Постанова № 54269686, 02.10.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2015 р. Справа № 804/12696/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Ломідзе Д.Г.,

розглянувши в прядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗКОМ» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

31.08.2015 року Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗКОМ» про стягнення податкового боргу у розмірі 2025,83 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що ТОВ «ВЕЗКОМ» має податковий борг у розмірі 2025,83 грн., який утворився внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість, визначеного у податковій декларації за січень 2014 року у розмірі 2364,00 грн., з урахуванням часткової сплати у розмірі 608,17 грн., заборгованість складає 2025,83 грн. Заборгованість в добровільному порядку не сплачена, тому позивач просить стягнути її у судовому порядку.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 19).

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, повістка про розгляд справи повернулася на адресу відправника з відміткою пошти «за закінченням строку зберігання». Згідно з відомостями, що містяться в позовній заяві та витязі з ЄДРПОУ, місцезнаходженням відповідача є адреса: 49099, м.Дніпропетровськ, вул.Кам»янська, буд. 36/212, на цю ж адресу направлена і судова повістка на імя відповідача.

Відповідно до ч.4 ст. 33 КАС України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином (а.с. 20).

Згідно з ч.4, 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані до суду документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд встановив настпне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЗКОМ» (код ЄДРПОУ 35165372) перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області як платник податків і зборів.

Судом встановлено, що 10.02.2014 року відповідачем до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області подана податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2014 року, якою відповідачем самостійно визначена належна до сплати сума податку в розмірі 2364 грн., граничний термін сплати 20.02.2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем сума узгодженого грошового зобовязання була частково сплачена в розмірі 608,17 грн. у звязку з чим, сума належного до сплати податкового боргу з податку на додану вартість складає 2364 грн., із них 608,17 грн. сплачено, 2025,83 грн. підлягає сплаті.

Доказів оплати відповідачем сум грошових зобовязань у розмірі 2025,83 грн. не надано.

Згідно п.п.16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Таким чином, відповідачем узгоджені суми податкових зобовязань з ПДВ, однак, як було встановлено в ході розгляду справи, вказані суми в установлений законом строк відповідачем сплачені не були, що призвело до виникнення податкового боргу.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначеному у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами п.54.3.1. 54.3.6 ст. 54 ПК України платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом календарних 10 днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочне процедуру оскарження рішення контролюючого органу).

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, враховуючи положення вищезазначених нормативних актів, сума узгодженого грошового зобовязання в розмірі 2143,21 грн. набула статусу податкового боргу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як свідчать матеріли справи, 19.03.2014 року на адресу відповідача направлена податкова вимога форми «Ю» № 148-25 від 19.03.2014 року на суму 46120,36 грн.. (а.с. 14).

Судом встановлено, що за змістом, формою та підставами винесення така податкова вимога узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою Податковим кодексом України та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 576 (далі - Порядок).

Відповідно до п.4.6 вказаного Порядку, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Доказів оскарження податкової вимоги заявника відповідачем до суду не надано, а судом в порядку ст. 11 КАС України, не встановлено.

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 ПК України).

В силу п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20, ст.. 41 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, якій має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст. 95 ПК України).

Згідно п.п.95.1-95.3 ст. 95 Податкового Кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

За таких обставин, адміністративний позов ДПІ про стягнення податкового боргу в сумі 2025,83 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗКОМ» про стягнення податкового боргу у розмірі 2025,83 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗКОМ» (49099, м.Дніпропетровськ, вул.Кам»янська, буд. 36/212, код ЄДРПОУ 35165372) заборгованість з податку на додану вартість на користь Державного бюджету України в розмірі 2025,83 грн. (дві тисячі двадцять пять грн.) 83 коп. за кодом бюджетної класифікації 14010100 рахунок № 31113029700009 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, отримувач платежу УДКСУ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1