Рішення № 54268786, 08.12.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 334/11754/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Лихосенко М.О.

Провадження № 22-ц/778/3942/15 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«08» грудня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Бондаря М.С.,

суддів: Дашковської А.В.,

Подліянової Г.С.,

при секретарі: Мельнику З.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 січня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» звернулось до суду з вказаним позовом до ОСОБА_4.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 28.05.2008 року ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_4 уклали кредитний договір з подальшим внесенням змін та доповнень, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у сумі 52 000,00 дол. США, а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором, 28.05.2008 року ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_4 уклали іпотечний договір з подальшим внесенням змін та доповнень, відповідно до якого останній передав банку в іпотеку майно, а саме: квартиру НОМЕР_1 (сто сорок три), що знаходиться у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 50,04 кв.м., житловою площею 27,80 кв.м., що належить іпотекодавцю на праві приватної власності.

Відповідно до договору про внесення змін і доповнень №1 від 25.03.2009 року до договору іпотеки сторони оцінили вищезазначений предмет іпотеки в 231 000,00 грн., що за курсом НБУ на день укладення договору становить у еквіваленті 30 000,00 дол. США.

Відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, в результаті чого станом на 10.11.2013 p., має прострочену заборгованість:за кредитом - 48 949,51 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 391 253,43 грн.,по відсотках - 25 828,41 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 206 446,48 грн., пеня - 28 763,30 дол. США, що по курсу НБУ на дату розрахунку складає - 229 905,06 грн.

28.11.2012 p. між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «ФК «Вектор Плюс» укладено договір факторингу. Відповідно до п.2.1, 2.2. договору банк відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належить банку на підставі документації.

28.11.2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу. Відповідно до п.2.1, 2.2. договору ТОВ «ФК «Вектор Плюс» відступає ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належить ТОВ «ФК «Вектор Плюс» на підставі документації.

На виконання умов кредитного та іпотечного договорів, відповідачу було направлено вимогу, а саме повідомлення про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, але на дату подання позовної заяви вимога не виконана.

На підставі зазначеного просило звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру НОМЕР_1, що знаходиться у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 50,04 кв.м., житловою площею 27,80 кв.м., що належить іпотекодавцю на праві приватної власності, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0711/0508/45-019 від 28.05.2008 року, яка станом на 10.11.2013 року складає 827 604,97 грн., а саме: за кредитом - 391 253,43 грн.; по відсотках - 206 446,48 грн.; пеня - 229 905,06 грн., на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом на стадії оцінки майна; стягнути з відповідача на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» витрати по сплаті судового збору у сумі - 3 441,00 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 січня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ТОВ «Кредитні ініціативи» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

За змістом ст.ст.1054, 1050 ч.2, 554 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до договору або закону.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 ст.35 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в разі порушення основного зобов'язання та(або) умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінний від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.05.2008 року між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_4 укладений кредитний договір № 0711/0508/45-019 з подальшим внесенням змін та доповнень на купівлю житлової нерухомості зазначеної у п. 1.4 Договору, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 52 000,00 дол. США та зобов'язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором (т.1, а.с.41-47).

Відповідно до п.п. 8.1.1., 8.4 кредитного договору, сторони домовились, за взаємною згодою, без укладання будь-якої додаткової угоди до цього договору, у випадку невиконання зобов'язань, що передбачені п.п.5.6, 5.7, 2.2, встановити наступний порядок змін умов договору: зі зміною відсоткової ставки на 1 % за кожен факт порушення від рівня поточної ставки на дату порушення зобов'язання позичальником.

28.05.2008 року між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_4 укладений іпотечний договір №0711/0508/45-019-Z-1 , де предметом іпотеки є двохкімнатна квартира НОМЕР_1 (сто сорок три), що знаходиться у будинку АДРЕСА_1, а також договір від 25.03.2009 року про внесення змін та доповнень до іпотечного договору №0711/0508/45-019-Z-1 (а.с.48-52).

Відповідно до п.5 договору від 25.03.2009 року про внесення змін та доповнень до іпотечного договору №0711/0508/45-019-Z-1 за згодою сторін предмет іпотеки оцінюється в 231 000 гривень, що за курсом НБУ становіть 30 000 доларів США.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2012 року між ПАТ "Сведбанк", який в свою чергу виступає правонаступником АК банку "ТАС-Комерцбанк" та Факторинговою компанією "Вектор Плюс" (далі - ФК "Вектор Плюс") укладено договір факторингу.

Згідно договору факторингу від 28.11.2012 року між ТОВ Факторинговою компанією "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладено договір факторингу.

За наданим ТОВ "Кредитні ініціативи" розрахунком за кредитним договором № 0711/0508/45-019 від 28.05.2008 року існує заборгованість станом на 10.11.2013 p. за кредитом - 48 949,51 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 391 253,43 грн., по відсотках - 25 828,41 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 206 446,48 грн., пеня - 28 763,30 дол. США, що по курсу НБУ на дату розрахунку складає - 229 905,06 грн. (а.с.56, 134-135).

При розрахунку заборгованості за кредитним договором, з урахуванням положень п.п. 8.1.1., 8.4 кредитного договору, використовувалась відсоткова ставка: з 28.05.2008 року по 28.05.2012 року - 11,9%, з 28.05.2012року -12,9%.

Вимогу про усунення порушення зобов'язання за кредитним договором № 0711/0508/45-019 від 28.05.2008 року ТОВ "Кредитні ініціативи" направило ОСОБА_4 листом від 22.11.2013 року вих. №4/DI (т.1, а.с.56-58). Зазначеним листом боржника повідомлено про зміну кредитора за кредитним договором.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що за договором факторингу в реєстр іпотек не було внесені зміни, не було повідомлено боржника про переуступку боргу за договором факторингу, позивачем не надано документи наглядової ради Банку щодо другого договору факторингу, інформації про надання акту прийому передачі реєстру заборгованості, що ставлять під сумнів фактичне виконання Договору факторингу, так як відповідач має право за правилами ст. 1082 ЦК України вимагати документи, що підтверджують переуступку боргу.

Проте, повністю погодитись із вказаними висновками колегія суддів не може.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2012 року позовні вимоги ПАТ "Сведбанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0711/0508/45-019 від 28.05.2008 року задоволено в повному обсязі, стягнуто на користь позивача заборгованість за кредитним договором станом на 27.09.2011 року за кредитом - 48 949,51 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 390 303,81 грн., по відсотках - 14857,96 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 118471,43 грн., пеня - 5317,33 дол. США, що по курсу НБУ на дату розрахунку складає - 42398,26 грн. Рішення набуло законної сили ( а.с.81-82).

За правилами ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2012 року встановлено, що 22.03.2011 р. ОСОБА_4 було банком направлено лист № 04/101 про зміну умов кредитного договору з повідомленням про те, що строк виконання зобов'язання в повному обсязі настає на тридцятий день з 21.03.2011 року. Зазначений лист ОСОБА_4 отримав 26.03.2011 року та не виконав обов'язок про повернення достроково всієї суми позики та відсотків.

Таким чином, задовольняючи вимоги позивача, Ленінський районний суд м. Запоріжжя 14 лютого 2012 року, встановивши неналежне виконання позичальником умов кредитного договору, на підставі ч.2 ст.1050 ЦК України дійшов висновку про дострокове стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Сведбанк" суми основного боргу по несплаченому кредиту, процентів за користування кредитними коштами та пені відповідно до приведеного позивачем розрахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частиною 1 ст. 58 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно з ч. 3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Пред'являючи позов, позивач зазначав, що згідно з вказаними договорами факторингу до нього перейшло право вимоги іпотекодержателя за кредитним договором, укладеним 28.11.2012 року між ОСОБА_4 та ПАТ "Сведбанк".

Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що згідно розділу 2 договору факторингу, укладеного між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" і ТОВ "Кредитні ініціативи" 28.11.2012 року, одночасно з відступленням права вимоги заборгованості по кредитним договорам ТОВ "Кредитні ініціативи" передані і права забезпечення. (а.с.17)

Відповідно до статті 24 Закону України "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови? що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням. Правочин про відступлення права за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно із ч. 1 ст. 598, 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ "Кредитні ініціативи", суд вищезазначеного не врахував, не з'ясував чи був нотаріально посвідчений договір про передачу прав вимоги заборгованості за кредитним договором та чи передавалися права за іпотечними договорами.

Між тим, за нотаріально посвідченими договорами від 28.11.2012 року між ПАТ «Сведбанк» і ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" і ТОВ "Кредитні ініціативи", відповідно до вимог статті 24 Закону України "Про іпотеку" одночасно з відступленням прав вимоги заборгованості по кредитних договорах передані права за договорами іпотеки, право Іпотекодержателя ТОВ "Кредитні ініціативи" зареєстровано в реєстрі № 2187 (т.1, а.с.25-27,39, т.2, а.с.27-29, 32-34). Зазначене підтверджується витягом №393111788 про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек (реєстрація змін (т.1, а.с.192-193).

Передача заборгованостей боржників відбулася за актом прийому - передачі (т.1, а.с.26-27.) та за реєстром заборгованості боржників (т2, а.с.27-29, 32-34).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитодавця у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором. Така ж норма міститься і в ст. 24 Закону України "Про іпотеку".

При цьому, неповідомлення про заміну кредитора тягне наслідки для боржника лише у вигляді виконання зобов'язання не новому, а колишньому кредитору.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про іпотеку" правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно зі ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

У разі наявності нотаріально завіреного договору забезпечення кредиту (іпотеки, застави) на виконання припису ч. 1 ст. 513 ЦК України додатково укладається договір відступлення права вимоги заставодержателя або іпотекодержателя за відповідним договором забезпечення.

Пунктом 2.1 договору факторингу, укладеного між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" встановлено перелік документів, що свідчать про передачу права вимоги.

Зокрема, клієнт відповідно до умов даного договору відступає фактору свої права вимоги заборгованості за кредитними договорами, укладеними з боржниками, визначеними у Реєстрі заборгованості боржників та у переліку кредитних договорів та договорів забезпечення, право на вимогу якої належить клієнту на підставі документації, а фактор шляхом надання фінансової послуги клієнту набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає клієнту за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить ціну продажу, та в порядку, передбаченому даним договором. При цьому сторони погодили, що права вимоги заборгованості за кредитними договорами та права вимоги за договорами забезпечення, укладеними з боржниками, відступаються/передаються клієнтом фактору за цим договором на основі "як є" без надання будь-яких пов'язаних запевнень та гарантій, окрім тих, що вказані у цьому договорі. Після переходу прав вимоги заборгованості до фактора, останній має право нарахувати, в якості нового кредитора, проценти, комісії, штрафні санкції та інші обов'язкові платежі по відношенню до боржників у разі невиконання ними кредитних договорів по сплаті обов'язкових платежів, строк сплати яких не настав на дату підписання цього договору, але настане у майбутньому.

Статтею 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, дослідивши угоди між юридичними особами, які не були учасниками зазначеної справи (ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Вектор плюс»), без залучення відповідних учасників до участі в справі, без витребування у них документів, яки могли підтвердити або спростувати висновки суду щодо укладення угод між юридичними особами та інших обставин щодо зміни кредитора в зобов'язанні, дійшов помилкового висновку щодо не набуття ТОВ "Кредитні ініціативи" права вимоги до ОСОБА_4

Щодо сумніву фактичного виконання договору факторингу судом першої інстанції, то такі сумніви суперечать правилам ст. 204 ЦК України, які передбачають презумпцію правомірності правочину.

За приписами ч. 1 ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: п.11.5 кредитного договору № 0711/0508/45-019, позичальник ОСОБА_4 надав згоду, що банк має право повністю або частково передати свої права та зобов'язання за цім договором , а також за забезпечувальними договорами третій особі без згоди позичальника.

Зазначені обставини не враховані судом першої інстанції та не спростовані відповідачем.

Звертаючись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, позивач зазначав про наявну станом на 10.11.2013 року заборгованість, яка складається із: заборгованості за кредитом - 48 949,51 дол. США, заборгованості за відсотками - 25 828,41 дол. США, пені - 229 905,06 грн. (т.1, а.с.55, 134-135).

Зазначаючи про неврахування в наданому позивачем розрахунку здійснених ОСОБА_4 оплат протягом періоду з квітня 2012 року по 10 листопада 2013 року, відповідач не надав доказів, що є його обов'язком відповідно до вимог ч. 1 ст. 60, ч. 3 ст. 10 ЦПК України, не спростував наявність боргу, не зазначив, яка сума боргу наявна у нього, не надав свого контррозрахунку.

До того ж, з наданого ТОВ «Кредитні ініціативи» розрахунку (т.2, а.с.63-64) вбачається, що здійснені боржником ОСОБА_4 оплати станом на 10 листопада 2013 року (на дату стягнення заборгованості) були перераховані у валюту кредиту отриманого кредиту за офіційним курсом НБУ на дату конвертації та розподілені відповідно до умов договору.

У роз'ясненнях, що містяться в пункті 17 постанови пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" зазначено, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст. ст. 599-601, 604-609 ЦК України.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст. ст. 526, 599 ЦК України.

Матеріали справи не містять та сторонами не надано доказів виконання рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2012 року. Тому колегія приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок зазначеної суми заборгованості.

Посилання відповідача на те, що правонаступнику ПАТ «Сведбанк» за вказаним рішенням було поновлено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання до 31.10.2014 року не заслуговує на увагу, оскільки доказів відкриття виконавчого провадження за цим виконавчим листом ОСОБА_4 не надав.

Положеннями частини першої статті 39 Закону "Про іпотеку" передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Виходячи зі змісту поняття "ціна", як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону "Про іпотеку", судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України дійшли правового висновку, що у розумінні норми статті 39 Закону "Про іпотеку" встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону (висновок Верховного Суду України, викладений у постанові № 6-61цс15 від 27 травня 2015 року).

Тому, вирішуючи питання визначення початкової ціни, слід виходити з того, що ціна предмету іпотеки встановлюється в самому договорі відповідно до ч. 6ст. 5 Закону України "Про іпотеку", вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

Якщо під час розгляду справи сторони з такою оцінкою погоджуються, то суд не має підстав не брати її до уваги, оскільки вона є умовою договору.

Проте, якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, ця сторона зобов`язана за змістом ч. 3 ст.10, ст.ст.11,60 ЦПК України довести інший розмір.

В порядку виконання положень ст.10 ЦПК України колегія суддів роз'яснила сторонам право довести інший розмір ціни предмету іпотеки, ніж визначений умовами договору.

Відповідно до звіту про оцінку майна, проведеної суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5, ринкова вартість об'єкта оцінки - двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 станом на 03 грудня 2015 року складає 455664 гривні (т.2, а.с. 124-143).

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання 08 грудня 2015 року не з'явився, заперечень щодо проведеної оцінки предмету іпотеки не надав, будь-яких клопотань щодо призначення судової експертизи не заявив.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що слід звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початкового ціною, визначеною відповідно до звіту про оцінку майна, проведеною суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5, згідно з якою ринкова вартість об'єкту оцінки - двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 станом на 03 грудня 2015 року складає 455 664 гривні.

З огляду на викладене, рішення суду підлягає скасуванню за п.4 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Керуючись ст., ст. 307, 309, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 січня 2015 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0711/0508/45-019 від 28.05.2008 року, укладеним між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_4 в розмірі 827 604,97 грн. станом на 10.11.2013 року, з яких заборгованість за кредитом - 48 949 доларів США 51 центів США, що за офіційним курсом Національного банку України складає 391 253,43 грн.; заборгованість по відсотках - 25828 доларів США 41 центів США, що за офіційним курсом Національного банку України складає 206 446,48 грн.; пені - 229 905,06 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру НОМЕР_1, загальною площею 50,04 кв.м., житловою площею 27,80 кв.м., що знаходиться у будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4 на праві приватної власності, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Пянтховською О.Г. 28.05.2008 року за реєстровим № 3899, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початкового ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації, яка становить 455 664 гривні.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: