Постанова № 54269745, 26.03.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/12670/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКоблової О.Д.

при секретарі судового засіданняТуранській С.О.

за участю представників:

позивачаОСОБА_1

відповідачаОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідротерм»до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гідротерм» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та просить:

- визнати дії Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області щодо визнання нікчемними правочинів між ТОВ «Гідротерм» та ТОВ «Гранд Буд Престиж» протиправними;

- скасувати податкове повідомлення рішення від 16.09.2011 року №0002122301 про збільшення суми грошових зобовязань ТОВ «Гідротерм» з ПДВ на 19 920,00 грн., в тому числі штрафні санкції 3 420,00 грн.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань достовірності формування податкових зобовязань і податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Гранд Буд Престиж» за період з 01.12.2010р. по 28.02.2011р., за наслідками якої податковою інспекцією складено акт № 1187/231/32633290 від 08.09.2011 року, за яким зроблено висновок про порушення позивачем ч.1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України внаслідок чого правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Позивач не погоджується з такими висновками відповідача, викладеними в акті перевірки, вважає такі дії відповідача протиправними, безпідставними, та такими, що базуються на необґрунтованих даних, лише на припущеннях перевіряючих.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на надані письмові заперечення, в яких просили у задоволені адміністративного позову відмовити в повному обсязі та зазначили, що до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська надійшло подання прокуратури індустріального району м. Дніпропетровська №64119015 вих.-11 від 29.06.2011 року (вх. №232/9 від 05.07.2011 року), згідно якого встановлено, що у відношенні ОСОБА_4 ТОВ «Гранд Буд Престиж» порушено кримінальну справу №64119015 за здійснення злочинів, передбачених ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч.2 ст. 200, ч.2 ст. 366 КК України. У звязку з чим податковим органом на підставі наказу № 1369 від 08.08.2011 року, виданого Південною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в період з 26.08.2011р. по 01.09.2011р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідротерм» з питань достовірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ за період з 01.12.2010 по 28.02.2011 р. по взаємовідносинах з ТОВ «Гранд Буд Престиж». Перевіркою ТОВ «Гідротерм» встановлено порушення ч.1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України. В подальшому на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення рішення від 16.09.2011 року №0002122301.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи із наступного.

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що Південною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі Дніпропетровської області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідротерм» з питань достовірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Гранд Буд Престиж» за період з 01.12.2010 по 28.02.2011 р.

За результатами зазначеної перевірки податковою інспекцією було складено акт перевірки від 08.09.2011 року № 1187/231/32633290, за висновками якого встановлено: відповідно до частини ч.1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Вищевказане свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обовязкових платежів. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У ході судового розгляду справи позивачем не надані первинні бухгалтерські документи, які б свідчили про реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Гранд Буд Престиж».

У відповідності до п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88, який наведено вище, встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Оскільки, позивачем до суду первинні бухгалтерські документи не були надані, то суд не може їх оцінити та дійти висновку щодо їх відповідності або не відповідності вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім цього, слід звернути увагу на те, що в ході судового розгляду справи відповідачем надано лист Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, в якому зазначено, що вироком суду від 26 травня 2011 року ОСОБА_4 визнаний винним у скоєні злочинів передбачених ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч.2 ст. 366 КК України.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем у ході судового розгляду справи доведено правомірність та законність своїх дій та висновків про нікчемність правочинів. Крім цього, відповідачем надано докази порушення та визнання винними посадових осіб контрагента ТОВ «Гранд Буд Престиж», а отже, правочини укладені ТОВ «Гідротерм» та ТОВ «Гранд Буд Престиж» в силу ч.1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України мають ознаки нікчемності.

Враховуючи вищевказане, суд не вбачає законних підстав для задоволення позову.

Що стосується позовних вимог позивача про стягнення з відповідача судових витрат, то суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідротерм» не підлягають задоволенню, в задоволенні клопотання про стягнення судових витрат належить відмовити.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідротерм» до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 12 березня 2012 року.

Суддя ОСОБА_5