Постанова № 54267149, 13.12.2015, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/7529/15-а

Провадження № 2-а/591/407/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2015 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Бурда Б.В,

при секретарі Гребенькової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання дій протиправними, спонукання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що 22.09.015 року він отримав від відповідача повідомлення про призначення йому пенсії за віком та дізнався, що відповідачем при обчисленні його страхового стажу не врахував до нього період його навчання з 28.11.1975 року по 31.08.1976 року та з 20.06.1981 року по 23.06.1981 року. Не погоджуючись з вказаними діями відповідача він звернувся до нього із вимогою провести перерахунок страхового стажу, але йому було в цьому відмовлено. Вважає, що відповідач безпідставно та в порушення вимог закону не враховував наведений ним період навчання до страхового стажу, а тому просить визнати протиправними дії відповідача з приводу не включення та не зарахування до страхового стажу для призначення пенсії за віком періоду його навчання з 28.11.1975 року по 31.08.1976 року та з 20.06.1981 року по 23.06.1981 року, зобовязати відповідача зарахувати вказані періоди його навчання до страхового стажу.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали.

Представник відповідача позов заперечив та зазначив, що страховий стаж обрахований з дотриманням вимог закону.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши подані суду докази вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

31 серпня 2015 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком.

Як вбачається з Повідомлення відповідача з 22.09.2015 року позивачу призначена пенсія за віком із розрахунку страхового стажу 39 років 10 місяців 3 дні.

З копії трудової книжки позивача вбачається, що 28 листопада 1975 року позивача було зараховано слухачем підготовчого факультету денної форми навчання Київського державного університету ім.. ОСОБА_2. 31.07.1976 року позивач був зарахований студентом 1 курсу фізичного факультету, а 23 червня 1981 року позивач був відрахований з навчання у звязку з закінченням повного курсу навчання на денному відділенні фізичного факультету КДУ,

З матеріалів справи вбачається, що при обрахування страхового стажу позивачу УПФУ в м. Сумах не було враховано період навчання на підготовчому факультеті з 28.11.1975 року по 31.07.1976 року, та періоди навчання позивача на денному відділенні фізичного факультету КДУ з 31.07.1976 року по 31.08.1876 року та з 20.06.1981 року по 23.06.1981 року. Як вбачається, з пояснень відповідача вказані періоди не були зараховані з тих підстав, що навчання на підготовчих відділеннях не включається до страхового стажу, а в інші періоди позивач не навчався, оскільки навчальний рік починається з 01 вересня. Крім того, в дипломі позивача зазначено що освіту позивач закінчив здобувати 20.06.1981 року.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Згідно з ч.1 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Статтею 1 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що вища освіта - це рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, систематичного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, який ґрунтується на повній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації.

Згідно ч.4 ст.7 Закону України «Про вищу освіту» вищу освіту мають особи, які завершили навчання у вищих навчальних закладах, успішно пройшли державну атестацію відповідно до стандартів вищої освіти і отримали відповідний документ про вищу освіту державного зразка.

Відповідно до ст.53 Закону України «Про вищу освіту» студентом (слухачем) є особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається за денною формою, вечірньою або заочною, дистанційною формами навчання з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.

Статтею 45 Закону СРСР від 19 липня 1973 року «Про затвердження Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про народну освіту» передбачалось, що вища освіта здійснюється в університетах, інститутах, академіях, заводах - втузах та інших навчальних закладах, віднесених у встановленому порядку до вищих навчальних закладів. Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах здійснюється за денною, вечірньою та заочною формами навчання.

На час виникнення спірних правовідносин, діяли норми Закону України «Про вищу освіту», частиною 2 статті 53 якого встановлено, що студентом (слухачем) є особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається за денною формою, вечірньою або заочною, дистанційною формами навчання з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.

Із змісту наведених норм видно, що навчанням у вищому навчальному закладі є період з дня зарахування особи до вищого навчального закладу на денну, вечірню або заочну форму навчання до дня її відрахування у звязку із завершенням навчання та отриманням відповідного документа про вищу освіту державного зразка.

Перелік типів вищих навчальних закладів визначений статтею 25 цього закону.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що період зарахування позивача слухачем підготовчого факультету не є навчанням у вищому навчальному закладі. Підготовчі курси (підготовчі відділення чи факультети) при вищому навчальному закладі не є рівноцінними самим вищим навчальним закладам, а навчання на підготовчому факультеті (відділенні, курсах) не є складовою навчання у вищому навчальному закладі, так як у разі, якщо особа не вступить до останнього з будь-якої причини (відмова від вступу, нездача іспитів тощо), період навчання на підготовчих курсах (відділеннях) не можна вважати здобуттям вищої освіти. Запис у трудовій книжці про період навчання на підготовчому факультеті не є підставою для зарахування цього періоду до страхового стажу.

Отже, відсутні правові підстави для зарахування ОСОБА_1 терміну навчання на підготовчому факультеті з 28 листопада 1975 року по 31.07.1976 року в трудовий стаж для обчислення пенсії.

В той же час, в супереч наведеним вище нормам закону, відповідач за наявності відповідних записів у трудовій книжці позивача та документів, що підтверджують навчання позивача у вищому навчальному закладі та здобуття вищою освіти, не вірно обрахував період навчання позивача у на денному відділенні фізичного факультету КДУ.

Як вже встановлено судом, позивач був зарахований студентом 1 курсу КДУ з 31.07.1976 року, а відрахований по закінченню навчання 23.06.1981 року, про що містяться відповідні записи у трудовій книжці.

У звязку з чим, суд вважає, що відповідач безпідставно не включив до страхового стажу позивача період навчання на денному відділенні фізичного факультету КДУ з 31.07.1976 року по 31.08.1876 року та з 20.06.1981 року по 23.06.1981 року, якій документально підтверджується записами у трудовій книжці та копією диплому.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

За положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З огляду на встановлені вище факти та норми закону, суд приходить до висновку про те, що відповідач при обрахуванні страхового стажу діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законами України та з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України.

У звязку з чим, суд вважає, що відповідач допустив протиправні дії, а відтак вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з урахуванням наведених вище обставин.

При подачі позову позивачем заявлені дві вимоги немайнового характеру, але фактично сплачено судовий збір в розмірі 551,20 грн., замість 974,40 грн.. У звязку з задоволенням вимог позивача йому підлягають відшкодуванню за рахунок Державного бюджету України понесені по справі судові витрати. Крім того, з відповідача на користь держави слід достягнути судовий збір в розмірі 423,20 грн., якій не був сплачений позивачем при подачі позову до суду.

Керуючись ст. ст. 7-9, 11, 69-71, 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України з приводу невірного обрахування страхового стажу ОСОБА_3.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в м. Суми зарахувати до страхового стажу ОСОБА_3 для призначення пенсії за віком період його навчання в Київському державному університеті ім.. ОСОБА_2 з 31.07.1976 року по 31.08.1976 року та з 20.06.1981 року по 23.06.1981 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 551,20 грн. судового збору.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити за необґрунтованістю вимог.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах на користь держави судовий збір в розмірі 423,20 грн.

Сторони мають право оскаржити постанову суду в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня отримання повного тексту копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 13 грудня 2015 року.

Суддя