Ухвала суду № 54262792, 09.12.2015, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/2166/14

Провадження №6/751/2321/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року м.Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Філатової Л. Б.

при секретарі Грищенко Н. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській органзації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 05.03.2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 500227716 від 19.09.2011 року,

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнській фінансовий союз» у справі № 225-11/47/13 від 05.03.2013 року за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 500227716 від 19.09.2011 року. Заявлені вимоги обгрунтовує тим, що про рішення третейського суду стало відомо 17.12.2013 року, коли його отримав. Вказує, що 20.12.2013 року направляв заяву про скасування рішення третейського суду саме до цього суду, на що 27.12.2013 року отримав повідомлення, що скасування рішення третейського суду не віднесено до компетенції цього суду, а тому 10.01.2014 року направив заяву до Новозаводського районного суду міста Чернігова, на яку 15.01.2014 року отримав ухвалу про її залишення без руху і 07.02.2014 року ухвалу від 29.01.2014 року про повернення заяви. Вважає, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором не підвідомча третейському суду відповідно до п.14 ст.6 Закону України «Про третейські суди», оскільки стосується захисту прав споживачів. Посилається, що третейський суд не мав право розглядати дану справу, оскільки вона стосується захисту прав споживачів.

В судове засідання учасники розгляду не з»явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Відповідно до ч.2 ст.389-4 ЦПК України неявка осіб, які беруть участь у справі не перешкоджає розгляду заяви. За даних обставин, суд вважає за можливе розглянути справи у відсутності учасників і згідно ч.2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, матеріали третейської справи № 225-11/47/13, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 слід задовольнити. При цьому суд виходить з наступного:

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 05.03.2013р. по справі № 225-11/47/13 за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги ПАТ «Альфа-Банк» були задоволенні в повному обсязі, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Альфа-Банк заборгованість за кредитним договором № 500227716 від 19.09.2011р. у сумі: за кредитом 17266,07 гривень, по відсотках 2191,05 гривень, по комісії 2970,00 гривень, штраф 2600,00 гривень, судові витрати в сумі 400 гривень.

Відповідно до ч.4 ст.389-4 ЦПК України суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 389-5 цього Кодексу.

Статтею 389-5 ЦПК України, частиною 3 статті 51 Закону України «Про третейські суди» визначено вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду, а саме: справа, в якій прийнято рішення третейського суду не підвідомча третейському суду відповідно до Закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано судом недійсною; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідає вимогам Закону; третейський суд вирішив питання про права і обовязки осіб, які не брали участь у справі.

П.14 ст.6 Закону України «Про третейські суди» від 11.05.2004 року з наступними змінами та доповненями (в редакції Закону України «Про внесення зміни до ст.6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» від 03.02.2011 року) визначено, що третейським судам не підвідомчі справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). ОСОБА_2 набрав чинності 12.03.2011 року

Відповідно до п.22 і п.23 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» від 11.05.2004 року з наступними змінами та доповненнями, споживач фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов»язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов»язків найманого працівника, а споживчий кредит кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.09.2011 року між ОСОБА_1 і ПАТ «Альфа-Банк» було укладено кредитний договір № 500227716, згідно з умовами якого позичальник отримав споживчий кредит у розмірі 19 944 гривні зі сплатою 17 % річних строком по 22.09.2014 року.

Суд приходить до висновку, що дана справа, у якій було прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду (п.14 ст.6 Закону України «Про третейські суди»), оскільки на час укладання договору - 19.09.20111 року, ОСОБА_2 України «Про третейські суди» містив заборону на розгляд третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), а отже справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону. Вказаний висновок суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 20.05.2015 року у справі № 6-64цс15, яка у відповідності до ч.1 ст.360-7 ЦПК України, є обовязковою для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.389-5 ЦПК, п.14 ст.6, п.1 ч.3 ст.51 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду підлягає скасуванню саме із зазначеної підстави, а тому заява підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 389-1 389-6 ЦПК України, Законом України «Про третейські суди» від 11.05.2004 року із наступними змінами та доповненнями, Законом України «Про захист прав споживачів» від 11.05.2004 року із наступними змінами та доповненнями, суд

Ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській органзації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 05.03.2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 500227716 від 19.09.2011 року задовольнити.

Рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» (місце третейського розгляду 14017, місто Чернігів, проспект Перемоги, 62) від 05.03.2013 року, прийнятого судом у одноособовому складі суддя Воронцова М.В., у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати повністю з підстави визначеній в п.1 ч.2 ст.389-5 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів.

Суддя Л. Б. Філатова