Ухвала суду № 54269720, 09.12.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 грудня 2015 р. 16:50 год. справа №804/16229/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши матеріали подання Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона -99» про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона -99» про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків.

Вирішуючи питання про відкриття провадження суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити:найменування адміністративного суду; найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, відносно сторони, до якої застосовуються заходи, передбачені частиною першою цієї статті; підстави звернення з поданням, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; перелік документів та інших матеріалів, що додаються; підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

Строки звернення заявника з поданням, передбачені статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, є різновидами строку спеціального звернення до суду передбаченого частиною третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказана норма встановлює, що Кодексом адміністративного судочинства України можуть встановлюватись інші строки для звернення до адміністративного суду, ніж шестимісячний загальний строк.

Надане до суду подання не відповідає вимогам частини 3 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Зі змісту доданих до подання документів встановлено, що обставиною, що зумовила звернення до суду для необхідності підтвердження обґрунтованості застосування адміністративного арешту майна є рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яке було прийнято 02 грудня 2015 року о 15:30.

Судом встановлено, що подання було направлено на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду 02 грудня 2015 року засобами поштового зв'язку та отримане судом 09.12.2015 року.

Відповідно до частини 9 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Проте, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 11 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України на обчислення строків, установлених цією статтею, не поширюються правила статті 103 цього Кодексу.

Таким чином, до суду подання було подано 09 грудня 2015 року, тобто після спливу 24 годин з моменту виникнення обставин, що зумовили звернення до суду із поданням.

А отже, податковому органу необхідно обґрунтувати звернення до адміністративного суду саме 09.12.2015 року.

Як зазначає Вищий адміністративний суд України в Інформаційному листі від 02.02.2011 р. № 149/11/13-11, статтею 183-3 КАС України встановлено перелік особливих вимог, що пред'являються до подання податкового органу та особливий перелік процесуальних дій суду, які можуть учинятися в процесі розгляду такого подання. Водночас, у частині, що не врегульована статтею 183-3 КАС України, вимоги до подання визначаються загальними нормами, зокрема статтею 106 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Судом встановлено, що податковим органом не було сплачено судовий збір.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою позивач повинен сплатити 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет на 2015 рік" розмір мінімальної заробітної плати становить 1218,00 гривень.

Судом встановлено, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, розмір судового збору, що необхідно сплатити податковому органу становить 1 218,00 грн.

Окрім того, податковий орган заявив клопотання про звільнення від сплати судового

збору у якому просить звільнити його від сплати судового збору на підставі того, що позивач є органом державної влади і бюджетною установою, неприбутковою організацією та відповідно кошторису витрат на 2015 рік кошти на сплату судового збору станом на час подачі позову відсутні.

Розглянувши заявлене клопотання, суд не находить підстав для його задоволення та звільнення від сплати судового збору з урахуванням майнового стану сторони з підстав того, що позивач є бюджетною, неприбутковою організацією та відсутність видатків на сплату судового збору, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 1 та 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі зазначеній у частині першій цієї статті.

Вирішуючи питання щодо можливості звільнення від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову до ухвалення судового рішення, суд виходить із того, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору. При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Водночас, якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена правова позицію узгоджується і з позицією Вищого адміністративного Суду України, яка відображена в ухвалах від 20.01.2014р. (36722122), від 15.04.2014р. (38331796), від 29.07.2014р. (39942890) та з правовою позицією, викладеною у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015р. №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011року №3674-УІ "Про судовий збір".

Виходячи з наведеного та враховуючи те, що позивачем не надано суду належних доказів майнового стану, який би позбавляв можливості сплатити судовий збір у встановленому законодавством України розмірі, у даному випадку, подаючи позов, позивач діє як суб'єкт владних повноважень, а тому суд не находить підстав для задоволення зазначеного клопотання та звільнення від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову з підстав та обставин, наведених позивачем.

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Недоліки подання мають бути усунені шляхом подачі уточненого подання з зазначенням обґрунтування звернення до адміністративного суду саме 09.12.2015 року та шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору на р/р № 31210206784008, код банку 805012, одержувач УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська на суму 1 218 гривень.

Відповідно до частини 4 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини третьої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Для усунення недоліків судом встановлюється строк до 15:00 год. 10.12.2015 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Подання Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона-99» про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків - залишити без руху.

Заявнику до 15:00 год. 10.12.2015 року усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі уточненого подання з зазначенням обґрунтування звернення до адміністративного суду саме 09.12.2015 року та шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору на р/р № 31210206784008, код банку 805012, одержувач УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська на суму 1 218 гривень.

Роз'яснити заявнику, що відповідно до частини 4 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.

Копію ухвали невідкладно надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська