Ухвала суду № 54263556, 11.12.2015, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/227/2015

130/2225/15-к

У Х В А Л А

11.12.2015 р.

Жмеринський мівськрайонний суда Вінницької обл\асті

в складі: головуючого судді Верніка В.М.,

при секретарі: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014020080000048 від 01.02.2014 року про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, не працюючого, раніше не судомого,

- за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,

із участю сторін: прокурора Лаврова І.С.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника: адвоката ОСОБА_3,

а також потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

УСТАНОВИВ :

ОСОБА_2В, обвинувачується у вчиненні ним в період з 01.02.2014 року по 03.04.2015 року крадіжок майна потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в с.Примощаниця Барського району Вінницької області, а також упродовж терміну з 27.12.2014 року по 17.03.2015 року - відповідно крадіжок майна потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_16, в с.Верхівка Барського району Вінницької області.

Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 10.04.2015 року в межах даного кримінального провадження відносно ОСОБА_2 обраний запобіжний ахід у вигляді тримання під вартою, який послідовно продовжений ухвалами Барського районного суду Вінницької області від 20.05.2015 року, від 03.06.2015 року, від 02.07.2015 року, від 15.07.2015 року та наразі ухвалами Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 17.08.2015 року, від 06.10.2015 року, зокрема, згідно останньої строк тримання під варотою обвинуваченого ОСОБА_2 продовжено до 15.12.2015 року, що потребує відповідного вирішення до його спливу.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотання суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого такого заходу та продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

В судовому засіданні прокурор просив продовжити термін тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою на два місяці, посилаючись на подальшу тривалість попередньо визначених ризиків.

Обвинувачений та його захисник проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечили, заперечивши також можливість внесення обраного у виді альтернативного запобіжного заходу розміру застави. Просили обрати ОСОБА_2 більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, посилаючись на наявність у обвинуваченого сім'ї та визначеного місця проживання, наявність на його утриманні двох неповнолітніх дітей, відсутність підстав невиконання ним процесуальних обов'язків та інших ризиків, передбачених ст.177 КПК України, піддали власному сумніву вагомість наразі досліджених судом доказів стосоно доведеності винуватості ОСОБА_2, а також вказали про погіршення стану здоров'я обвинуваченого, який потребує медичного лікування, що в умовах утримання під вартою не надається йому у необхідному обсязі, та повідомили про необхідність стаціонарного лікування його дружини.

Потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечили щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу.

Заслухавши думки учасників судового розгляду, вивчивши матеріали судовог провадження суд доходить наступного.

В ухвалі Барського районного суду Вінницької області від 10.04.2015 року при обранні відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та рештою вказаних судових рішень, включно із ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 09.06.2015 року, при продовженні йому даного виду запобіжного заходу враховано наявність ризиків того, що обвинувачений з метою уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності може переховуватись від слідства та суду, так як за місцем його постійного проживання в ІНФОРМАЦІЯ_5 він мешкає без реєстрації, будучи зареєстрованим за місцем проживання своїх батьків у м.Березань Київської області; існування реальної можливості знищення ним, схову або спотворення будь-якої з речей та документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; загрози його незаконного впливу на потерпілих та свідків, а також можливості вчинення інших кримінальних правопорушень.

Суд вважає, що наразі застережені у наведених судових рішеннях обставини не змінилися, інших вагомих обставин, котрі визначали б підстави до зміни запобіжного заходу сторонами не представлено, позаяк повідомлені стороною захисту відомості стосовно місця проживання ОСОБА_2, наявності у нього неповнолітньої дитини та жінки, із якою від проживає однією сім'єю тощо існували раніше та були враховані судом як такі, що не запобігатимуть безумовно вказаним ризикам. Судом не приймаються до уваги наведені захисником обставини наявності у обвинуваченого іншої неповнолітньої дитини у вказаній сім'ї, оскільке власне батьківство щодо неї ОСОБА_2 у встановленому порядку не визнавалось. Суд відкидає доводи сторони захисту стосовно нездобуття до теперішнього часу прямих доказів вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, що не підлягає оцінці судом при вирішенні питань, пов'язаних із запобіжним заходом. Також судом визнаються безпідставними посилання захисника на хворобливий стан здоров'я ОСОБА_2, оскільки пред'явлені суду документи щодо цього не містять застережень наявності у нього захворювання, що унеможливлює його перебування під вартою загалом, натомість потреба у наданні медичної допомоги передбачена та врегульована відповідними нормативними актами щодо попереднього ув'язнення особи і факт її надання ОСОБА_2 стороною захисту не заперечено, натомість, оцінка достатньості такої медичної допомоги за повідомлених обставин не належить до компетенції суду. З аналогічних викладеним мотивам суд не визначає підставою заміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 обставини щодо потреби стаціонарного лікування його цивільної дружини.

За наведеної сукупності обставин клопотання сторони захисту щодо зміни чинного запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 на особисте зобов'язання не підлягає до задоволення.

Тому суд, враховуючи вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_2, його вік, характер та обсяг висунутого звинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватості, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що обвинувачений, з урахуванням викладеного, може переховуватись від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення, знищити докази чи протиправно впливати на свідків чи потерпілих, не вбачає достатніх та достовірних підстав для можливості застосування більш мяких запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що є недостатніми для запобіганню вказаних ризиків та виконанню обвинуваченим процесуальних обов'язків, доходить висновку про необхідність продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою на два місяці, оскільки судове провадження вочевидь не може бути закінчено до спливу попередньо продовженого строку.

На підставі викладеного, керуючись ст.314, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 на особисте зобов'язання відмовити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2, застосований ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 10.04.2015 року, у виді тримання під вартою продовжити на два місяці з 15.12.2015 року до 15.02.2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вернік В.М.