Постанова № 54267862, 10.12.2015, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/3013/15-п

Провадження №3/163/2122/15

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2015 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л.,

за участі секретаря Горпинко К.О.,

представника Волинської митниці ДФС ОСОБА_1,

особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_2,

розглянувши, направлені Волинською митницею ДФС, матеріали справи за протоколом №1641/20505/2015 про притягнення до відповідальності за ст.ст. 471, 472 МК України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії СН №839410, виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в місті Києві 11.06.1998 року,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 13.11.2015 року приблизно о 03 год. 06 хв., слідуючи з ОСОБА_3 в Україну через митний пост «Устилуг» Волинської митниці ДФС, в якості водія автомобіля марки «Chery Amulet», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», переміщуючи в багажному відсіку автомобіля, без ознак приховування, бувший у використанні бензиновий двигун до автомобіля марки «Peugeot Partner», обємом 1400 см. куб., вагою 143 кг., вартістю 8000,00 грн., який перевищив встановлену неоподатковувану норму, передбачену ст.374 МК України, по вазі, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 471 МК України.

Крім цього, ОСОБА_2 ставиться у вину те, що він, за вищевикладених обставин, не задекларував за встановленою формою вказаний двигун, який, згідно ст.374 МК України, підлягав обовязковому письмовому декларуванню, використавши всупереч вимог ст.ст.366, 374 МК України смугу руху зелений коридор, як форму декларування, шляхом вчинення дій, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 472 МК України.

ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що в ОСОБА_3 їздив з товаришем в особистих справах, де без попередніх намірів придбав бувший у використанні двигун за незначною ціною 400 доларів США. Востаннє митний кордон перетинав у 2008 році та дозволені до переміщення через митний кордон України норми товару (по вазі 50 кг. та вартості 500 євро) йому були відомі. Точної ваги придбаного двигуна він не знав, однак розумів, що він перевищує 50 кг., тому при переміщенні його через митний кордон України, маючи при собі необхідні кошти, мав намір його розмитнити. Заїхавши на пункт пропуску «Устилуг», співробітник прикордонної служби видав йому талон для проходження митного контролю, при цьому, будь-яких запитань щодо переміщуваного товару та вибору смуги руху не задавав, а він, в свою чергу, не звернув уваги на яку смугу руху його було скеровано, оскільки на даному пункті пропуску був уже давно та технологічну схему вказаного пункту пропуску забув. В подальшому, перед проходженням митного контролю, до нього підійшов ще один співробітник прикордонної служби, на запитання якого, він повідомив, що особисто перевозить бувший у використанні двигун, а пасажир коробку передач, головку блока циліндрів та бувшу у використанні піввісь, та відкрив багажне відділення для огляду даного товару. Після проведення візуального огляду, його та пасажира було скеровано до паспортного контролю, а потім працівники прикордонної та митної служби спільно почали переважувати заявлений ним товар. Вказав, що наміру на недекларування двигуна він не мав, переміщував його в автомобілі відкрито, що також пояснював інспектору митниці, однак митної декларації останній йому не надав, як і не дозволив провести розмитнення двигуна. За викладених обставин, визнав, що через власну необачність порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», однак вказав, що умислу на порушення митних правил не мав. У вчиненому щиро розкаявся та просив суд повернути вилучений у нього двигун, надавши можливість його розмитнити.

Заслухавши пояснення особи, що притягується до відповідальності, представника митниці, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, що стверджується зібраними та дослідженими у справі доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил №1641/20505/2015 від 13.11.2015 року та фото-таблицями до нього (а.с.1-3, 6-7); контрольним талоном для проходження по «зеленому коридору» від 13.11.2015 року (а.с.4); актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №205050701/2015/000241 від 13.11.2015 року, у якому зафіксовано факт наявності в автомобілі марки «Chery Amulet», р.н.з. АА8541КХ, бувшого у використанні бензинового двигуна до автомобіля марки «Peugeot Partner», обємом 1400 см. куб., вагою 143 кг., який знаходився в багажному відсіку автомобіля, без ознак приховування (а.с.5); письмовими поясненнями правопорушника від 13.11.2015 року, які за своїм змістом по суті складеного протоколу є аналогічними тим, що він давав в судовому засіданні (а.с.8); висновком Управління товарознавчої, інженерно-технічної та криміналістичної експертизи спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 20.11.2015 року за №142005901-0937, з якого вбачається, що вартість вилученого бензинового двигуна до автомобіля марки «Peugeot Partner», бувшого у використанні, обємом 1400 см. куб., вагою 143 кг., станом на дату оцінки, становить 8000,00 грн., що згідно курсу НБУ станом на 13.11.2015 року (100 євро = 2458,1021 грн.) складає 325,45 євро (а.с.17-18).

Відповідно до ст.471 МК України,передбаченим у цій статті адміністративним правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми діями порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор» шляхом переміщення через митний кордон України товару бувшого у використанні двигуна, який перевищив дозволену неоподатковувану норму по вазі, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 471 МК України.

Щодо кваліфікації дій ОСОБА_2 за ст.472 МК України, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмово, усно, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

У відповідності до вимог ст. 472 МК України адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою іншою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети.

Судом встановлено, і це підтверджено наявним у справі контрольним талоном для проходження по «зеленому коридору» транспортного засобу марки «Chery Amulet», р.н.з. АА8541КХ, від 13.11.2015 року, що в даному автомобілі через митний кордон України смугою спрощеного митного контролю, по так званому «зеленому коридору», слідувало дві особи (а.с.4).

Пояснення ОСОБА_2 про те, що під час проходження митного контролю по «зеленому коридору» він при усному опитуванні заявив про переміщення ним товару, яким є бувший у використанні бензиновий двигун до автомобіля марки «Peugeot Partner», обємом 1400 см. куб., вагою 143 кг., а також показав його наявність в багажному відділенні автомобіля, свідчать не про що інакше, як про усне декларування останнім переміщуваного товару.

Та обставина, що виявлення зазначеного двигуна мало місце лише в процесі митного огляду, тобто без його попереднього усного заявлення ОСОБА_2, жодним доказом у справі не підтверджена, а доданий до справи акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №205050701/2015/000241 від 13.11.2015 року, вказує лише на його наявність в автомобілі марки «Chery Amulet», р.н.з. АА8541КХ, однак сам по собі не доводить того факту, що ОСОБА_2 попередньо не вказав про його переміщення.

Вищенаведене дає підстави вважати, що ОСОБА_2 під час проходження митного контролю на митному посту «Устилуг» Волинської митниці ДФС здійснив усне декларування переміщуваного ним товару.

Системний аналіз положень ч.6 ст.366 МК України, про те, що звільнення від подання письмової митної декларації при проходженні «зеленим коридором» не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України, в розрізі ст.257 МК України, яка регламентує способи декларування товару, не вказує на необхідність кваліфікації дій особи, яка здійснила усне декларування товару, однак допустила порушення порядку проходження спрощеного митного контролю, тобто вчинила правопорушення, передбачене ст.471 МК України, ще й за ст.472 МК України - недекларування товару.

Поміж цього, як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_2, під час проходження митного контролю та усного заявлення про переміщуваний двигун, працівники митниці декларації для її письмового заповнення йому не надавали. Такі пояснення особи, що притягується до відповідальності, обєктивно підтверджуються матеріалами справи, у яких відсутня митна декларація встановленої форми, яка б заповнялась ОСОБА_2, відсутні підтверджуючі докази відмови останнього від заповнення декларації та подання її органу доходів і зборів, а також тієї обставини, що ОСОБА_2 взагалі було переведено з «зеленого» на «червоний» коридор, де подання до митного контролю письмової митної декларації є обовязковим, про що також свідчить відсутність в матеріалах справи відповідного талона про проходження митного контролю по «червоному коридору».

Таким чином, встановлені судом фактичні обставини справи, за яких ОСОБА_2 в усній формі заявив до митного контролю про переміщуваний ним товар та був позбавлений можливості в письмовій формі заповнити митну декларацію, свідчать про відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, а саме, незаявлення за встановленою формоюточних і достовірних відомостей про товар, який підлягає обов'язковому декларуванню.

При накладенні стягнення на ОСОБА_2 за ст.471 МК України, суд враховує характер та обставини вчиненого правопорушення, щире розкаяння, як обставину, що помякшує відповідальність винного, відсутність обставин, що її обтяжують, ступінь його вини у вчиненому, дані про його особу, зокрема, те, що він вперше притягується до відповідальності за порушення митних правил, та вважає, що відносно останнього слід застосувати стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи те, що вилучений у ОСОБА_2 товар не заборонений та не обмежений до переміщення через митний кордон України, тому він підлягає поверненню останньому після митного оформлення та сплати митних платежів.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, а також враховуючи, що ввезений останнім товар не заборонений та не обмежений до переміщення через митний кордон України, будь-яких обґрунтованих підстав для його вилучення в порядку ст.511 МК України під час складання протоколу не було, тому, відповідно, підстав для стягнення витрат за його зберігання на митному складі немає.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 522, 527, 528 МК України, п.1 ст.247 КУпАП , п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», на підставі ст.ст. 471, 472 МК України, суддя, -

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Штраф в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень підлягає стягненню на рахунок 31115106705262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, одержувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу «адміністративні штрафи у справі про порушення митних правил»).

Провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ст.472 МК України закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у звязку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок судового збору на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Вилучений, згідно протоколу про порушення митних правил №1641/20505/2015 від 13.11.2015 року, бувший у використанні двигун до автомобіля марки «Peugeot Partner», обємом 1400 см. куб., бензиновий, вагою 143 кг., вартістю 8000,00 грн., повернути ОСОБА_2 після відповідного його митного оформлення та сплати митних платежів.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі, протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд Волинської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області ОСОБА_4