Рішення № 54263088, 10.12.2015, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1349/15-ц

Провадження № 2/545/844/15

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2015 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Цибізова С.А.,

при секретарі Ісай М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №PLXRRX31540114 від 31.07.2007 року в сумі 11776,21 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 31.07.2007 року відповідач отримала кредит в розмірі 4920,00 грн. , зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, але відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала, заборгованість по тілу кредиту - не повернула, відсотки за користування кредитом - не сплатила, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути вищевказану заборгованість з відповідача.

Представник позивача в судове засідання не зявився надавши заяву про розгляд даної справи за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання неодноразово не зявилася, не повідомивши про причини неявки та його поважність, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст. 74 ЦПК України.

Відповідно до ст.224 ч.1 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними , суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів , якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків встановлених цим Кодексом

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядує цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб , поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина 2 статті 1054 ЦК України передбачає, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 31.07.2007 року відповідач отримала кредит урозмірі 4920,00 грн. строком до 31.07.2009 включно, що підтверджується заявою відповідача від 31.07.2007 року, базова процентнаставка по кредиту 1% в місяць на залишок заборгованості (а.с.5).

В договорі ОСОБА_1 зазначила, що ознайомлена та згодна з Умовами надання кредиту фізичним особам "Розстрочка", а також Тарифами банку, які були їй предоставлені в письмовому виді, про що свідчить її особистий підпис.

Отже, при укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договір приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в ділом; Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Пунктом 5.1 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам "Розстрочка", при порушенні позичальником будь-якого із зобов"язань, передбачених Заявою та п.п.3.2.2, 3.2.3 даних Умов, банк має право нарахувати, а позичальник зобов"язується сплатити Банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу , але не менше 1 грн. за кожний день прострочки платежу (а.с.9).

Згідно п. 5.2 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам "Розстрочка" , при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов"язань, передбачених Договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов"язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості (а.с.9).

Відповідно до статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належний чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідач не надавала своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526 1054 ЦК України, відповідач зобовязання за вказаним договором не виконав.

Згідно розрахунку наданого суду позивачем заборгованість позичальника ОСОБА_1 перед позивачем, станом на 04.05.2015 року складає 11776,21 грн., з яких: 1473,49 грн. заборгованість за кредитом; 4471,55 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 354,24 грн. - заборгованість за комісією, 4439,97 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором, а також штрафи відповідно до п.5.3 Умов надання кредиту фізичним особам "Розстрочка": 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 536,96 грн. - штраф (процентна складова) (а.с.4).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Не виконуючи належним чином зобовязання за вказаним договором відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

Разом з тим через канцелярію суду відповідач надала заяву про застосування до спірних правовідносин терміну позовної давності.

Відповідно до положень ст.257, 258 ЦК Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).Згідно ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Відповідно до п. 5.4.,5.5. Умов строк позовної давності по стягненню заборгованості пвстановлюється 5 років , нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобовязань здійснюється протягом 3 років.

Заперечень с приводу данних умов договору з боку відповідача не надходило.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново (частини перша, третя статті 264 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що 20.06.2011 року відповідачем було сплачено 470грн заборгованості по кредиту (а.с.81), що в рогумінні ст.264 ЦК України є прериванням позовної давності, а отже позивач звернувся до суду вчасно.

Таким чином з позичальника ОСОБА_1 слід стягнути 1473,49 грн. заборгованості по тілу кредиту, 4471,55 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 354,24 грн. - заборгованість за комісією, та пеня в межах строків позовної давності - 1901,83грн

Крім того суд звертає увагу, що за положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.Враховуючи, що умовами договору передбачено одночасне стягнення декількох видів штрафів за порушення кредитних зобовязань інші заявлені суми штрафів до стягнення з відповідача не підлягають.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 21.10.2015 року по справі №6-2003цс15 .

Таким чином у стягенні з відповідача штрафів у розмірі : 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 536,96 грн. - штраф (процентна складова) слід відмовити, а отже загальна сума заборгованості, що підлягає до сьягнення з відповідача складає 1473,49 грн +.4471,55 грн+354,24 грн+1901,83, а усього -8201,11грн

Питання по судовим витратим необхідно вирішити відповідно норм ст.88 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10, 15, 16, 60, 61, 88, 209, 213-218, 223 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №PLXRRX31540114 від 31.07.2007 року в розмірі 8201 (вісім тисяч двісті одна )грн11коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір в розмірі 169,64 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії;

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд на протязі десяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його оголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.

Суддя: ОСОБА_2