Рішення № 54267478, 09.12.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.12.15р. Справа № 904/8930/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунальне підприємство "Жовтоводськтепломережа ", м. Жовті Води, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у сумі 136 744, 73 грн. за договором купівлі - продажу природного газу

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 14-127 від 13.05.2014р.;

ОСОБА_2, дов. № 14 - 45 від 07.04.2015р.

Від відповідача: ОСОБА_3 представник - дов. № 381 від 03.04.2015р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" суму основного боргу у розмірі 65 518,41 грн., пеню у розмірі 23 588,63 грн., суму на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процентів за весь час прострочення, що складає 45 703,27 грн., та 3% річних у розмірі 1 934,42 грн., загалом 136 744,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №2496/14-КП-3 від 31.01.2014 року в частині своєчасної та повної оплати за поставлений природний газ.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що в своєму розрахунку позивач проводить нарахування пені на сплачені суми в день фактичної їх оплати. У Договорі № 2496/14-КП-3 передбачено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу. При здійсненні розрахунків пені за зобовязаннями листопада 2014р. не враховано, що останній день виконання зобовязання щодо проведення остаточного розрахунку припадає на вихідний день (14 грудня 2014 року неділя), а тому останнім днем виконання Комунальним підприємством «Жовтоводськтепломережа» є перший робочий день, а саме 15.12.2014р. Враховуючи наведене, розрахунок суми пені за невиконання грошового зобовязання по оплаті за спожитий природний газ протягом листопада 2014 року повинен був здійснюватися позивачем починаючи з 16.12.2014р. Враховуючи викладене, відповідачем було здійснено контр розрахунок, відповідно до якого, з комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» на користь позивача належить до стягнення пеня в розмірі 23 333,12 грн.

Сума 3% річних відповідачем визнається частково у сумі 1 910,33 грн. Оскільки, позивачем здійснювались нарахування 3% річних в день проведення фактичної оплати на суми сплачених грошових коштів. Оскільки зазначений вид відповідальності, передбачений ст. 625 ЦК України, у вигляді сплати 3% річних є засобом відшкодування матеріальних збитків кредитора за користування належними йому до сплати грошовими коштами, керуючись п. 1.9. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування про відповідальність за порушення грошових зобовязань» відповідач вважає, що день оплати сум заборгованості не повинен включатися до періоду за який здійснюється нарахування 3% річних. Крім того, при здійснення нарахування 3% річних за зобовязаннями листопада 2014р. позивачем не враховано положення частини 5 ст. 254 ЦК України щодо визнання останнього для виконання грошового зобовязання, що призвело до не вірного визначення початку періоду за який здійснюється нарахування 3% річних.

Відповідач вважає, що при здійснення розрахунку розміру інфляційних втрат за спожитий природний газ протягом грудня 2014р. позивачем не враховано індекс інфляції за липень 2015р., який становив 99,0% та серпень 2015р. 99,2 %, що призвело до неврахування при визначенні інформаційних втрат місяців в яких мала місце дефляція. Враховуючи наведене відповідачем здійснено контр розрахунок понесених позивачем інфляційних втрат з урахуванням рекомендацій викладених в листі Верховного суду України від 03.04.199р. № 62-97р. та розяснень наданих в інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р. Відповідно до здійсненого відповідачем розрахунку розмір понесених позивачем інфляційних втрат становить 40 689,33 грн.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на ту обставину, що позивачем при здійснені розрахунку понесених ним інфляційних втрат нарахування здійснювались не лише на суму боргу, а й на вже нараховані суми інфляційних втрат.

В ході розгляду справи відповідачем подано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 80% від заявленої суми.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався з 27.10.2015р. до 16.11.2015р., 16.11.2015р. до 08.12.2015р.

Ухвалою суду від 16.11.2015р. строк розгляду справи продовжено на 15 днів до 22.12.2015р.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи не заявлялись.

В судовому засіданні 08.12.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - Продавець, Позивач) та Комунальним підприємством «Жовтоводськтепломеража» (далі - Покупець, Відповідач) 31.01.2014р. укладено договір № 2496/14-КП-3 купівлі-продажу природного газу (далі - Договір) також, в подальшому сторонами укладено додаткові угоди: № 1 від 29.04.2014р., № 2 від 27.05.2014р., № 3 від 13.06.2015р., № 4 від 16.09.2014р., № 5 від 12.11.2014р., №6 від 09.12.2014р. до даного Договору.

Відповідно до пункту 1.1. Договору Продавець зобовязується передати у власність Покупцеві у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити природний газ (надалі газ), на умовах цього договору.

Газ, що постачається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими споживачами (крім бюджетних організацій та установ), (далі споживачам покупця) (п. 1.2. Договору).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що Продавець передає Покупцеві з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 190 тис. куб.м., у тому числі по місяцях кварталів (тис.куб м):

місяцьобсягмісяцьОбсягМісяць ОбсягМісяцьОбсягсічень40квітень10Липень0Жовтень10лютий40травень0Серпень0Листопад10березень40червень0Вересень0Грудень40І кв.120ІІ кв.10ІІІ кв. IV кв.60Продавець передає Покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній/відключаючій арматурі Покупця.

Право власності на газ переходить від Продавця до Покупця в пунктах приймання передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, повязану з правом власності на газ (п. 3.1. Договору).

Згідно п. 3.3. Договору приймання-передачі газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформляється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.

Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобовязується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8 числа зобовязується повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставною для остаточного розрахунку між сторонами (п. 3.4. Договору).

Відповідно до п. 5.2. Договору в редакції Додаткової угоди № 6 ціна за 1000 куб.м газу становить 5 900,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%;

-податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 366,70 грн., крім того ПДВ 20% - 73,34 грн., всього з ПДВ 440,04 грн.

До сплати за 1000 куд.м природного газу 6 384,70 грн., крім того ПДВ 20% - 1 276,94 грн., всього з ПДВ 7 661,64 грн.

Згідно п. 6.1. Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно п. 9.3. Договору строк, у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.

В розділі 11. Договору зазначено, що Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2014р. і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014р., а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

У позовній заяві, Позивач зазначив, що протягом січня-грудня 2014 року здійснив поставку природного газу Відповідачу, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с. 46-51) на загальну суму 1 036 024,59 грн.

Вище вказані акти підписані повноважними представниками сторін без зауважень на скріплені печатками підприємств сторін.

Як зазначає Позивач у позовній заяві, Відповідач за поставленй газ розрахувався частково у сумі 970 506,18 грн., на підставі чого в нього утворилась заборгованість у сумі 65 518,41 грн., що і стало причиною позову.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову на підставі наступного.

Пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Доказів погашення заборгованості за поставку природного газу на суму 65 518,41 грн., на момент розгляду спору Відповідач не надав, доводи Позивача не спростував, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім основного боргу Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 23 588,63 грн. за період з 15.04.2014р. по 14.07.2015р., 3 % річних 1 934,42 грн. за період з 15.04.2014р. по 19.08.2015р., інфляційні втрати 45 703,27 грн. за період з квітня 2014р. по липень 2015р.

Відповідно до п. 7.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобовязань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором.

В пункті 7.2. Договору сторони передбачили, що у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1. цього Договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем пункту 6.1. умов цього договорі він у безспірному порядку зобовязується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікованої облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Перевіривши розрахунки Позивача, судом встановлено, що пеня за період з 15.04.2014р. по 14.07.2015р. нарахована не вірно, на підставі наступного.

Відповідно до пункту 1.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" з урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. При цьому порушення банком, що обслуговує платника (боржника), строку перерахування коштів до банку, який обслуговує кредитора, або несвоєчасне зарахування банками коштів на рахунок кредитора, в зв'язку з чим сталося прострочення виконання грошового зобов'язання, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання цього зобов'язання, однак надає боржникові право звернутися до банку, який його обслуговує, з вимогою щодо сплати пені відповідно до пункту 32.2 статті 32 названого Закону (див. також частину третю статті 343 Господарського кодексу України).

День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (пункт 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Зважаючи на те, що при проведенні розрахунку пені позивачем не враховано, що день оплати не вважається днем прострочки виконання зобов'язання, то сума пені в період з 14.04.2014р. по 13.07.2015р., складає 23 295,42 грн.

В ході судового розгляду справи Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 80%

Як вбачається з документів, наданих відповідачем в обґрунтування клопотання про зменшення розміру пені, він посилається на те, що КП "Жовтоводськтепломережа" є єдиним постачальником теплової енергії в м. Жовті Води, що підтверджується копією рішення виконавчого комітету Жовтоводської міської ради № 571 від 18.10.2010р. Споживачами теплової енергії виробленої відповідачем є переважно населення м. Жовті Вожи (більше 80%), що підтверджується виробничою програмою КП "Жовтоводськтепломережа" на 2014р. затвердженою рішенням виконавчого комітету Жовтоводської міської ради № 394 від 21.11.2013р. та виробничою програмою відповідача на 20185р. затвердженою рішенням виконавчого комітету Жовтоводської міської ради № 441 від 20.11.2014р. Відповідно до балансу підприємства дебіторська заборгованість споживачів за теплову енергію станом на 31.12.2014р. становить 33 030 тис. грн., а станом на 30.06.2015р. - 32 037 тис. грн. Таким чином збитковість господарської діяльності відповідача, наявність значної заборгованості споживачів за поставлену енергію, свідчать про наявність підстав для зменшення розміру пені.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, яка порушила зобов'язання.

Згідно до ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зменшення судом розміру присудженої до стягнення неустойки є правом суду, яке реалізується ним на визначених законом підставах. Низький розрахунковий рівень споживачів (покупців) газу є характерною ознакою як для господарської діяльності позивача так і для господарської діяльності відповідача.

Водночас, виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальності, які встановленні договором або актом цивільного законодавства (ст. 14 ЦК України).

Споживачами природного газу відповідача є, зокрема, населення, відповідальність якого за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати спожитого газу, у період, що заявлений позивачем, чинним законодавством не передбачена. Часткова оплата поставленого відповідачем споживачам природного газу здійснюється за рахунок бюджетних коштів (субсидій та субвенцій), ступінь виконання яких не залежить від заходів впливу, визначених цивільним законодавством.

З огляду на зазначене, враховуючи майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні та їх інтереси, що заслуговують на увагу, зокрема поступове збільшення розміру збитків відповідача свідчить про наявність реальної загрози банкрутства відповідача та зупинки опалювального сезону, що за умови соціальної значимості останнього може призвести до негативних наслідків для споживачів теплової енергії - населення м. Жовті Води, а також відсутність інших джерел отримання грошових коштів для оплати природного газу, суд вважає, що зазначені обставини справи є винятковими щодо можливості та доцільності зменшення розміру пені до 50%.

Враховуючи викладене, до стягнення з відповідача підлягає сума пені у розмірі 11 647,71 грн.

В частині стягнення пені в розмірі 11 940,92 грн. (293,21 грн. + 11 647,71 грн.) слід відмовити.

В силу п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок наданий Позивачем, судом встановлено, що сума 3% річних за період з 15.04.2014р. по 19.08.2015р. становить 1 910,33 грн.

В частині стягнення 3 % річних у сумі 24,09 грн. слід відмовити.

При перевірці розрахунку інфляційних втрат позивача суд враховує приписи Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

З врахуванням викладеного, інфляційні втрати слід рахувати наступним чином:

- на суму 80 389,52 грн., в травні 2014р. інфляційні втрати складають 3 054,80 грн.;

- на суму 65 518,41 грн., в період з березня 2015р. по липень 2015р. 18 549,02 грн.

Загальна сума інфляційних втрат, що підлягає до стягнення становить 21 603,82 грн.

В частині стягнення інфляційних втрат у сумі 24 099,45 грн. слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, з врахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з стягненням з Відповідача суми основного боргу 65 518,41 грн., пені 11 647,71 грн., інфляційні втрати 21 603,82 грн., 3% річних 1 910,33 грн.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з врахуванням п. 4.3 Пленуму ВСГУ № 7 від 21.02.2013р., відповідно до якого у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, повязані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» (52204, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. 8 Березня, 42, код ЄДРПОУ 23645975) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) основний борг в розмірі 65 518,41 грн., пеню 11 647,71 грн., інфляційні втрати 21 603,82 грн., 3% річних 1 910,33 грн., витрати по сплаті судового збору - 1 684,92 грн. , про що видати наказ.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 09.12.2015р.

Суддя ОСОБА_4