Рішення № 54267554, 03.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2015

Справа №906/1495/15

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ПК Індустрія"

до

Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат"

про

стягнення 87 387,77 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача

не з’явився

від відповідача

не з’явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03 грудня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ПК Індустрія" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 87 387,77 грн., в тому числі 80 252,52 грн. основного боргу, 930,88 грн. 3 % річних, 6 204,37 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 29.09.2015 року матеріали справи № 906/1495/15 було скеровано за підсудністю до Господарського суду міста Києва відповідно до вимог статті 17 Господарського процесуального кодексу України.

07.10.2015 року в результаті автоматизованого розподілу справ у Господарському суді міста Києва справу передано судді Стасюку С.В. для розгляду спору по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2015 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 906/1495/15 до свого провадження, розгляд справи призначено на 19.11.2015 року.

16.11.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу.

17.11.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов. У поданому відзиві відповідач зазначає, що розмір заборгованості, заявлений позивачем не відповідає дійсності.

У судовому засіданні 19.11.2015 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду та оригінали для огляду.

Суд, розглянувши подане позивачем клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, дійшов висновку про його задоволення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 19.11.2015 року винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 03.12.2015 року.

30.11.2015 року представник позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надав документи на виконання вимог ухвали суду та додаткові пояснення по справі. У поданих поясненнях позивач зазначає, що відповідач по справі визнав здійснення поставки товару за Договором та заборгованість зі свого боку, підписавши Акт звірки взаєморозрахунків між сторонами за період з 06.02.2015 року по 11.09.2015 року, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № ВТ114-09/3 від 06.02.2015 року станом на 11.09.2015 року становить 80 252,52 грн.

02.12.2015 року представник відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначив, що не має змоги прибути в судове засідання у зв’язку з необхідністю бути присутнім під час здійснення ревізії.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на необґрунтованість доводів відповідача, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники сторін в судове засідання 03.12.2015 року не з’явилися, про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

06.02.2015 року між Філією "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат", що діє від імені Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ПК Індустрія" (учасник) укладено Договір про закупівлю підшипників кочення № ВТ114-09/3 (далі – Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору учасник зобов’язується у 2015 році поставити замовникові товар, номенклатура, асортимент, ціна за одиницю та кількість якого зазначені в видаткових накладних, що є невід’ємною складовою цього Договору, а замовник – прийняти і оплатити такий товар.

Загальне найменування товару:підшипники кочення (вальниці/підшипники кулькові чи роликові) 28.15.1. відповідно ДК 016-2010 (пункт 1.2. Договору).

Згідно з пунктами 3.1., 3.2. Договору ціна цього Договору становить 2 098 571,66 грн., у тому числі ПДВ. Ціни на товар встановлюються в національній валюті України. Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що розрахунки за поставлений товар повинні здійснюватися з відстроченням платежу на термін не менше 15 банківських днів з дня отримання товару та підписання накладної відповідно до виставленого рахунку-фактури у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок учасника.

Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. Договору термін поставки товару: з 06.02.2015 року по 30.06.2015 року. Місце поставки товару: Житомирська обл., Володарськ-Волинський район, смт. Іршанськ, вул. Шевченка, 1.

Згідно пункту 6.1.1. Договору замовник зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.

Пунктом 11.1. договору встановлено, що цей Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення їх печатками і діє до 31.12.2015 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на суму 285 209,80 грн., що підтверджується:

-видатковою накладною № 902001 від 09.02.2015 року на суму 110 325,10 грн.;

-видатковою накладною № 1002013 від 10.02.2015 року на суму 54 103,68 грн.;

-видатковою накладною № 403002 від 04.03.2015 року на суму 46 981,02 грн.;

-видатковою накладною № 2003021 від 20.03.2015 року на суму 9 000,00 грн.;

-видатковою накладною № 2804023 від 28.04.2015 року на суму 64 800,00 грн.

Крім того, до матеріалів справи долучено копії довіреностей, № 000067 від 09.02.2015 року, № 000066 від 09.02.2015 року, № 000098 від 03.03.2015 року, № 000109 від 20.03.2015 року № 000152 від 28.04.2015 року, якими відповідач надав своїм працівникам повноваження на отримання товару за Договором.

Оплату за поставлений товар відповідач здійснив частково на суму 204 957,28 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку позивача.

Сторонами підписано Акт звірки взаєморозрахунків за період з 06.02.2015 року по 11.09.2015 року, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № ВТ114-09/3 від 06.02.2015 року станом на 11.09.2015 року становить 80 252,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за Договором № ВТ114-09/3 від 06.02.2015 року в частині здійснення оплати за поставлений товар.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що розмір заборгованості, заявлений позивачем не відповідає дійсності.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи підтверджується поставка позивачем товару за Договором, його прийняття відповідачем та існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 80 252,52 грн. основного боргу.

Заперечення відповідача стосовно заявленої до стягнення суми спростовується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та банківськими виписками з рахунку позивача.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що розрахунки за поставлений товар повинні здійснюватися з відстроченням платежу на термін не менше 15 банківських днів з дня отримання товару та підписання накладної відповідно до виставленого рахунку-фактури у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок учасника.

Отже, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та пункту 4.1. Договору строк виконання відповідачем грошового зобов’язання згідно Договору на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 80 252,52 грн. за поставлений на підставі Договору товар.

Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ПК Індустрія" про стягнення з Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованості у розмірі 80 252,52 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 930,88 грн. 3 % річних, 6 204,37 грн. інфляційних втрат.

В силу вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування 930,88 грн. 3 % річних та 6 204,37 грн. інфляційних втрат, суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ПК Індустрія" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (03035, м. Київ, вулиця Сурікова, будинок 3, ідентифікаційний код 36716128) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ПК Індустрія" (61052, м. Харків, провулок Сімферопольський, будинок 6, літера "Д-1", ідентифікаційний код 38773958) 80 252 (вісімдесят тисяч двісті п’ятдесят дві) грн. 52 коп. основного боргу, 930 (дев’ятсот тридцять) грн. 88 коп. 3 % річних, 6 204 (шість тисяч двісті чотири) грн. 37 коп. інфляційних втрат, 1 310 (одну тисячу триста десять) грн. 82 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.12.2015

Суддя С.В. Стасюк