія і призначено проведення перевірки укладених з банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку, а також обставин зарахування грошових коштів на вказані рахунки, в результаті якої було встановлено, що в період до моменту запровадження тимчасової адміністрації за участі позивача було проведено ряд операцій, що за попередніми висновками можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності.

Листом від 15.07.2015 р. № 3805 відповідач додатково повідомив позивача, що ним на виконання ч. 2 ст. 38 даного Закону була проведена перевірку укладених банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних/карткових рахунків), а також обставин зарахування коштів на вказані рахунки, та що результати перевірки виступають предметом досудового розслідування, порушеного СУ ГУ МВС України в Одеській області та СУ ГУ МВС України в м. Києві на предмет встановлення в діях посадових осіб банку та можливо клієнтів банку ознак протиправних діянь.

24.07.2015 р. позивач направив на адресу відповідача заяву з проханням повідомити, чи включено його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за договором № НОМЕР_1 від 23.01.2015 р. на суму вкладу 10000,00 дол. США, однак відповіді не отримав.

Відповідно до п. 3, 4 ст. 2 Закону України від 23.02.2012 р. № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вклад це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник це фізична особа (крім фізичних осіб - субєктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно ч. 1, 2 ст. 26 цього Закону, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно ч. 5 ст. 26 цього Закону, відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до ст. 36 цього Закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 цього Закону, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Згідно ч. 3,4,5 ст. 27 Закону, Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий курєр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч. 4 ст. 26 цього Закону (ч. 6 ст. 27 Закону).

Частиною 4 ст. 26 Закону передбачено, що Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на предявника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, субєкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобовязання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобовязань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Аналогічне передбачене Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 р. № 14, відповідно до пунктів 3-5 розділу III Положення, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд на підставі Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів, складає загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення.

Згідно ч. 2 ст. 37 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду має право, зокрема, продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій (п. 3); повідомляти сторони за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів (п. 4); звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку (п. 6), при цьому відповідні повноваження уповноважена особа реалізує на стадії здійснення тимчасової адміністрації банку. Частиною 2 статті 38 Закону передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобовязана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно ч. 3 ст. 38 Закону, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобовязання без встановлення обовязку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобовязання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобовязань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобовязаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобовязання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з повязаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Згідно ч. 4 ст. 38 Закону, Уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Згідно ч. 5 ст. 38 Закону, у разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобовязаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Отже, оскільки кошти, що обліковуються на рахунку позивача, підпадають під визначення вкладу в розумінні п. 3 ст. 2 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа повинна була за результатами проведеної перевірки під час дії тимчасової адміністрації, протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Імексбанк» віднести позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню відповідно до ч. 2 ст. 27 цього Закону, або до переліку вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч. 4 ст. 26 цього Закону, або повідомити позивача про нікчемність правочину (правочинів) за його участю з підстав, визначених ч. 3 ст. 38 Закону.

Однак відповідач не надав суду доказів віднесення позивача до переліку вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом, або повідомлення його про нікчемність правочинів за його участю з підстав визначених ч. 3 ст. 38 Закону. Відповідач не надав суду доказів визнання уповноваженою особою Фонду нікчемними яких-небудь правочинів з участю позивача.

Натомість, відповідач повідомив позивача листами від 03.06.2015 р. та 15.07.2015 р. про зупинення виплати відшкодування вкладу та про звернення до правоохоронних органів, проте Законом «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачено можливості зупинення виплати відшкодування вкладу уповноваженою особою Фонду на стадії процедури ліквідації банку, в тому числі у звязку з проведенням перевірки правоохоронними органами. Закон також не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме що вкладом повинні бути лише кошти, внесені безпосередньо вкладником.

Суд вважає безпідставним посилання представника відповідача на постанову Нацбанку України від 16.09.2013 р. № 365 «Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України», відповідно до якої надходження коштів в іноземній валюті в межах України на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи (резидента або нерезидента) здійснюється виключно шляхом переказу коштів в іноземній валюті з іншого власного рахунку або шляхом унесення готівки власником рахунку, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1067 ЦК України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Згідно ч. 3, 4 ст. 636 ЦК України, яка встановлює загальні положення про договір на користь третьої особи, з моменту вираження третьою особою наміру скористатися своїм правом сторони не можуть розірвати або змінити договір без згоди третьої особи, якщо інше не встановлено договором або законом; якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

У відносинах банківського вкладу (ч. 1 ст. 1063 ЦК України) визначено, що особа, на користь якої відкрито вкладний рахунок, набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами. До набуття особою, на користь якої зроблений банківський вклад, прав вкладника ці права належать особі, яка зробила вклад.

Оскільки на момент перерахування коштів 22.01.2015 р. власником рахунку, відкритого на імя позивача, залишався ОСОБА_5, що підтверджено меморіальним валютним ордером, операція з перерахування коштів не суперечить постанові № 3645 від 16.09.2013 р., а позивач став власником цього рахунку з моменту підписання з банком договору банківського рахунку. Відповідачем, згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено належними доказами, що дані щодо перерахування коштів з рахунку ОСОБА_5 на його ж рахунок, наведені в меморіальному валютному ордері, є недостовірними.

Також судом відхиляється посилання відповідача на постанову Нацбанку України від 15.01.2015 р. № 16/БТ «Про віднесення ПАТ «Імексбанк» до категорії проблемних», згідно якої банк було віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів та введені обмеження, зокрема, не допускати проведення будь-яких операцій за чинними договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Дана постанова за правовою природою є заходом впливу, що застосовується до банків за порушення банківського та іншого законодавства (п. 12 ч. 1 ст.73 Закону України № 2121-III від 07.12.2000 р. «Про банки та банківську діяльність»), тому вона обовязкова лише для службових осіб банку, визнаного проблемним, та недодержання вимог, встановлених даною постановою, може тягти правові наслідки виключно для банків та їх службових осіб, але не для вкладників та інших клієнтів банку.

Отже, недодержання вимог та обмежень, визначених постановою Нацбанку України від 15.01.2015 р. № 16/БТ, не тягне за собою нікчемність правочинів за участю позивача, тим більше що перелік підстав нікчемності правочинів, наведений у ч. 3 ст. 38 Закону, є вичерпним, і позивач не знав і не міг знати про обмеження, введені щодо АТ «Імексбанк», оскільки такі заходи впливу є банківською таємницею (ч. 3 ст. 75 ЗУ «Про банки та банківську діяльність»).

Внаслідок не включення позивача уповноваженою особою в порядку, визначеному ч. 2 ст. 27 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до переліку вкладників, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок Фонду, було порушене право позивача на отримання відшкодування вкладу в межах суми, гарантованої Законом.

Позовні вимоги є обґрунтованими, не спростовані відповідачем як субєктом владних повноважень у порядку ч. 2 ст. 71 КАС України, тому підлягають задоволенню в повному обсязі. Судові витрати, відповідно до ст. 94 КАС України, слід віднести за рахунок бюджету на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» щодо не включення ОСОБА_1 (паспорт серії ЕО № 632481, виданий Центральним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 19.11.1998 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) як вкладника за договором банківського рахунку у доларах США від 23.01.2015 року № НОМЕР_1, укладеним з Публічним акціонерним товариством «Імексбанк», до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

3. Зобовязати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» ОСОБА_2 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (паспорт серії ЕО № 632481, виданий Центральним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 19.11.1998 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом за договором банківського рахунку у доларах США від 23.01.2015 року № НОМЕР_1, укладеним з Публічним акціонерним товариством «Імексбанк», за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (паспорт серії ЕО № 632481, виданий Центральним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 19.11.1998 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 73 грн. 08 коп. судового збору, сплаченого за подання позову.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І.В. Желєзний