Постанова № 54267837, 08.12.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.12.2015 справа №913/733/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3за участю представників: від позивача: від відповідача: розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4, довіреність №08-09-207/СД від 06.03.2015р. не зявився Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м.Сєвєродонецьк Луганської областіна ухвалу господарського суду про Луганської області припинення провадження по справівід03.11.2015р. у справі№913/733/15 (суддя Шеліхіна Р.М.)за позовомЛуганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м.Сєвєродонецьк Луганської областідо Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу «Санаторій-профілакторій «Сосновий», м.Макарове Луганської областіпростягнення 65684,19грн.

ВСТАНОВИВ:

Луганське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі Фонд), м.Сєвєродонецьк Луганської області, позивач, звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до відповідача, Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу «Санаторій-профілакторій «Сосновий» (далі санаторій-профілакторій), м.Макарове Луганської області про стягнення 65684,19грн. Позовні вимоги мотивовані наступним. Між сторонами у справі укладено договір №16 від 28.01.2014р. про часткове фінансування санаторію профілакторію. Відповідно до звіту Санаторій-профілакторій «Сосновий», що частково фінансується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. має заборгованість перед відділенням Фонду у сумі 65684,19грн., які не використані санаторієм-профілакторієм відповідно до договору та повинні бути повернуті на рахунок Фонду. Зазначена заборгованість стала підставою звернення з позовом.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.09.2015р. у справі №913/733/15 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.09.2015р. Ухвалами місцевого господарського суду від 28.09.2015р. та 19.10.2015р. розгляд справи відкладався. Разом з тим, ухвалою господарського суду Луганської області від 03.11.2015р. провадження у справі було припинено з посиланням на те, що вирішення зазначеного спору відноситься до компетенції адміністративних судів, оскільки позивач у справі є суб'єктом владних повноважень і, укладаючи договір про часткове фінансування санаторію-профілакторію, діяв від імені держави, в її інтересах чи для забезпечення їх, а не для своїх власних потреб.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Луганської області від 03.11.2015р. про припинення провадження у справі №913/733/15 скасувати та передати справу на розгляд до господарського суду Луганської області.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник посилається на неврахування судом того, що спірні відносини виникли з приводу невиконання відповідачем закріплених договором зобовязань. А справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів підвідомчі господарським судам.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.11.2015р. у справі №913/733/15 відновлено Луганському обласному відділенню Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності пропущений процесуальний строк, прийнято апеляційну скаргу до провадження/

Представник відповідача в судове засідання не зявився, відзиву на апеляційну скаргу не надав, про причини неявки суд не повідомив, про місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу господарського суду Луганської області від 03.11.2015р. у справі №913/733/15 скасувати з мотивів, що були викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З огляду на викладене, враховуючи, що матеріалами справи підтверджено належне повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду, явка сторін не була визнана обовязковою, представник відповідача не посилався на необхідність надання додаткових доказів, тому судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

28.01.2014р. між Луганським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Державним підприємством «Донецька залізниця» (далі власник) в особі відокремленого підрозділу «Санаторій-профілакторій «Сосновий» було укладено договір №16 про часткове фінансування санаторію-профілакторію.

За умовами п.1.1 договору Фонд зобовязався здійснювати часткове фінансування санаторію-профілакторію «Сосновий», що є відокремленим підрозділом власника, на організацію лікування, харчування застрахованих осіб та членів їх сімей, оплату праці медичних працівників санаторію-профілакторію, які частково фінансуються за рахунок коштів фонду, проведення медичних консультацій спеціалістами, проходження передатестаційних циклів, атестації щодо присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій медичних працівників, за умови його попереднього фінансування власником на рівні не менш від обсягу коштів, що мають бути виділені з бюджету Фонду за умови наявності коштів на ці цілі.

Власник зобовязався надавати протягом строку дії цього договору послуги із санаторно-курортного лікування застрахованим особам та членам їх сімей (далі послуги) відповідно до затвердженого власником та погодженого із фондом кошторису санаторію-профілакторію, що частково фінансується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, передбаченого додатком 1 до Порядку №16 в редакції постанови правління Фонду від 16.06.2011р. №31, шляхом здійснення попереднього фінансування та господарського утримання санаторію.

Пунктом 3.1.2 договору передбачено, що Фонд має право здійснювати контроль за цільовим та раціональним використанням коштів, які виділені Фондом на часткове фінансування санаторію-профілакторію.

Відповідно до п.3.4.12 договору відповідач забезпечує надання Фонду санаторієм-профілакторієм до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, звіту про використання коштів Фонду за формою 16-ФСС з ТВП згідно з додатком 4 до Порядку №16 та повернення санаторієм-профілакторієм на рахунок Фонду не використаних за звітний рік коштів Фонду, які перевищують суму вартості двотижневого запасу продуктів харчування та ліків, не пізніше останнього дня звітного року.

З посиланням на зазначене вище, Луганське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулося з позовом до Державного підприємства «Донецька залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Санаторій-профілакторій «Сосновий» про стягнення заборгованість у сумі 65684,19грн., які не використані санаторієм-профілакторієм та повинні бути повернуті на рахунок Фонду.

Згідно зі ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

За приписами ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

В п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" №10 від 24.10.2011 р. викладено умови, за яких спір підвідомчий саме господарському суду.

Так, спір підлягає розгляду в господарському суді у випадку: участі у спорі суб'єкта господарювання; наявності між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявності у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутності у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

За приписами п.1 ч.1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

За приписами п.15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України N10 від 24.10.2011р. «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» господарським судам слід мати на увазі, що не всі договори, укладені суб'єктами владних повноважень, їх посадовими чи службовими особами на реалізацію своїх повноважень, відносяться до адміністративних договорів. Якщо обов'язковим учасником договору відповідно до законодавства повинен бути суб'єкт владних повноважень, то такий договір є адміністративним, оскільки суб'єкт владних повноважень у такому випадку діє від імені держави (територіальної громади), в її інтересах чи для забезпечення їх, а не для своїх власних потреб. У разі ж вчинення цивільного правочину між суб'єктом владних повноважень і суб'єктом господарської діяльності, договірні відносини сторін ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності. Тому до адміністративних договорів не відносяться договори, укладені за правилами Цивільного та Господарського кодексів України, інших актів цивільного або господарського законодавства.

Пунктом 16 вищевказаної Постанови передбачено, що не підлягають розглядові в господарських судах справи у спорах, пов'язаних із здійсненням владних повноважень, в тому числі, виконавчими дирекціями Фондів соціального страхування, їх робочими органами у відносинах, пов'язаних із здійсненням керівництва та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, проведенням збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, забезпеченням фінансування виплат за загальнообов'язковим державним страхуванням та здійсненням інших функцій згідно з затвердженими статутами.

Водночас господарськими судами розглядаються на загальних підставах справи зі спорів за участю названих органів, якщо такі спори виникають з цивільних чи господарських правовідносин, в яких ці органи виступають на рівних засадах з іншими учасниками відповідних відносин (наприклад, у зв'язку з виконанням цивільно-правових чи господарсько-правових договорів, відшкодування матеріальної або моральної шкоди, із зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави тощо).

Як вбачається з позовної заяви, поданої у справі №913/733/15, Луганським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заявляються вимоги про стягнення 65684,19грн. невикористаних коштів відповідно до договору №16 від 28.01.2014р. про часткове фінансування санаторію-профілакторію.

З аналізу договору №16 від 28.01.2014р. вбачається, що він був укладений Фондом в цілях виконання приписів Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Крім того, як вірно визначив суд першої інстанції, договір був укладений Фондом як органом, який здійснює керівництво та управління окремим видом загальнообовязкового державного соціального страхування, проводить збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням. А як визначено в п.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України N10 від 24.10.2011р. розгляду в господарських судах не підлягають справи у спорах, повязаних із здійсненням Фондом соціального страхування владних повноважень.

Разом з тим, договір №16 від 28.01.2014р. направлений на реалізацію повноважень Фонду з приводу фінансування за рахунок коштів Фонду санаторію-профілакторій «Сосновий».

За умовами п.3.1.2 договору Фонд має право здійснювати контроль за цільовим і раціональним використанням виділених коштів. Крім того, як зазначалося вище, відповідно до п.3.4.12 договору власник надає звіт про використання коштів Фонду.

Отже, договір є адміністративним, оскільки суб'єкт владних повноважень - Фонд при укладенні договору діяв від імені держави (територіальної громади), в її інтересах чи для забезпечення їх, а не для своїх власних потреб. Даний договір не укладений за правилами Цивільного або Господарського кодексів України і не відповідає приписам ст.626 ЦК України, ст.179 ГК України.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України і, відповідно, ухвала господарського суду про припинення провадження по справі винесена із дотриманням норм законодавства.

Посилання скаржника на те, що спірні відносини виникли з приводу невиконання відповідачем закріплених договором зобовязань, а справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів підвідомчі господарським судам, спростовується вищевикладеним.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування ухвали господарського суду Луганської області від 03.11.2015р. про припинення провадження по справі №913/733/15, оскільки вона відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору при зверненні з апеляційною скаргою підлягають віднесенню на заявника скарги.

Разом з тим, судова колегія зазначає наступне. За вимогами п.4 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою, за подання апеляційної скарги на ухвалу суду справляється судовий збір у сумі 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2015 рік №80-VIII від 28.12.2014р. встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2015р. становить 1218,00грн.

Отже, сплаті за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Луганської області підлягав судовий збір у розмірі 1218,00грн.

Як було встановлено судовою колегією, при зверненні з апеляційною скаргою до неї було додане платіжне доручення №500 від 16.11.2015р. про сплату 600,00грн.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.11.2015р. у справі №913/733/15 було прийнято апеляційну скаргу до провадження, відстрочено сплату суми недоплаченого судового збору у розмірі 618,00грн. до дати судового засідання.

На адресу Донецького апеляційного господарського суду від позивача надійшло платіжне доручення №530 від 30.11.2015р., яким здійснено доплату судового збору за розгляд апеляційної скарги у розмірі 778,00грн. Отже, двома платіжними дорученнями скаржник за розгляд апеляційної скарги сплатив 1378,00грн., що є більшим від визначеного законодавством розміру судового збору (1218,00грн.)

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про повернення Луганському обласному відділенню Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надмірно сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 160,00грн.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м.Сєвєродонецьк Луганської області на ухвалу господарського суду Луганської області від 03.11.2015р. про припинення провадження по справі №913/733/15- залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 03.11.2015р. про припинення провадження по справі №913/733/15- залишити без змін.

Повернути з Державного бюджету України на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, пр.Радянський, б.17; ідентифікаційний код: 21785643) надмірно сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 160,00грн. за платіжним дорученням №530 від 30.11.2015р. (оригінал платіжного доручення міститься в матеріалах справи)

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді О.А. Марченко

ОСОБА_3

Надруковано 6 прим.: 1 позивачу (з гербовою печаткою); 2- відповідачу; 1 до справи; 1 ГСЛО; 1 - ДАГС