Рішення № 5426940, 28.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/31428.08.09 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/314

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сорс-Інвест"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "О'КЕЙ Україна"

простягнення 58186,97 грн.

за участю представників сторін: від позивача- Перепелиця А.І. від відповідача- не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сорс-Інвест" (надалі ТОВ "Сорс-Інвест") звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "О'КЕЙ Україна" (надалі ТОВ "О'КЕЙ Україна") про стягнення 55985,28 грн. основного боргу, 1585,86 грн. пені, 615,83 грн. інфляційних витрат.

В обґрунтування предявлених вимог ТОВ "Сорс-Інвест" посилається на неналежне виконання ТОВ "О'КЕЙ Україна" договору поставки № 64/04/09-ПТ/К-309 від 01.04.2009 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобовязано сторони виконати певні дії.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.08.2009 р. розгляд справи відкладався.

Клопотання позивача, викладене в позовній заяві, про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться на рахунку № 26004150777200 в АКІБ "УКРСІББАНК" в межах суми позовних вимог, судом не задовольняється оскільки позивач не довів належним чином, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Представник відповідача в засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в т.ч. за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2009 р. між ТОВ "Сорс-Інвест" (постачальник) та ТОВ "О'КЕЙ Україна" (покупець) укладено договір поставки № 64/04/09-ПТ/К-309 (надалі договір), відповідно до умов якого постачальник зобовязався в порядку та на умовах, визначених цим договором, та відповідно до замовлень покупця поставляти товар, а покупець зобовязався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами вказаними у відповідній специфікації.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 264 ГК України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для державних потреб. Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 3.1 договору поставка товару здійснюється на умовах DDP рампа магазину "О'КЕЙ", згідно ІНКОТЕРМС 2000 за адресами вказаними в замовлені.

Поставка товару до місця поставки здійснюється транспортом постачальника або за його рахунок. Постачальник зобовязаний поставити товар в строк вказаний покупцем. Якщо час доставки товарів зазначено в графіку з точністю до дня, постачальник повинен доставити товари до 17 годин дня, зазначеного в графіку. Якщо в графіку зазначений час доставки, постачальник повинен доставити товари до тієї години дня, що вказана в графіку. Графік доставки надається постачальнику не менше ніж за 7 днів до моменту початку поставки відповідного товару відповідним магазином "О'КЕЙ" (п. п. 3.2, 3.4 договору).

На виконання договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 55985,28 грн., що підтверджується видатковими накладними (в матеріалах справи).

Відповідач прийняв товар, що підтверджується квитанціями прийому товару (в матеріалах справи), але його вартість не оплатив.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 55985,28 грн.

Відповідно до п. 8.2 договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату товару протягом 14 днів з моменту поставки товару та тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500 грн.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 55985,28 грн. за договором № 64/04/09-ПТ/К-309 від 01.04.2009 р. документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1585,86 грн. пені та 615,83 грн. інфляційних витрат.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання (ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Таким чином, оскільки позивачем не надано суду доказів вчинення сторонами правочину щодо забезпечення виконання зобовязання у вигляді пені у письмовій формі, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1585,86 грн. пені.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 615,83 грн. інфляційних витрат визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам у відповідності до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "О'КЕЙ Україна" (01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 33, код 34356884) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сорс-Інвест" (03148, м. Київ, вул. Якутська, 8, код 34482853) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 55985,28 грн. основного боргу, 615,83 грн. інфляційних витрат, 566,01 грн. державного мита, 306,41 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 03.09.2009 р.