Постанова № 54269726, 30.11.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2015 р. Справа №805/3567/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 16 год. 00 хв.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., при секретарі судового засідання Кудрі В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу

до

Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС

про

визнання дій протиправними, визнання нечинною та скасування податкової вимоги.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 за довіреністю,

від відповідача не зявився.

Комунальне підприємство Компанія Вода Донбасу звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання дій протиправними, визнання нечинною та скасування податкової вимоги.

Суд ухвалою від 12.10.2015 року визнав причини пропуску строку звернення до суду поважними.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що сума податкового боргу, яка зазначена в податковій вимозі № 101-11 від 30.07.2015 року є безнадійним податковим боргом з податку на додану вартість в наслідок обставин непереборної сили та підлягає списанню.

Відповідач надав суду письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що податковий борг у розмірі 8 755 560 грн., складається виключно з сум, що були задекларовані платником самостійно податковими деклараціями з податку на додану вартість за період квітень 2014 року та червень-вересень 2014 року.Просив у задоволенні позову відмовити (а.с. 34-38).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач Комунальне підприємство Компанія Вода Донбасу (код ЄДРПОУ 00191678, вул. Карла Лібкнехта, буд. 177 а м. Маріуполь, Донецька область) є юридичною особою, перебуває на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС.

Як вбачається з матеріалів справи 20 травня 2015 року КП Компанія Вода Донбасу подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року, у якій самостійно визначена сума грошового зобов'язання, що сплачується до державного бюджету та складає 3 912 909 грн. (а.с. 67-68).

21 квітня 2015 року КП Компанія Вода Донбасу подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року, у якій самостійно визначена сума грошового зобов'язання, що сплачується до державного бюджету складає 3 418 290 грн. (а.с. 69-70).

22 квітня 2015 року КП Компанія Вода Донбасу подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року, у якій самостійно визначена сума грошового зобов'язання, що сплачується до державного бюджету складає 3 139 748 грн. (а.с. 71-72).

22 квітня 2015 року КП Компанія Вода Донбасу подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року, у якій самостійно визначена сума грошового зобов'язання, що сплачується до державного бюджету складає 1 202 674 грн. (а.с. 73-74).

23 квітня 2015 року КП Компанія Вода Донбасу подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року, у якій самостійно визначена сума грошового зобов'язання, що сплачується до державного бюджету складає 102 352 грн. (а.с. 75-76).

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (пункт 46.1 статті 46 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпунктів 49.18.1 та 48.18.3 пункту 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

25 листопада 2014 року сертифікатом №1735 Торгово-промислова палата України засвідчила настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 10.06.2014 року провадження господарської діяльності у Донецькій області та дотримання нормативно-правових актів України, що стосуються справлення і сплати податків та обовязкових платежів стало неможливим. На момент видачі сертифікату обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

07.08.2015 року Комунальне підприємство Компанія Вода Донбасу звернулось з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, а саме списати податковий борг з податку на додану вартість за квітень 2014 р., червень-вересень 2014 р. у сумі 8 758 560,92 грн.

28.09.2015 року Постановою Донецького окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено частково - визнано дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів по відмові у задоволені заяви Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу в списанні безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість червень - вересень 2014 року у сумі 7 863 064,00 грн протиправними та зобовязано Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу з податку на додану вартість червень-вересень 2014 року в сумі 7 863 064,00 грн.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2015 набрала законної сили 27.10.2015 року.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В частині другій статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України , обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Разом з тим, у позовній заяві позивач просить визнати нечинною та, водночас, скасувати зазначену податкову вимогу.

Як розяснено у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, з огляду на положення пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі визнання акта незаконним суд повинен скасувати його, якщо він є актом індивідуальної дії, або визнати нечинним, якщо він є нормативно-правовим актом, про що зазначити у резолютивній частині постанови. При цьому, скасування акта субєкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

При цьому, вимоги про визнання акта владного органу недійсним або неправомірним тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним.

Таким чином, наслідком висновку про визнання протиправним акта індивідуальної дії є необхідність його скасування.

Враховуючи те, що судом за наслідками розгляду справи встановлено, що сертифікатом №1735 Торгово-промислова палата України засвідчила настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 10.06.2014 року , суд приходить до висновку про необхідність часткового скасування податкової вимоги від 30.07.2015 року № 101-11.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача про визнання дій Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС протиправними та скасування податкової вимоги від 30.07.2015 року № 101-11 підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання дій протиправними, визнання нечинною та скасування податкової вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС щодо надання Комунальному підприємству Компанія Вода Донбасу податкової вимоги від 30.07.2015 року № 101-11 в частині податкового періоду червень-вересень 2014 року у сумі 7 863 064,00 гривень.

Скасувати податкову вимогу від 30.07.2015 року № 101-11 в частині податкового періоду червень-вересень 2014 року у сумі 7 863 064,00 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 30 листопада 2015 року.

Повний текст постанови складений 04 грудня 2015 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.