Постанова № 54270165, 25.11.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

25 листопада 2015 року Справа № 814/3909/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Князєва В.С., за участю:

секретаря судового засідання: Западнюк К.А., позивача: ОСОБА_1, представника відповідача: ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовом: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 55202)

до відповідача: Головного Управління Держгеокадастру України у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034)

про: визнання протиправною бездіяльності відповідача; зобовязання відповідача вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного Управління Держгеокадастру України у Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просив суд:

- визнати бездіяльність Головного управління держгеокадастру у Миколаївській області з розгляду клопотання ОСОБА_1 з надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 гектара;

- зобовязати Головне управління держгеокадастру у Миколаївській області розглянути подане ОСОБА_1 клопотання про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 гектара у відповідності до норм чинного законодавства та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 гектара.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що звернувся до Головного управління Держземагентства у Миколаївській області з заявою про надання дозволу для розроблення проекту на відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, відповідь на яку була відповідачем надана невчасно а сама заява, по суті, була залишена нерозглянутою.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, та просив його задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вважав, що дії Головного Управління Держгеокадастру України у Миколаївській області відповідають чинному законодавству, порушень порядку державної реєстрації речового права допущено не було.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

У відповідності до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

20.06.2015 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держземагентства у Миколаївській області з заявою про надання дозволу для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення в межах території Грушівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

Відповідно до частини 7 статті 118 Земального кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Згідно наказу Держгеокадастру № 155 від 02.07.2015 року «Про питання діяльності Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області» та наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 10 від 03.07.2015 року «Про виконання наказу Держгеокадастру № 155 від 02.07.2015 року «Про питання діяльності Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області» Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області з 03.07.2015 року здійснює функції та виконує повноваження Головного управління Держземагентства у Миколаївській області, що припиняється.

Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області 15.10.2015 року надало відповідачу відповідь на його заяву від 20.06.2015 року, в якій зазначило, що оскільки після спливу місячного строку з дня надходження заяви дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови у його наданні ОСОБА_1В не отримав, то мав право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомити Головне управління Держземагентства у Миколаївській області. Оскільки звернень до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про надання дозволу для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства від ОСОБА_1 не надходило, позивачу запропонували звернутись з відповідним клопотанням та доданими до нього матеріалами.

Приймаючи рішення по справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 4 статті 122 Земального кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Позивач звернувся до Головного управління Держземагентства у Миколаївській області з заявою про надання дозволу для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, яке відповідно до норм частини 7 статті 118 Земельного кодексу України повинно було бути розглянуто у місячний строк.

Процес реорганізації не звільняє відповідача від виконання його обовязку розглянути заяву у встановлений законодавством строк.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, вимоги позивача щодо визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобовязання відповідача розглянути заяву від 20.06.2015 року суд вважає обґрунтованим та такими,що підлягають задоволенню.

Одночасно з цим, суд зазначає, що вимога позивача щодо зобовязання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, задоволенню не підлягає, оскільки надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, відповідно до положень частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, може надати такий дозвіл або відмовити у його наданні лише після розгляду відповідного звернення.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні даної частини позовних вимог суд ОСОБА_1 відмовляє.

Одночасно з цим, відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За таких обставин, суд виходить за межі позовних вимог ОСОБА_3, які були викладені некоректно та з деякими порушеннями статті 105 КАС України, та приймає рішення, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод та інтересів ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 2, 11, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.06.2015 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 гектара.

3. Зобовязати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.06.2015 року про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 гектара у відповідності до норм чинного законодавства та прийняти одне із рішень, що передбачені частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Князєв В.С.

Постанова оформлена у відповідності до ст. 163 КАС України

та підписана суддею 30 листопада 2015 року.